RU
 

"Шлях до закінчення війни". Навіщо Україні ПДЧ в НАТОСюжет

Текст: ,  14 квітня 2021, 20:29
0
1461
 Шлях до закінчення війни . Навіщо Україні ПДЧ в НАТО
Кулеба і Столтенберг у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі

Північноатлантичний альянс і США висловили непохитну прихильність до суверенітету й територіальної цілісності України, але прийняти в Альянс поки не можуть.

 
У Брюсселі пройшло екстрене засідання комісії Україна-НАТО, яке було скликане з ініціативи Києва. На зустрічі Україна отримала беззастережну підтримку західних партнерів на тлі нарощування Росією військової присутності біля українських кордонів і в анексованому Криму, яке вона пояснює загрозою з боку НАТО і "захистом громадян РФ на Донбасі".
 
Під час розмови з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом минулого тижня Президент України Володимир Зеленський назвав План дій щодо членства в Пльянсі "найбільш актуальним питанням" для Києва і потенційним "справжнім сигналом для РФ". "НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі", - заявив Зеленський.
 
На зустрічі в Брюсселі був присутній Держсекретар США Ентоні Блінкен, який розповів міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі, що необхідно зробити для членства в Альянсі. Зокрема, мова йшла про зміцнення демократії та верховенства права. Корреспондент.net розповідає подробиці. 
 
 
Непохитна відданість
 
Ескалація напруженості в районі українсько-російського кордону стала темою відразу кількох багатосторонніх переговорів, які відбулися 13 квітня. Про це говорив у телефонній розмові з президентом РФ Володимиром Путіним глава Білого дому Джо Байден.
 
"Президент Байден підкреслив непохитну прихильність США до суверенітету й територіальної цілісності України. Президент висловив нашу стурбованість у зв'язку з раптовим нарощуванням військової присутності Росії в окупованому Криму і на українських кордонах, а також закликав Росію до деескалації напруженості", - заявили в Білому домі.
 
У Кремлі, у свою чергу, відзначили, що Путін "виклав засновані на мінському комплексі заходів підходи до політичного врегулювання" в Україні. Про це докладно в матеріалі Що значить дзвінок Байдена Путіну через Україну.
 
Також ця тема була центральною на екстреному засіданні комісії Україна-НАТО, яке пройшло в Брюсселі. У підсумковій заяві союзники підтвердили непохитну підтримку НАТО суверенітету й територіальної цілісності України.
 
"Вони висловили стурбованість нарощуванням військової присутності Росії в Україні і навколо неї, а також триваючими порушеннями режиму припинення вогню на сході України підтримуваними Росією бойовиками", - сказано в прес-релізі на сайті НАТО.
 
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг закликав Москву припинити нарощування військової присутності, припинити провокації і деескалаціювати ситуацію.
 
Він нагадав, що союзники по НАТО ніколи не визнають анексію Криму, і засудив групування військ на півострові.
 
Альянс продовжить надавати Україні політичну й практичну підтримку, зазначив Столтенберг.
 
"Ми підтримали широкомасштабні реформи, які роблять Україну більш стійкою і допомагають просувати її євроатлантичні прагнення. Ми будемо й надалі розширювати нашу співпрацю", - сказав Генсек НАТО.
 
Столтенберг зазначив, що Україну до НАТО допоможуть наблизити реформи.
 
Київ на переговорах у Брюсселі був представлений міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Крім участі в самому засіданні, він також окремо провів переговори зі Столтенбергом і своїм американським колегою Ентоні Блінкеном.
 
 
 
Блінкен заявив Кулебі, що реформи зі зміцнення демократії та верховенства права є критично важливими для інтеграції України в НАТО. Він зазначив, що Україна проводить "дуже важливу роботу із зміцнення своїх демократичних інститутів, просування верховенства права, реалізації ключових економічних реформ".
 
Дії Росії на кордоні й у Криму глава американської дипломатії назвав "дуже провокаційними".
 
