Дія закону закінчується в цьому році, але Рада так і не приступила до розробки нового. Влада каже, що чекає підсумків нормандської зустрічі.
Наближається термін щодо вирішення ключового питання у врегулюванні конфлікту на Донбасі - продовження діючого або розробка нового закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.
Росія називає цей закон "наріжним" і вимагає від Києва узгодити його із самопроголошеними "республіками". Чинний закон про особливий статус Донбасу, як відомо, є актуальним до кінця цього року - і нова влада хоче іншого.
Особливий статус буде обговорюватися на першій з 2016 року нормандській зустрічі, яка планується на 9 грудня. Напередодні Росія висунула Україні ще одну нову умову, але й пішла на "поступки",
повернувши захоплені кораблі.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що таке закон про особливий статус Донбасу
Уперше закон про особливий статус Донбасу був прийнятий у 2014 році командою президента Петра Порошенка і розглядався як перехідний документ з терміном дії три роки. Але згодом Москва наполягла на закріпленні особливого статусу управління Донбасом в українській Конституції.
Згідно з цим законом, Україна гарантує недопущення кримінального переслідування і притягнення до кримінальної відповідальності учасників військових дій на території "ЛДНР".
У 2015 році закон змінили - початок дії документа пов'язали з проведенням місцевих виборів на Донбасі за українськими і міжнародними стандартами. У 2017 році Верховна Рада продовжила дію закону ще на рік, а згодом - ще один раз.
У підсумку, прийняття закону про особливий статус Донбасу нарівні з проведенням в Україні конституційної реформи, яка передбачає децентралізацію країни, стало одним з пунктів мінських угод, прийнятих в лютому 2015 року.
За більш ніж чотири роки, що минули з прийняття цих угод, Київ і Москва так і не відійшли від ключового протиріччя, яке полягає в тому, як саме мав бути прийнятий і діяти закон про особливий статус. Компромісом мала стати "формула Штайнмаєра".
Вона передбачала, що статусний закон вступить в силу після проведення виборів в ОРДЛО, які ОБСЄ повинна визнати чесними і вільними. При цьому спочатку Україна повинна була ввести в дію закон про вибори на Донбасі - і тільки після цього відведення військ.
1 жовтня на переговорах Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на сході України була прийнята єдина редакція "формули Штайнмаєра".
Президент Володимир Зеленський уточнив, що "немає такого: "підписали формулу Штайнмаєра".
"Ми відповіли на лист Сайдіка (спецпредставник ОБСЄ в ТКГ. - ред.), що ми узгоджуємо текст "формули Штайнмаєра". Вона повинна бути імплементована в новий закон про особливий статус, якого ще немає", - сказав президент.
Перед цим він пояснив суть формули, яку назвав "найбільшою страшилкою останніх тижнів":
-
тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО починає діяти на постійній основі за умови, що там пройдуть вибори відповідно до Конституції та законів України, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори пройшли за стандартами ОБСЄ та демократичних виборів.
"Це означає, що ніяких виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути", - сказав президент. Він зазначив, що "кордон має бути нашим".
Зеленський відзначив також "дуже важливий момент": закон про особливий статус Донбасу діє до 31 грудня 2019 року, тому "буде новий закон, який буде розробляти парламент в тісній співпраці і при публічному обговоренні із суспільством".
Однак дедлайн наближається, а публічного обговорення чи розробки нового законопроекту немає.
Рада візьметься за новий законопроект після нормандської зустрічі
"У мінських домовленостях є пункт про те, що все модальності повинні бути узгоджені з тією стороною, ОРДЛО. Єдиний шлях узгодження з тією стороною - Тристороння контактна група", - нагадав Пристайко.
Він також розповів, що нормандська четвірка 9 грудня може обговорити базові параметри закону про особливий статус або "адаптувати до реалій застарілі пункти мінських угод".
"Було б добре, аби ці тексти були напрацьовані за станом на зараз, щоб ми приїхали з готовими документами. Але я не бачу, щоб була створена група в парламенті, яка б взяла на себе цю ініціативу, сказала, що 31 грудня не за горами, давайте піднімемо існуючий документ і подумаємо, що ми можемо переписати", - нарікає міністр.
Пізніше спікер Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що новий закон про особливий статус Донбасу буде розглянуто парламентом після саміту нормандської четвірки.
Разумков зазначив, що документ буде розглядатися в "турборежимі", оскільки після зустрічі в нормандському форматі у парламенту залишиться тільки 11 днів для розробки законопроекту, при цьому чотири з них пройдуть в режимі пленарних засідань.
Політик висловив сподівання, що до створення закону, який впливатиме на національну безпеку України, приєднаються представники всіх політичних сил, представлених в Раді.
Як
повідомив 19 листопада
Коммерсантъ із посиланням на джерела, на зустрічі нормандської четвірки буде прийнято "сухий документ", який вже розроблено. Деталі не розкриваються.
Співрозмовники газети також повідомили, що особиста бесіда Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним не планується, але не виключається.
"Усе залежатиме від панорами. За три тижні багато що може статися. Але зверніть увагу, що Зеленський не допускає жорстких висловлювань на адресу Москви, намагається висловлюватися нейтрально", - сказало джерело видання.
Протиріччя між Україною і Росією: пояснюють експерти
Бездіяльність у ситуації, коли збігає час дії закону про статус Донбасу, загрожує тим, що одна з ключових конструкцій мінських угод випаде, через це може зависнути весь мінський процес, попереджає український політолог Володимир Фесенко в
інтерв'ю РБК.
Однак неназване джерело агентства, близьке до оточення Зеленського, заявило про можливість продовження чинного закону, на що піде "пару днів". При цьому, "переробити закон можна протягом тижня", стверджує співрозмовник.
Джерело в Тристоронній контактній групі сказало, що новий закон зараз не треба розробляти, а достатньо просто внести зміни до чинного закону, зокрема зробити його безстроковим.
Однак головне питання не у формі, а в змісті документа. Команда Зеленського поки не розуміє, що це буде за документ, тому що незрозуміло, чим закінчиться зустріч нормандської четвірки.
Москва наполягає на тому, щоб особливий статус Донбасу був закріплений в українській Конституції, говорить співрозмовник РБК із Тристоронньої контактної групи. Це не влаштовує Офіс президента України. Київ неодноразово заявляв про відмову вносити поправки до Конституції.
Москва вважає, що у Донбасу повинна бути автономія, Зеленський, у свою чергу, бачить особливий статус як продовження децентралізації нарівні з іншими областями, каже український політолог Вадим Карасьов.
Якщо прийняти особливі правила тільки для неконтрольованих владою України територій, інші області теж захочуть особливих повноважень і більше автономії, відзначає він. Київ, імовірно, намагатиметься вмовити Росію, Німеччину і Францію погодитися на децентралізацію в рамках реформи всіх регіонів України, припускає експерт.
Крім того, Київ і Москва не можуть домовитися про проведення виборів на Донбасі.
Ще один спірний момент - питання люстрації. Українська сторона проти легалізації так званих "міліції", "прокуратури" і "судів" квазіреспублік.
"Москва вважає, що у "ДНР" і "ЛНР" повинен бути особливий статус, а для команди Зеленського це категорично неприйнятно", - підбиває підсумок політолог Фесенко.
Український журналіст Віталій Портніков вважає, що Кремль наполягає на прямих переговорах Києва з "ЛДНР", щоб утвердитися в статусі посередника.
"Мета проста - легітимізація маріонеткових адміністрацій і перетворення Росії із учасника конфлікту в повноцінного посередника. Посередника, який аж ніяк не гарантує вам відновлення територіальної цілісності навіть тоді, коли ви підете на все його умови", - вважає він.