Росія, як член нормандської четвірки, не підтримує розширення формату переговорів щодо Донбасу.
У команді президента Володимира Зеленського на різних переговорах піднімають ідею про підписання масштабного міжнародного договору, який буде захищати суверенітет і цілісність України. Корреспондент.net розповідає, як це відіб'ється на мінському процесі.
Новий міжнародний договір і нормандський формат
Помічник президента України Андрій Єрмак, який займався обміном полоненими, "формулою Штайнмаєра" і підготовкою зустрічі в нормандському форматі, відправився із Зеленським у США на Генасамблею ООН. Там запланували зустріч з президентом США Дональдом Трампом.
Напередодні поїздки
Єрмак дав інтерв'ю Лівому берегу, де розповів про кроки з врегулювання конфлікту на Донбасі і про очікування від міжнародних партнерів.
Мінські угоди, які критикують за безрезультативність, також не влаштовують і команду Зеленського.
"Я б так не формулював питання "яку ціну ми готові заплатити". Тому що, насправді, якщо взяти мінські угоди, в такому вигляді я б їх не підписував. Я розумію, що зараз найлегше критикувати, і що альтернативи їм не з'явилося", - сказав Єрмак.
Він зазначив, що команда президента зібрала велику кількість експертів, які допомогли, грунтуючись на існуючих домовленостях, виробити позицію в переговорному процесі щодо Донбасу.
"Ми точно ніколи не допустимо федералізації нашої країни. Ми точно ніколи не допустимо втрати наших територій. Ми точно хочемо припинити війну. Ми точно хочемо реінтегрувати Донбас в Україні. Ми точно хочемо, щоб Україна була єдина. І ось на цих основних принципах будується весь переговорний процес", - сказав Єрмак.
Вихід, який знайде команда Зеленського, "здивує в хорошому сенсі слова навіть найбільших скептиків", підкреслив помічник президента.
Єрмак прояснив "багатостраждальну" формулу Штайнмаєра", яку на недавніх переговорах погодили, але в останній момент відмовилися підписати, зірвавши нормандську зустріч. Про це докладно - в матеріалі
Зустріч з Путіним зірвана. Київ висунув умови.
"[Вона] передбачає, що о 20.00 в день виборів набирає чинності закон, що регулює особливий статус ОРДЛО. Спочатку на тимчасовій основі, і тільки після того, як місія ОБСЄ, яка є основним спостерігачем, виносить свій вердикт, що вибори відбулися і пройшли відповідно до всіх міжнародних норм і законодавства України, він набирає чинності як постійний. Нічого більше", - сказав він.
Всі інші питання будуть врегульовані іншими законами, які будуть винесені на голосування до Верховної Ради з дотриманням всіх необхідних процедур і "природно з можливістю публічного громадського обговорення", підкреслив помічник Зеленського.
"Особливий статус "ЛДНР" не є предметом переговорів ні в Мінську, ні в нормандському форматі. Навіть не обговорюється. Вибори на непідконтрольних територіях розглядаються тільки відповідно до українських законів", - додав Єрмак.
Що стосується приєднання США до нормандської четвірки, то цей варіант буде розглядатися, якщо нинішній формат і переговори в Мінську не спрацюють.
"Президент озвучив чітку стратегію: у нас є на сьогодні переговори в Мінську і нормандський формат, і ми робимо все, щоб рухатися в цих рамках. Якщо на якомусь етапі ми зрозуміємо, що нормандський формат не працює, будемо шукати інші формати", - сказав він.
Єрмак зазначив, що в команді Зеленського розглядають таку можливість, "щоб якомога більше міжнародних партнерів приєдналися до цього процесу".
"У нас є ідея - зараз я говорю про це вперше - яка тепер звучить у різних переговорах, щоб врегулювання ситуації закінчилося підписанням масштабного міжнародного договору, в якому б взяли участь всі найбільші гравці - Сполучені Штати, Великобританія, Німеччина, Франція, Китай, які зафіксували б на роки, а краще - на століття, наш суверенітет, територіальну цілісність", - заявив він.
З огляду на досвід "непрацюючих документів і гарантій", як один з елементів гарантії в Україні повинні з'явитися штаб-квартири міжнародних організацій, заявив помічник президента.
"Питання в тому, чим ми наповнимо цей договір? Як юрист, при укладанні угоди я завжди дивився на пункти, які дадуть мені можливість відстоювати свої права, в тому числі в суді. Ось якщо підходити до міжнародного договору з такої позиції, а не для того щоб підписати гарний документ і випити потім шампанського, тоді він буде працювати", - уточнив Єрмак.
Чи стане НАТО гарантом безпеки України
Попередній президент Петро Порошенко, який обіцяв натомість Будапештського меморандуму підписати новий міжнародний договір, заявив, що Україні необхідно вступити в НАТО, а не нову угоду.
"Зараз говорять, що нам потрібна потужна комплексна система безпеки, угода, яка б надійно захищала інтереси України. Було два надійних договори з безпеки: Вашингтонський договір і Варшавський договір. Називається цей договір НАТО", - прокоментував він на своїй сторінці в Facebook.
Він нагадав, що першим етапом на шляху до організації є План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
"Але для цього треба в грудні на саміт НАТО поїхати і до порядку денного включити питання щодо Плану дій щодо членства в НАТО для України", - резюмував політик.
На рахунок питання членства України в Північноатлантичному альянсі, з команди Зеленського практично в один час були зроблені суперечливі заяви.
Так, 20 вересня в
інтерв'ю Європейській правді міністр закордонних справ Вадим Пристайко, який раніше очолював українську місію при НАТО, заявив, що Україна йде до членства в альянсі.
"Кожному з президентів, як посол, я давав пораду: ми маємо повне право вимагати членства в НАТО для України. Тому що ми: а) європейська демократія; б) відчуваємо, що готові робити внесок у загальну євроатлантичну безпеку", - додав дипломат.
Але для цього необхідне реформування, стандартизація та поліпшення взаємосумісності з НАТО.
"Як тільки наші органи влади застосують необхідну кількість стандартів, ми станемо interoperable - взаємосумісними з НАТО", - сказав Пристайко, але відмовився називати терміни, пославшись на те, що це залежить від Міноборони.
При цьому, депутат Верховної Ради з фракції Слуга народу, голова підкомітету з державної безпеки та оборони комітету парламенту з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук заявила, що Україна не зможе вступити в НАТО.
"Ми повинні говорити людям правду: нас не чекають в НАТО. Швидше, Грузію візьмуть... Про Україну питання не стоїть... І ми стукаємо в зачинені двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають", - сказала Верещук
в інтерв'ю 112 Україна за 23 вересня.
Вона вважає, що Україні потрібно піти шляхом Фінляндії, яка, за словами Верещук, інтегрована в НАТО, але не є членом альянсу.
"Але вони кажуть: ми навіть до конституції цього не будемо записувати, нам не потрібні проблеми з Росією. У нас вже були з ними проблеми, втратили територію і найголовніше - людей. Ми знаємо, хто і що є Росія - ніяких ілюзій. Ми не хочемо вступати в НАТО, якщо це буде конфліктогеном з Росією", - заявила депутат.
Верещук вважає, що Україна не зможе стати членом Північноатлантичного альянсу через Росію.
"Я далека від думки, що РФ колись нам "дозволить", якщо таке слово можна застосувати до суверенної незалежної держави, вступити в НАТО. Повинна змінитися парадигма. Повинна змінитися, напевно, сама НАТО, щоб дозволити вступити Україні, незважаючи на думку Росії", - сказала депутат.
Креативний підхід до мінських угод
Київ і західні партнери кажуть, що Росія порушила Будапештський меморандум, який зобов'язував підписантів "поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України".
Однак Москва наполягає, що меморандум порушила не Росія, а Україна. Як говорив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, він передбачав "ненапад на Україну з використанням ядерної зброї". Детально про це - в матеріалі
Як Росія "поважає" Україну.
Що стосується питання нових членів у переговорному процесі щодо конфлікту на Донбасі, про що раніше говорив і Зеленський, то Лавров вважає, що нормандська четвірка "має шанс в нових умовах просунутися вперед, і важливо не розпорошувати увагу".
Нормандська четвірка повинна була зустрітися у вересні-жовтні. Умовою для цього Росія назвала підписання "формули Штайнмаєра". Київ її погодив, але відмовився підписати "через технічне непорозуміння". Наступна зустріч з цього питання намічена на 1 жовтня в Мінську.
Олег Ігнатов, заступник директора наближеного до Кремля Центру політичної кон'юнктури, каже, що команда Зеленського намагається креативно підійти до тексту комплексу заходів щодо виконання мінських угод.
"Буквальне прочитання документа не влаштовує Київ, тому що від нього вимагається закріплення особливого статусу Донбасу на постійній основі в Конституції України. У зв'язку з цим періодично з'являються ідеї різних обхідних маневрів у вигляді міжнародних договорів, які повинні закріпити зобов'язання сторін, задовольнити всіх інших учасників переговорів і одночасно дозволити Україні уникнути теми конституційної поправки", -
цитує РБК російського експерта.
Розширення діючих форматів неважливо, впевнений український політолог Володимир Фесенко.
"Проблеми в переговорах пов'язані не з тим, є там США чи ні - вони і так у них присутні, просто неофіційно, а в позиції Москви, яка наполягає на тому, щоб закон про особливий статус був зафіксований у Конституції України", - говорить експерт.