"Ми бачимо зараз найбільшу концентрацію російських сил на українському кордоні з 2014 року. Це викликає глибоке занепокоєння не тільки в Україні, а й у США і в багатьох наших союзників і партнерів", - зазначив Блінкен.
 
Відзначимо, що напередодні розмови Путіна і Байдена, коментуючи наймасштабнішу з 2014 року концентрацію російських військ на кордоні з Україною, Блінкен виступив з новими погрозами на адресу Москви.
 
"Питання в тому, чи продовжить Росія діяти агресивно і безвідповідально. Якщо так, то президент дав зрозуміти: за це доведеться платити, будуть наслідки. Ви можете розраховувати, що він стримає своє слово", - пообіцяв Блінкен перед візитом у штаб-квартиру НАТО в Брюсселі.
 
Зустріч Кулеби і Блінкена // EPA 
 
 
У свою чергу, Кулеба назвав підтримку США "критично важливою" для України.
 
"Я впевнений, що речі, сказані Росії публічно і донесені до неї по дипломатичних каналах у відповідь на її агресивні дії, будуть підтримані діями, які дадуть зрозуміти Росії, що ціна її агресії проти України буде дуже важкою для того, щоб витримати", - сказав український міністр.
 
На прес-конференції із Столтенбергом Кулеба дав зрозуміти, що в Києві чекають від союзників не просто слів підтримки, а й конкретних дій.
 
"Це може бути новий раунд санкцій, який підвищить ціну російської агресії. Це може бути пряма підтримка, спрямована на зміцнення обороноздатності України", - пояснював він.
 
Він додав, що Росія працює над тим, щоб підірвати оборонні потужності України.
 
 
"Є тільки одна річ, яку я б хотів підкреслити: деякі заходи, про які ми говоримо, можуть виглядати витратними, але ціна запобігання все ж буде нижча, ніж ціна припинення війни і пом'якшення її наслідків. Краще діяти зараз, щоб перешкодити подальшій ескалації" , - сказав міністр.
 
Пізніше, підбиваючи підсумки зустрічі, Кулеба розповів, що запропонував союзникам по НАТО десять конкретних кроків, які вони можуть зробити, щоб "оперативно і змістовно, по суті", підтримати Україну.
 
Генсек НАТО ж у вівторок нагадував, що Україні надається "значна допомога в найрізноманітніший спосіб".
 
"Союзники по НАТО по різних лініях ввели економічні санкції проти Росії, а також підвищили готовність наших сил і військову присутність у Східній Європі і Чорноморському регіоні", - говорив Столтенберг.
 
Він згадав про сприяння владі України в проведенні військової реформи, формуванні структур безпеки, модернізації Збройних сил, надання Києву статусу партнера з розширеними можливостями.
 
Однак головним висловленням підтримки стало б членство України в НАТО, говорять у Києві.
 
Президент України Володимир Зеленський 6 квітня назвав вступ у Північноатлантичний альянс єдиними шляхом до закінчення війни на Донбасі.
 
"Ми віддані реформуванню нашої армії і оборонного сектору, але одними реформами Росію не зупинити. НАТО - це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. ПДЧ стане справжнім сигналом для РФ", - сказав він у розмові із Столтенбергом.
 
12 квітня Зеленський заявив, що США повинні, крім слів, ще щось зробити для того, щоб Україна стала членом НАТО.
 
"Якщо вони (США. - Ред.) бачать Україну в НАТО, вони повинні сказати це прямо і зробити щось. Не словами", - сказав Президент Зеленський під час поїздки на Донбас під час спілкування з журналістом CNN.
 
Він пояснив, що має на увазі зброю, гроші і, що найважливіше, більше підтримки для вступу в НАТО.
 
У Кремлі, у свою чергу, засумнівалися, що вступ України в Альянс посприяє миру.
 
"Це ще більше погіршить ситуацію, тому що, говорячи про вступ у НАТО, аж ніяк не можна абстрагуватися від думки людей. А якщо ви запитаєте думку кількох мільйонів осіб у самопроголошених "республіках", то ви зрозумієте, що таке членство в НАТО для цих осіб є глибоко неприйнятним", - заявив спікер Путіна Дмитро Пєсков.
 
Напередодні міністр оборони РФ Сергій Шойгу вперше особисто прокоментував ситуацію з перекиданням російських військ до західних кордонів.
 
Відвідуючи базу Північного флоту в Сєвероморську, російський міністр заявив, що, "реагуючи на загрозливу для Росії військову діяльність Альянсу (НАТО. - Ред.), ми вжили відповідних заходів". 
 
 
Що Україні дасть ПДЧ
 
Міністр оборони України Андрій Таран конкретизував мету Києва з отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
 
Отримати план, за його словами, Україна хоче вже в цьому році. При цьому він послався на саміт НАТО в Бухаресті в 2008 році, коли країни Альянсу надали Україні разом із Грузією перспективу членства в організації, на шляху до якого ПДЧ повинен був стати "наступним кроком", як ідеться в підсумковій декларації за підсумками саміту.
 
За 13 років ні Україна, ні Грузія ПДЧ не отримали. На сьогоднішній день Україна має особливий статус співпраці з НАТО - партнер з розширеними можливостями. Метою цієї програми є посилення оперативної сумісності військ країн-учасниць із силами НАТО.
 
До конкретних переваг відносяться регулярні політичні консультації з питань безпеки, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тісна співпраця за часів криз. Такий статус, крім України, є тільки в п'яти країн: Швеції, Фінляндії, Австралії, Грузії та Йорданії.
 
 
Експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ші, який раніше працював у структурах НАТО, каже, що "технічно і по суті" ПДЧ мало що змінить. Він звертає увагу на те, що Альянс вже зараз має надзвичайну тісну співпрацю з Україною, аналогів якій у світі практично немає.
 
"В Україні вже є комісія Україна-НАТО. У НАТО є представництво в Києві. Крім того, НАТО імплементувала дуже багато елементів ПДЧ в загальну річну програму щодо України. Сюди відносяться військова доктрина, військові навчання, обладнання, наукове співробітництво і т.д.", - цитує експерта DW.
 
За його словами, де-факто НАТО вже зараз виконує ПДЧ щодо України, "не називаючи його цим словом".
 
На думку Ші, для України значення ПДЧ є радше символічним.
 
Кулеба і Столтенберг // EPA
 
 
"Щоб показати українській громадськості і Росії, що Україна на шляху до НАТО і активно рухається цим шляхом. Адже інші країни, які за останні роки приєдналися до НАТО, так само мали такий ПДЧ - Чорногорія, Північна Македонія, країни Балтії", - відзначає Ші.
 
Однак брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла США Бруно Лете вважає, що й такий символічний крок може мати реальну користь.
 
"Країна з ним отримує такі ж стандарти й процедури, як НАТО. Це відрізняє країни з ПДЧ від партнерів, адже партнерство саме по собі ні до чого не зобов'язує. Фінальним результатом ПДЧ може бути тільки членство, іншого варіанта не передбачено", - пояснив експерт.
 
Варто відзначити, як показує досвід інших країн, між ПДЧ і самим членством можуть пройти роки, оскільки ніяких стандартів не передбачено. Наприклад, у випадку з Хорватією це було шість років, а у випадку з Північною Македонією - 12 років.
 
Лете вважає, що отримання ПДЧ Україною є цілком реальним уже на найближчому саміті НАТО в червні в Брюсселі.
 
"Навіть якщо Україна не стане членом завтра і таке триватиме роками, це дуже важливо з політичної точки зору - як символ. НАТО таким чином може продемонструвати Україні, що прикриває її спину", - зазначив він.
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Україна - НАТО
ТЕГИ: НАТОНАТО-Украина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі