Вашингтон фактично віддав радикальним ісламістам країну, яка мала статус "головного союзника Сполучених Штатів поза НАТО".
Події в Афганістані, що відбулися на тлі виходу із країни військового контингенту США і НАТО, викликають занепокоєння серед американських союзників в інших регіонах, зокрема і в Україні.
Корреспондент.net розповідає, що думають експерти.
Що зміниться для України
Видання Politico пише, що поспішний вихід американських військ із Афганістану дуже турбує активістів на світових фронтах свободи - в Білорусі, Україні і на Тайвані. "Їх цікавить майбутнє, а воно сьогодні є невтішним", - відзначає журнал.
Український активіст і журналіст Максим Еріставі, слова якого наводить Politico, вважає, що події в Афганістані дали зрозуміти, "які ми насправді самотні".
Газета New York Times відзначає, що наслідки афганської кризи відчуватимуться далеко за межами регіону. Аналітик NYT - Акгіл Бері - вважає, що Росія "використовуватиме вихід США з Афганістану як аргумент на користь того, що Вашингтону безглуздо підтримувати інші регіони, зокрема Україну".
"Кожен ворог зробить висновок, що США є безпорадними без довгострокового бажання захищати принцип Pax Americana, який досі є основою світового порядку. І кожен союзник - Тайвань, Україна, країни Балтії, Ізраїль, Японія - зробить висновок, що він сам на сам проти ворогів", - відзначила газета.
Водночас New York Times підкреслює, що багато країн починають розуміти, що підтримка США може одного разу закінчитися.
"Ідея, що на американців не можна розраховувати, пустить глибоке коріння після Афганістану", - цитує NYT аналітика Франсуа Гайзбурга.
Ці сумніви особливо відчуватимуться в таких країнах, як Тайвань, Україна, Філіппіни й Індонезія, "що тільки порадує Китай та Росію", припускають аналітики, думки яких наводить американська газета.
Аналітик видання National Interest, доктор філософії Ніколас Гвоздьов у цьому контексті пише про небезпеку "безвідповідального застосування" таких термінів, як "партнер" і "союзник", які, на його думку, обманюють очікування.
"За останні 7 років ми бачили, як Росія перевіряла, передусім на прикладі України, розрив між риторичними обіцянками підтримувати Київ і тим, що США фактично були готові поставити на карту", - відзначає експерт.
Можливості США переконувати інших ключових союзників прийняти їхні риторичні зобов'язання як обов'язкові для Вашингтона серйозно зменшилися, вважає Гвоздьов. Він наводить за приклад Німеччину, яка успішно протистояла зусиллям США із припинення будівництва газопроводу Північний потік-2.
"З точки зору Німеччини, Україна - це загальноєвропейський партнер... а не союзник за договором, тому це означає, що Німеччина не вважає, що через якісь формальні союзницькі зобов'язання вона зобов'язана приділяти пріоритетну увагу проблемам України", - відзначає аналітик.
Незважаючи на те, що американські сенатори часто називають Україну союзником, США малюють "чітку, різку і контрастну лінію розмежування між союзниками за договором і "всіма іншими".
Кілька років тому, щоб виправити цей недолік, Конгрес спробував офіційно оголосити Україну "союзником Сполучених Штатів поза НАТО".
"Але якщо поспостерігати за подіями, що розгортаються в Афганістані, українські політики можуть переглянути цінність такої ініціативи", - відзначає експерт.
У 2012 році Афганістан отримав статус "головного союзника США поза НАТО", і цей крок, про який оголосила тодішній Держсекретар США Гілларі Клінтон, допускав "сильну прихильність Америки до майбутньої долі Афганістану", який отримає від цього "низку великих переваг".
"Водночас цю заяву вважали важливою, адже в такому статусі тоді послідовно відмовляли Україні і Грузії, його навіть не розглядали в контексті стратегічного діалогу США з Індією. Здавалося, що такий крок США давав зрозуміти, що Америка буде дуже "зав'язаною" на Афганістані як наріжному камені своєї сили і впливу в регіоні", - пише автор.
Події останніх тижнів показали, що визначення, хто буде для США "союзником поза НАТО", на яке спирається виконавча влада, але яке не є підтвердженим чи ратифікованим Конгресом, формально ні до чого Сполучені Штати не зобов'язує.
Утім, українські експерти наполягають, що в Україні й Афганістані занадто різні ситуації, щоб проводити паралелі. Про це, зокрема, сказав колишній міністр закордонних справ України - Володимир Огризко.
"Я не вважаю, що можна говорити про якісь паралелі. Абсолютно різна ситуація і диспозиція в Афганістані і в Україні. Тому прямих паралелей немає взагалі", - цитує його Радіо Свобода.
Директор Центру близькосхідних досліджень - Ігор Семиволос - пояснює, в чому відмінність між обома країнами.
"Афганістан дуже віддавна є країною, яка не відбулася: з 1973 року він знаходиться в стані нестабільності, багато поколінь афганців виросли в умовах війни і невизначеності. Спроба проводити паралелі - це аларміське уявлення про мир, а також уявлення про те, що нібито "все у світі обертається навколо України", - вважає експерт.
Юрій Пойта, керівник секції Азіатсько-Тихоокенського регіону New Geopolitics Research Network, також вважає, що ситуацію, яка є в Україні, і ситуацію, яка є в Афганістані, не можна порівнювати з низки причин.
"Там взагалі інші інтереси - як в афганського уряду, так і в зовнішніх гравців. Там взагалі інша економічна модель держави, тому порівнювати немає сенсу. Натомість треба розібратися в ситуації. А саме зрозуміти, як прихід Талібану вплине на регіональну безпеку", - вважає Пойта.