Ухвалення документа, який називають дорожньою картою реалізації мінських угод, викликало більше запитань, ніж відповідей.
Узгодження "формули Штайнмаєра" представниками України, Росії, ОБСЄ, а також самопроголошених "ЛДНР" викликало негативну реакцію як в українських політиків, які попереджають про небезпеку втрати державного суверенитета, і в експертів і громадян.
Більшість українців не знають як ставитися до прийнятого документа, а влада запевняє, що не ставитиме під загрозу незалежність і територіальну цілісність України, і досягнуті в Мінську домовленості називає дипломатичною перемогою. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Нормандська четвірка вітає
Уряд німецького канцлера Ангели Меркель вітає затвердження "формули Штайнмаєра", яка стала результатом "інтенсивних переговорів зовнішньополітичних радників" лідерів країн нормандського формату, а також залучення нового українського президента Володимира Зеленського ".
У міністерстві закордонних справ Німеччини на питання, чи несуть положення документа загрозу суверенітету України, кажуть, що "формула Штайнмаєра" - це "лише один з фрагментів, які потрібно зібрати на шляху до реалізації мінських угод".
Залишаються суперечливими такі пункти, як "виведення сторонніх військ" і відновлення українського контролю над кордоном з Росією, сказав представник МЗС ФРН Райнер Бройль в інтерв'ю
DW.
При цьому, пояснив дипломат, потрібно ще встановити черговість: спочатку вибори на Донбасі, а потім контроль Києва над кордоном або навпаки. "Тому справжня робота тільки починається", - сказав Бройль.
Президент Франції Еммануель Макрон на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи закликав до подальшого виконання мінських домовленостей шляхом реалізації "формули Штайнмаєра".
Макрон заявив, що в наступні кілька тижнів буде організовано саміт лідерів у нормандському форматі, не назвавши точної дати. Він висловив надію, що ця зустріч дозволить рухатися далі "щодо домовленостей, яких ми досягли цього літа".
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав "формулу" поступкою і компромісом у порівнянні з раніше схваленим Радою безпеки ООН текстом мінських угод.
Він заявив, що на самому початку закон передбачав фіксацію особливого статусу в Конституції України, а вже потім проведення виборів.
Що стосується нормандської зустрічі, головною умовою для якої було узгодження формули, то, як сказав помічник російського президента Владислав Сурков, дата стане зрозумілою після підтвердження відведення військ у Петрівському і Золотому.
Експерти і преса проти
Ольга Айвазовська, яка з початку 2016-го до середини 2018 року представляла Україну в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, каже, що у "формулі" до цього часу немає відповіді на ключове питання: що буде, якщо ОБСЄ не визнає вибори на Донбасі такими, що відповідають міжнародним стандартам.
"Немає відповідей на те, чи можна вибори організувати за міжнародними стандартами. І головне, де у "формулі Штайнмаєра" Росія? Всі зобов'язання покладаються тільки на Україну. Росія тільки нав'язує свій сценарій і вимагає відповідальності України", - каже Айвазовська
DW.
На її думку, погодившись на "формулу Штайнмаєра", Україна може заплатити надто високу ціну за проведення чергової зустрічі в норманському форматі.
Інший колишній представник у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний вважає, що "формула Штайнмаєра" - це шлях до війни, а не до миру.
"Найстрашніше, що Україна пішла за сценарієм Кремля. Мова не йде про вирішення блоку безпеки, а мова йде про вибори, тобто про легітимізацію сьогоднішньої влади на окупованій території", - вважає Безсмертний.
На його думку, після виборів Донбас піде шляхом Придністров'я.
Президент Центру глобалістики Стратегія ХХ Михайло Гончар вважає, що після згоди Києва на "формулу Штайнмаєра" Україну змусять сісти за стіл переговорів з ватажками "ЛДНР".
"Все йде за сценарієм Москви. Завдяки цій формулі вона переходить у статус посередника, адже про агресію Росії вже не йдеться. Вона тепер "миротворець", який допомагає вирішити внутрішній конфлікт в Україні", - припускає Гончар.
