Російські представники перед початком процедури голосування можуть брати участь у засіданнях ПАРЄ на загальних правах.
Парламентська асамблея Ради Європи на цьому тижні почала перше в 2021 році засідання. Цього разу в ньому бере участь делегація з України, яка раніше бойкотувала ПАРЄ через повернення права голосу російській стороні.
Під час відкриття зимової сесії повноваження делегації Росії були офіційно оскаржені з ініціативи України. Також на відкритті була представлена резолюція, в якій ПАРЄ критикує Україну. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Оскарження повноважень Росії в ПАРЄ
Парламентська асамблея - консультативний орган міжпарламентського співробітництва Ради Європи, до якого входять депутати парламентів всіх держав-членів РЄ.
Метою Ради Європи визначається сприяння співробітництву між усіма країнами континенту щодо стандартів права. Рада Європи, зокрема, є материнською організацією для Європейського суду з прав людини. У складі Ради Європи - 47 держав, Україна в неї входить з 1995 року.
У 2014 і 2015 роках через анексію Криму російська делегація була позбавлена права голосу, а її члени - права обиратися в головних органах асамблеї. Тоді Росія відмовилася працювати в асамблеї, а влітку 2017 року перестала сплачувати членські внески до Ради Європи, які складали сім відсотків.
Ще через два роки ПАРЄ дозволила російським депутатам повернутися, а глава делегації РФ Петро Толстой став заступником голови ПАРЄ.
На початку минулого року українська делегація повернулася після піврічної відсутності. Українські депутати беруть участь у першій у цьому році сесії асамблеї, яка триватиме до 28 січня.
Глава української делегації, нардеп від Слуги народу у Верховній Раді Марія Мезенцева пояснила, чому Україна не бойкотує ПАРЄ.
"Для нас головне - постійно підтримувати на порядку денному тему Криму і російської агресії. Ми залишаємося на форпості українських інтересів. Для нас Росія - це країна-агресор, країна, з якою ми воюємо сьомий рік", - зазначила Мезенцева.
У перший день роботи сесії, 25 січня, постійна делегація України оскаржила повноваження російської делегації в ПАРЄ.
"Повноваження російської делегації були оскаржені за істотними підставами - порушення базових принципів Ради Європи", - повідомляє ПАРЄ.
Рішення набрало 38 голосів з необхідних 30, українську сторону підтримали п'ять національних делегацій.
"У профільних комітетів є 24 години, щоб підготувати доповідь з цього питання, і далі буде голосування за підтвердження повноважень", - зазначає українська делегація.
Щорічно на початку року всі делегації проходять підтвердження повноважень. Згідно з регламентом ПАРЄ, причинами для оскарження можуть бути процедурні проблеми або суттєві підстави.
Останніми вважаються порушення статті 5 Статуту Ради Європи, в якій йдеться про те, що кожна країна-член повинна поважати принцип верховенства права і гарантувати всім своїм громадянам захист їх прав і основних свобод.
Дебати з цього питання очікуються 28 січня, після чого буде загальне голосування.
Рішень може бути три:
-
повністю підтвердити повноваження російської делегації
-
повністю їх відхилити
-
позбавити або призупинити частину прав російської делегації в ПАРЄ (наприклад, на виступи або голосування)
Російські представники перед початком процедури можуть тимчасово засідати в ПАРЄ на загальних правах, але не можуть голосувати за свої повноваження.
Член російської делегації Леонід Слуцький попередив, що Росія не братиме участі в сесіях ПАРЄ, якщо її повноваження не будуть підтверджені повною мірою.
"Ми не приймаємо ніяких протиправних обмежень і санкцій. Це суперечить самій природі парламентаризму. Сподіваюся, в асамблеї вистачить здорового глузду не доводити до нової кризи відносини з Росією", - сказав він.
Критика України з боку ПАРЄ
25 січня на сесії ПАРЄ була прийняла резолюцію Прогрес моніторингової процедури Асамблеї в січні - грудні 2020 року, в якій Київ закликають підтримати незалежність і вплив антикорупційних структур України і утриматися від дій, які можуть мати "тривалий згубний вплив" на незалежність судової системи і верховенство права.
Резолюція, автором якої став глава моніторингового комітету, данський депутат від групи лібералів Міхаель Ааструп Єнсен, була присвячена ходу виконання зобов'язань, які взяла на себе низка країн під час вступу до Ради Європи.
11 країн-членів перебувають під процедурою повного моніторингу асамблеї. Серед них - Україна і Росія.
Для кожної з цих країн в ПАРЄ призначається один або два доповідачі, які підтримують постійний діалог з владою, з її дозволу здійснюють візити до столиці, щоб особисто спілкуватися там з чиновниками, експертами та громадськими активістами.
Цього разу через пандемію коронавірусу доповідачі не могли здійснювати моніторинг, тому була підготовлена спільна доповідь.
У документі вітаються зусилля української влади щодо створення антикорупційних інституцій і угоди про припинення вогню на Донбасі.
Однак йдеться про недостатнє зміцненні антикорупційних структур, "в тому числі шляхом відновлення ефективного функціонування системи електронного декларування та уточнення правового статусу Національного антикорупційного бюро України".
Крім цього, ПАРЄ закликала Київ "утриматися від будь-яких дій, які можуть мати тривалий згубний вплив на верховенство права і незалежність судової влади в Україні", а також провести розслідування нападів на незалежних журналістів.
Як заявив Єнсен, представляючи доповідь, для нього як глави моніторингового комітету і автора документа "найбільшою проблемою стала Росія", оскільки, як він каже, вона не виконує свої зобов'язання, взяті в обмін на повернення в ПАРЄ.
Відзначимо, що генеральний секретар ПАРЄ Марія Пейчіновіч-Бурич під час виступу на пленарній сесії повідомила, що планувала минулого року відвідати Україну, але Київ не створив для цього відповідних умов. Про це вона сказав, відповідаючи на питання члена української делегації Олексія Гончаренка щодо її візиту в Москву.
Пейчіновіч-Бурич заявила, що перша країна, яку вона хотіла відвідати, була Україна, і серед перших чиновників, з якими вона зустрічалася, готуючись до вступу на посаду генсека, був президент України Володимир Зеленський, з яким бачилася в 2019 році на полях Генасамблеї ООН.