Напередодні переговорів у Вашингтоні про Північний потік-2 канцлер ФРН обговорила це питання з українським президентом.
Президент України Володимир Зеленський відвідав Берлін, де зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і її найбільш вірогідним наступником Арміном Лашетом, який відомий своїм дружнім ставленням до Москви. Основною темою візиту став російський газовий проект Північний потік-2. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Аргументи проти Північного потоку-2
З офіційним візитом до Берліна президент Володимир Зеленський прибув на запрошення німецької сторони, щоб "обговорити актуальні питання безпеки". Це другі двосторонні переговори Зеленського з канцлером ФРН Ангелою Меркель і, ймовірно, останні: 26 вересня пройдуть вибори, в яких вона не бере участь.
Основним питанням, яке піднімалося Зеленським в Німеччині, став газопровід Північний потік-2, чиє будівництво, за словами, виконавчого директора Nord Stream 2 AG Маттіаса Варніга, буде завершено до кінця серпня 2021 року.
Як сказав прес-секретар Зеленського Сергій Никифоров, український президент вирушив у Берлін з аргументами на користь тези, що "трубопровід шкодить як Україні, так і європейським країнам".
"Зеленський завжди повторює, що він буде намагатися зупинити проект Північний потік-2, поки не піде газ і навіть після цього", - зазначив Никифоров.
Паралельно із Зеленським переговори велися між міністром енергетики України Германом Галущенком і главою правління Нафтогазу Юрієм Вітренком з міністром економіки і енергетики Німеччини Петером Альтмайєром.
Перед переговорами Зеленський і Меркель зробили короткі заяви для преси і відповіли на два питання, що так чи інакше стосуються Північного потоку-2. Меркель вкотре запевнила, що Україна залишиться країною газового транзиту навіть після введення цього газопроводу в стрій.
"Транзит через Україну ми вважаємо елементом всього нашого газового портфоліо", - сказала вона і пообіцяла продовжити обговорення цієї теми і з президентом України, і з президентом США Джо Байденом, до якого Меркель вилетить 15 липня.
Зеленський у свою чергу назвав Північний потік-2 "великою загрозою" Україні і всьому регіону, і запропонував включити проблематику цього газопроводу до порядку денного нормандського формату.
Зеленський зазначив, що ця ідея тільки почала обговорюватися. Меркель сказала, що питання енергетики можуть бути в рамках "Нормандії", але зазначила, що вони "не належать до мінських домовленостей".
"У нас є різні погляди щодо Північного потоку-2, але я вважаю, що ми довели достатньо аргументів Німеччині. Буде зустріч канцлера разом з президентом Байденом і там обговорюватимуться, що несе Північний потік-2: що він принесе Європі і що принесе Україні, і як гарантувати безпеку, в першу чергу Україні", - сказав Зеленський 13 липня вже в Києві.
Україну хочуть зробити "зеленим" партнером
Зазначимо, крім запевнень у збереженні транзиту через Україну, представники німецького уряду натякають на якісь асиметричні можливості, які покликані компенсувати фінансові втрати і підвищені геополітичні ризики.
Це могли б бути інвестиційні програми для України, зокрема капіталовкладення в нові електростанції, виробництво водню і поновлювану енергетику, неодноразово писали авторитетні ЗМІ з посиланням на джерела.
На тлі візиту Зеленського в Берлін про це писав німецький журнал Der Spiegel. Серед можливих поступок, зазначають автори статті, ФРН може "запропонувати уряду України співпрацю у виробництві водню" або виділити кошти на ремонт "повністю зруйнованої" української газової мережі.
Трохи більша ясність в питанні компенсації Україні може з'явитися після переговорів Меркель з Байденом, які пройдуть в четвер у Вашингтоні. В кінці місяця до США вирушить і сам Зеленський, де напевно підніме тему газопроводу.
Як зазначає видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, Північний потік-2 обтяжує відносини Німеччини зі США не менше, ніж з Україною. Зеленський, як і Байден, вважає, що російський трубопровід - це не просто економічний проект, про що постійно говорить Меркель на його захист.
Видання нагадує, що український президент в інтерв'ю для них на початку червня заявив, що Північний потік - це "зброя" проти України, причому "дуже гостра".
"Це пояснюється тим, що Росія, серед іншого, живе за рахунок експорту газу в Європу, а її найважливіший транспортний маршрут зараз все ще проходить через Україну. Тому зараз для Росії було б ризиковано знову посилено розпалювати війну проти Києва, яку вона веде упівсили вже кілька років. Однак з Північним потоком-2 в Балтійському морі Москва могла б обійтися без українських трубопроводів", - пояснює FAZ.
Вашингтон вважає так само, зазначає видання. За президента Дональда Трампа США ввели санкції проти компаній, що беруть участь в будівництві ПП-2. Байден згоден з Трампом, що проект є "поганою угодою", але Байден хоче налагодити хороші відносини з Німеччиною, тому санкції були припинені.
Frankfurter Allgemeine Zeitung також пише, що як компенсацію за Північний потік-2 в Україні можуть перепрофілювати транзитні трубопроводи, щоб "в майбутньому, яке настане після відмови від викопного палива, замість російського природного газу по цих трубах можна буде транспортувати екологічно чистий водень".
Німецьке видання Handelsblatt пише 13 липня про переговори між Києвом, Євросоюзом і урядом ФРН, які зосереджені на тому, щоб зробити Україну партнером в переході на альтернативні джерела енергії.
Як зазначив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович в інтерв'ю Handelsblatt, ЄС визначив для себе 30 найважливіших видів сировини і 21 з них є в Україні - зокрема, літій, кобальт, титан. Це матеріали для авіаційної промисловості, акумуляторів, вітрових електростанцій і комунікаційного устаткування.
"У цих областях залежність ЄС від окремих країн часом навіть більша, ніж у випадку з традиційними джерелами енергії. Нам потрібно диверсифікувати постачальників, налагоджувати нові партнерські відносини", - сказав він.
Тому Євросоюз хоче укласти союз з Україною щодо сировини і акумуляторів, зазначає видання. Плани щодо постачання водню з України викликають особливий інтерес в Німеччині, наголошує Handelsblatt.
"Розвиток "зеленої" енергетики в Україні звільнить Київ від залежності від Росії і значно наблизить ЄС до його мети щодо досягнення кліматичної нейтральності", - пояснює видання.
Якщо це вдасться, то це стане новою сторінкою у відносинах ЄС і Німеччини з Україною, каже глава Німецько-української промислово-торговельної палати в Києві Олександр Маркус.
Україна, пише Handelsblatt, також "має значний потенціал для виробництва сонячної енергії" і "великий потенціал у вітроенергетиці".
Андреас Кульманн, глава Німецького енергетичного агентства, переконаний, що Україна є перспективним кандидатом для партнерства щодо водню.
"Ми бачимо в Україні великий потенціал для створення "зеленої" водневої економіки", - заявив він нещодавно.
Про те, що перехід Євросоюзу на "зелену" енергетику є шансом для України, Корреспондент.net писав в липні 2020 року.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet