RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Розкриття бенефіціарів: чому боротьба з офшорами стає бюрократичним знущаннямСюжет

Текст: ,  6 жовтня 2021, 08:08
0
1129
Розкриття бенефіціарів: чому боротьба з офшорами стає бюрократичним знущанням
Фото: Fotolia
На декларування своїх кінцевих бенефіціарів фірмам та організаціям уряд дав лише 3 місяці часу

Українські компанії мають подати не пізніше 10 жовтня інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників, у межах боротьби з відмиванням коштів. Бізнес та громадський сектор обурені забюрократизованими новаціями.

В українських компаній залишаються лічені дні, аби подати звіт про своїх кінцевих бенефіціарних власників. Цього вимагає закон, який нещодавно ухвалили у межах міжнародної боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму. Він зобов'язує усі юридичні особи надати інформацію про бенефіціарів державним органам.

Останній термін подачі такої інформації - 10 жовтня. За невиконання компаніям загрожує штраф від 17 000 до 51 000 гривень. Між тим, представники бізнесу та громадських організацій називають таку вимогу подекуди нелогічною і обурені цим, як вони вважають, новим бюрократичним викликом від держави.

Хто повинен вказувати кінцевого бенефіціарного власника

Вимога щодо розкриття бенефіціарів, тобто фізичних осіб, які фактично контролюють діяльність компанії чи підприємства, поширюється на всіх юридичних осіб. Винятком є політичні партії, професійні та творчі спілки, ОСББ, адвокатські об'єднання, а також організації публічного сектору (державні, комунальні підприємства, місцеве самоврядування). Фізичних осіб-підприємців новації також не стосуються.

 

"Усі, хто не включені у виняток, а це абсолютна більшість - 99% юросіб - зобов'язані подати цю інформацію", - вказує Дмитро Український, заступник директора українського Центру політико-правових реформ. Зокрема, це товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), громадські і благодійні організації, житлово-будівельні кооперативи, приватні підприємства, фермерські господарства. Новація поширюється і на так звані "сплячі" компанії, які фактично не ведуть активної господарської діяльності.

Як це потрібно зробити

Інформацію необхідно подати державному реєстратору, причому це дозвляється робити лише особисто. Можливості звіту в електронній формі чи використання цифрового підпису не передбачено. Серед документів, які вимагаються, - заява щодо державної реєстрації визначеної форми, структура власності у вигляді схеми, документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи та нотаріально завірена копія паспорта особи - кінцевого бенефіціара. Приклади структури власності опубліковані на сайті міністерства фінансів: https://mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517.

Офіси державного реєстратора уже перенавантажені через величезну кількість заявників, застерігають експерти. "Електронні черги в ЦНАПАХ Києва, наприклад, розписані до кінця жовтня. А у структурних підрозділах Міністерства юстиції прийом ведеться у порядку живих черг, що теж не полегшує життя", - вказує юристка Центру демократії та верховенства права Анна Ісічко. При цьому за невиконання цих норм передбачені не лише грошові штрафи, а й у певних випадках кримінальна відповідальність (ст. 205-1 Кримінального кодексу України), звертає увагу Катерина Іщенко, радниця української юридичної фірми "Анте".

Чому запровадили цю норму

Вимога щодо оприлюднення бенефіціарів з'явилася в українському законодавстві ще у 2019 році, коли було ухвалено закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Однак лише у березні 2021 року урядовці чітко сформулювали нові вимоги для компаній. І на подання інформації відвели лише три місяці - з 11 липня по 10 жовтня 2021 року (включно).

У 2019 році було ухвалено закон Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

У 2019 році було ухвалено закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"

При цьому опитані DW фахівці наголошують на слабкій, невчасній та суперечливій комунікацій державних органів щодо цих новел. У підсумку, дуже багато організацій ще й досі не поінформовані про необхідність подавати таку інформацію, а у частини юридичних осіб виникає безліч питань щодо процедури.

Між тим, як зауважують у Центрі демократії та верховенства права, таке регулювання продиктоване "трендами у боротьбі з відмиванням коштів та у протидії фінансуванню тероризму, які задає ФАТФ (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей)". "У тому, що стосується бізнесу, це однозначно позитивні тенденції. Втім, Україна поспішає запроваджувати подекуди більш жорсткі вимоги для громадського сектору у сфері фінансового моніторингу, ніж це об'єктивно необхідно", - переконана Анна Ісічко.

"Особливо ризикові" неприбуткові організації

Юристка Центру демократії та верховенства права звертає увагу на дивну особливість українського законодавства – воно розглядає громадські та благодійні організації в Україні як юридичні особи з високим ступенем ризику відмивання доходів. Однак насправді, пояснює Анна Ісічко, за даними Держфінмоніторингу щодо неприбуткових організацій, у 2020 році здійснення так званих підозрілих фінансових операцій виявили лише у 361 із загалом понад 72 тисяч організацій.

Відтак вимагати від громадських організацій декларувати своїх бенефіціарів експертці видається необґрунтованим. З цим погоджуються й інші опитані DW фахівці. "У громадських організацій немає статутного капіталу і зазвичай є статус неприбутковості - їхні члени не мають права на отримання прибутку. Тобто, немає кінцевого бенефіціарного власника з прямим впливом. Якщо ж хтось контролює ГО непрямо для власних цілей - невже держава справді розраховує, що у цьому зізнаються?!", - дивується юристка Катерина Іщенко.

Найбільше проблем - у громадського сектору і мікробізнесу

Початок дії нових норм створює додаткові ризики для неприбуткових та благодійних організацій в Україні, нарікає Анна Ісічко. Зокрема, їм можуть бути заморожені кошти на рахунках на невизначений строк, затримані операції з міжнародними партнерами, накладені непропорційно високі штрафи тощо. І це лише частина наслідків запровадження норми про бенефіціарів, які можуть спіткати громадський сектор, застерігає експертка.

"Для абсолютної більшості громадських організацій навіть мінімальний штраф - це дуже серйозний збиток. Особливо  це стосується невеликих регіональних організацій. Для частини з них це може дорівнювати ліквідації", - переймається Дмитро Український. Він бачить ризики і для ще однієї верстви - мікробізнесу. "Доки не маємо результатів розслідування по топ-чиновниках та топ-бізнесу, вимагати від громадян підтвердження кожної копійки не зовсім справедливо. І однозначно населення позитивно це не сприйме", - каже експерт.

На переконання Катерини Іщенко, інформація про бенефіціарів мала би насамперед стосуватися тих юридичних осіб, у яких складна й заплутана структура власності чи власники-нерезиденти, а не створювати додаткову бюрократію для малого бізнесу. Наявна ж позиція держави щодо цього питання "явно не на боці платників податків і здорового глузду", - підсумовує юристка.

Між тим, в експертному середовищі сподіваються, що парламентарі дещо послаблять вимоги щодо розкриття бенефеціарів або дадуть організаціям більше часу на підготовку. Очікується, що цього тижня у Верховній Раді мають розглянути у першому читанні законопроєкт, який передбачає перенесення термінів подачі цих даних аж до липня 2022 року.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: компаниискандалРадаофшори
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі