Російські плани передбачають військовий наступ на Україну вже на початку 2022 року, повідомляють різні джерела.
Так, німецька газета Bild опублікувала схему вторгнення в Україну, плановане на кінець зими, з якої випливає, що РФ має намір зайняти не менше двох третин української території. Кореспондент.net зібрав подробиці.
175 тисяч російських військових
Розвідка США вважає, що Росія планує вторгнення в Україну,
повідомили з посиланням на джерела американські агенції AP та газета Washington Post 3 грудня. Очікується, що наступ розпочнеться на початку 2022 року.
За їхньою інформацією, Росія має намір направити на наступ 175 тисяч військових. Половину із зазначеної чисельності вже розміщено біля кордонів з Україною, стверджують джерела. За їхньою інформацією, Росія планує переміщення 100 батальйонних тактичних груп разом із бронетехнікою, артилерією та іншою технікою.
"Російські плани передбачають військовий наступ на Україну вже на початку 2022 року з масштабом задіяних сил, що вдвічі перевищує той, який ми бачили минулої весни під час навчань Росії біля кордонів України", -
сказав співрозмовник WP.
За даними американської розвідки, поки що на кордоні з Україною перебувають близько 70 тисяч російських військовослужбовців, але очікується стрімке нарощування особового складу та проведення масштабних маневрів "для приховування своїх намірів".
За даними Washington Post, напад може статися у січні-лютому 2022 року одночасно за декількома напрямками: з півночі анексованого Криму, через підконтрольні сепаратистам території на сході та з північного кордону України.
Співробітник адміністрації Джо Байдена заявив, що розвідка США наголошує також на активізації пропагандистських зусиль Росії з метою очорнення України та НАТО напередодні можливого вторгнення.
Білий дім при цьому, як пише AP, має в арсеналі безліч санкційних інструментів, які готові використати, якщо Росія почне вторгнення в Україну. Серед варіантів є і відключення країни від системи SWIFT.
Про плани вторгнення також
написав 4 грудня німецький таблоїд Bild, посилаючись на неназвані джерела в НАТО та розвідку України.
Видання опублікувало схему операції та повідомило, що розглядаються два сценарії - одночасне вторгнення з кількох фронтів або наступ у кілька етапів:
-
південь – напад на південні регіони, щоб забезпечити постачання до Криму, а також відрізати Україну від моря. Для цього Росія планує перекинути "танки та війська з Криму до району Одеси"
-
північний схід – просування у бік Дніпра та Полтави, окупація міст, зниження обороноздатності України під ударами балістичних ракет
-
Київ – наступ на столицю з півночі, просування до лінії Коростень-Умань, примус до капітуляції Києва. Це може статися і на початку війни, якщо цього вимагатимуть обставини
Метою операції, пише Bild, є заволодіння близько двох третин території України. За інформацією німецької газети, напад планується наприкінці січня – на початку лютого.
If this 🇷🇺 invasion of 🇺🇦 happens it will be a major European war with very profound consequences. It is unlikely to be confined to the territory of 🇺🇦. pic.twitter.com/BDD8eWzVw3
— Carl Bildt (@carlbildt) December 4, 2021
Одне з джерел Bild відзначило, що якщо Росія нападе на Україну, то санкції все одно буде введено і не буде "сенсу зупинятися на півдорозі".
Як пише британська газета Financial Times, США надали країнам Євросоюзу "нехарактерний" та "вкрай широкий" обсяг даних розвідки про підготовку Росії до вторгнення в Україну, щоб переконати скептично налаштовані країни, зокрема Німеччину.
За інформацією газети, деякі європейські держави не довіряли заявам США щодо підготовки Росії до вторгнення. Вони пропонували вести діалог із Москвою і думали, що вона не нападе, якщо її не спровокувати.
Вашингтон надав дані розвідки на початку листопада перед зустріччю міністрів НАТО. Серед них були відомості про концентрацію військ вздовж кордонів України та іншу інформацію. Газета стверджує, що це переконало союзників у намірах Москви.
"Багато союзників не були впевнені, що відбувається щось серйозне. Ми були здивовані цим розривом (у розвідданих, - ред.) - як і чому США бачили те, що ми не бачили", - сказало джерело FT.
Прес-секретар Європейської комісії Петер Стано, коментуючи інформацію FT, заявив, що ЄС як безпосередній сусід України дуже уважно стежить за ситуацією в країні.
"Незважаючи на те, що ми не коментуємо різні спекуляції у ЗМІ, коли справа доходить до питання нарощування російської військової могутності навколо України, ми дуже серйозно до цього ставимося, і за останні кілька тижнів вже заявляли, що ми маємо в своєму розпорядженні і отримуємо дуже тривожну інформацію", –
сказав він РБК.
Він додав, що підтримка суверенітету та територіальної цілісності України Євросоюзом "тверда і незмінна".
Також ЄС продовжує тісно координувати свої дії з трансатлантичними партнерами та іншими однодумцями.
Прес-секретар нагадав, що тема підготовки російського вторгнення в Україну обговорювалася главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та Байденом 10 листопада у Вашингтоні, а також президентом Євроради Шарлем Мішелем з українським президентом Володимиром Зеленським.
Також глава європейської дипломатії Жозеп Боррель торкався цієї теми з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем та главою МЗС країни Дмитром Кулебою, а також Лавровим "на полях" міністерської зустрічі ОБСЄ у Стокгольмі на початку грудня.
"Це питання також було на порядку денному міністерської зустрічі країн НАТО і на наступному тижні обговорюватиметься міністрами закордонних справ країн-членів ЄС. ЄС дуже чітко заявив про нашу тверду підтримку України перед будь-якою новою агресією, яка матиме серйозні наслідки", - сказав Стано.
Нагадаємо, 3 грудня міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи перед депутатами Верховної Ради, заявив: "Ймовірність масштабної ескалації з боку Росії існує. Найімовірнішим часом досягнення готовності до ескалації буде кінець січня".
Він повідомив, що чисельність військ РФ біля російсько-українського кордону та на Донбасі налічує 94,3 тисячі осіб. Міністр додав: щоб підірвати обороноздатність України, "противник використовує серію невійськових заходів" – інформаційних, економічних та енергетичних.
6 грудня він заявив, що є кілька факторів, які можуть знизити можливість вторгнення Росії в Україну. За його словами, весняне стягування російських військ до кордонів України було тиском і блефом РФ перед США, щоб досягти переговорів президентів.
"До речі, надзвичайно важливо, що українське суспільство не піддалося паніці. Якби у Кремлі побачили, що нас "качає", могли б і спробувати вторгнутися. А демонстративна ескалація – це свідчення того, що на переговорах у нинішньому форматі, коли Росія намагається грати роль "посередника" між Україною та своїми маріонетками, у Кремля нічого не виходить. Тому він починає трясти зброєю", - каже Резніков.
Міністр зазначив, що нинішня ситуація схожа на весняну.
"Росія намагається створити для себе спектр можливостей та сприятливий ґрунт, у тому числі для військового сценарію. Найкоротший шлях для цього – хаос в Україні, внутрішня дестабілізація, паніка, зневіра. Звідси інформаційні вкидання, звідси спроби використати рух противників вакцинації проти COVID-19 тощо", - сказав глава Міноборони.
Говорячи про фактори зниження загрози вторгнення РФ, він сказав: "Росіяни уважно стежать за всім. Якщо українське суспільство не втрачає голову, якщо іноземні партнери доповнюють заяви конкретними діями, то ймовірність ескалації знижується".
Не всі вірять у війну
Міжнародне рейтингове агентство Fitch тим часом підтвердило кредитний рейтинг Росії на рівні BBB. Аналітики агентства виходять у базовому сценарії з того, що напруженість на кордоні України не переросте у військове зіткнення,
йдеться у прес-релізі організації.
"Стратегічна калькуляція вторгнення залишається незрозумілою, і наш базовий сценарій, як і раніше, не розглядає ескалацію ситуації у повномасштабну війну з Україною", - наголошується в повідомленні. Водночас, інформація про концентрацію російських військових на кордоні з Україною збільшує "геополітичні та санкційні ризики", пишуть аналітики.
У повномасштабне вторгнення Росії в Україну не вірить голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер. Поки що початок війни малоймовірний, оскільки ціна за неї була б для Москви вищою, ніж потенційна вигода, вважає дипломат.
Експерт з безпеки зазначає, що Путіна "вже давно переслідує страх, що Америка все ще хоче зробити Україну та Грузію членами НАТО".
"Це для Росії - червона лінія... Ми, звичайно, не можемо заявити, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами НАТО. Але ми можемо дати Україні зрозуміти, що в довгостроковій перспективі їй краще б орієнтуватися на фінів. Фінляндія - член ЄС, але не НАТО", - заявляє він.
Ішингер також схвалив той факт, що новий уряд Німеччини в коаліційній угоді спочатку зайняв чітку позицію щодо ситуації в Україні, а вже після заявив про майбутні відносини з Росією.
"Краще так, ніж навпаки. Росія проводить швидше опортуністичну, ніж стратегічну політику. Саме тому так важливо вести переговори з Росією з позиції західної сили", -
наголосив він в інтерв'ю німецькій газеті Handelsblatt.
Експерт Інституту Кеннана Ігор Зевельов поточну ситуацію охарактеризував як "досить гостру", тому можливі "інциденти", але не повномасштабна війна.
"Не думаю, що Росія має плани вторгнення в Україну або що український уряд зробить якісь різкі кроки, однак можливість інцидентів, особливо в регіоні Чорного моря, надзвичайно небезпечна в умовах концентрації військової сили з усіх боків, відсутності адекватних ліній комунікації, довіри один до одного та розуміння не тільки потенціалу, а й обопільних намірів", -
цитує його РБК.
Професор у галузі міжнародних відносин коледжу Гамільтона Алан Кафруні погоджується, що ні Росія, ні США не хочуть військового конфлікту.
"Однак у контексті зростання провокацій та риторичної ескалації існує ймовірність неправильного сприйняття та помилок", - зазначив він.
Експерт вважає, що ситуація дуже схожа на ситуацію в Грузії в 2008 році, коли Михайло Саакашвілі, який займав тоді посаду президента, помилково вважав, що може розраховувати на військову підтримку США.
Директор центру військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона Річард Вайц також не думає, що нинішня напруженість у відносинах Росії із Заходом через Україну може призвести до війни.
Швидше, це повторення стратегії Москви щодо періодичного підвищення та зниження напруженості навколо України, пояснив експерт.
Ця стратегія має кілька цілей, у тому числі змусити Київ піти на поступки Росії, заохотити розбіжності всередині українців з російського питання, використати будь-які розбіжності між Україною та її західними партнерами, а також домогтися поступок від Вашингтона, наприклад, зустрічі на найвищому рівні між президентами Байденом та Путіним.
Російська влада заперечує плани вторгнення і заявляє, що війська проводять біля кордону навчання. "Ми на своїй території маємо право війська спонукати, але ні про яке нагнітання не йдеться", - заявив у п'ятницю помічник Путіна Росії Юрій Ушаков.
Крім того, Росія звинувачує українську владу у спробах ескалації, а НАТО - у провокаційній поведінці через проведення позапланових навчань у Чорному морі, недалеко від Криму.
При цьому у російському МЗС вказують, що Україна сама направила 125 тисяч військовослужбовців до спільного кордону.