Експерт Німецького товариства зовнішньої політики Вільфрід Їльге вважає, що ризик, з яким пов'язана згода України з "формулою Штайнмаєра", полягає в тому, що Київ приймає один з елементів складного миротворчого процесу, вирваний російською стороною із загального контексту, без того, щоб інша сторона також взяла на себе важливі зобов'язання.
Такими зобов'язаннями могли б, наприклад, стати гарантії того, що структури так званих "народних республік" перед виборами будуть розпущені.
"Існує небезпека, що Україна опиниться в процесі, за якого вона піде на односторонні поступки, які в підсумку можуть завдати шкоди її безпеці та суверенітету", - вважає Їльге.
На думку аналітика берлінського фонду Наука і політика Сюзан Стюарт, "формула Штайнмаєра" викликає більше запитань, ніж дає відповідей, оскільки є лише спробою конкретизувати одне з положень мінських домовленостей. Вона вважає, що затвердження формули не означає реальний прогрес.
"Ми не знаємо, що це за особливий статус (який Донбас отримає після виборів - ред.), оскільки, за словами Зеленського, визначати його буде не той закон, який існує сьогодні", - наголошує Стюарт.
Експерт також зазначає, що Росія за допомогою особливого статусу Донбасу хоче зберегти свій вплив і впливати на внутрішню і зовнішню політику України.
"І це, зрозуміло, не те, чого хоче домогтися Україна шляхом реалізації мінських домовленостей загалом і "формули Штайнмаєра"зокрема", - цитує її DW.
Що стосується проблеми демілітаризації регіону, то тут ситуація ускладнюється позицією Москви, яка стверджує, що на Донбасі немає російських військових, наголошує Стюарт. Вона вважає за необхідне міжнародну присутність, інакше Київ самостійно не зможе гарантувати виведення військ.
Міжнародний оглядач Коммерсанта Максим Юсін вважає, що Росія залишиться у виграші за будь-якого розвитку ситуації.
"Не вийде [формула Штайнмаєра] - у всіх у Європі буде відчуття, що винен у цьому Київ, а він і буде винен насправді. І тоді знову-таки виникає питання: навіщо нескінченно продовжувати санкції щодо Росії, якщо Київ не хоче просування", - вважає експерт.
Як реагують українські політики і соцмережі
Команді Зеленського не вдалося переконати опозицію в тому, що прийняття "формули Штайнмаєра" не означає капітуляцію.
''Формула Штайнмаєра'' придумана в Кремлі і захищає російські інтереси. Зустрічі в нормандському форматі повинні проводитися точно без будь-яких попередніх умов", - говорить п'ятий президент Петро Порошенко.
Особливу позицію, яка засуджує узгодження формули, але не відмовляється при цьому в підтримці глави держави, зайняла партія Батьківщина. Її лідер Юлія Тимошенко закликала нардепів разом з президентом розробити свій законодавчий аналог "формули Штайнмаєра", який би відповідав національним інтересам України.
Партія Голос Святослава Вакарчука зажадала проведення закритого засідання Верховної Ради, в ході якого очікує від Зеленського пояснень, на які саме поступки він готовий піти заради досягнення миру.
"З наявної інформації неможливо зрозуміти, хто і яких домовленостей досяг з країною-агресором під виглядом неіснуючої ''формули Штайнмаєра''. Президент зобов'язаний пояснити парламенту, що за документ підписаний у Мінську", - йдеться в повідомленні партії.
Єдиною політичною силою, окрім Слуги народу, формулу підтримала Опозиційна платформа - За життя.
"Україна чекала цього з 2016 року. Це надія на те, що дорога до миру розблокована й Україна почала рухатися саме в тому напрямку", - заявив депутат фракції Нестор Шуфрич.
Що стосується звичайних українців, то недавнє опитування показало, що більшість - 60 відсотків - не розуміє як ставитися до прийняття "формули Штайнмаєра".
Однозначно підтримують документ вісім відсотків опитаних, а не готові примиритися з цією формулою за жодних умов 15 відсотків.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet