Отримати від держави гроші на оплату освіти, лікування чи купівлю житла зможуть усі громадяни України, які народилися після 1 січня 2019 року. Що пропонує президент у законопроекті про економічний паспорт.
Як показує світовий досвід, підвищити добробут громадян та зробити внесок у розвиток економіки можна за рахунок створення накопичувальних фондів майбутніх поколінь. Подібна практика застосовується, наприклад, у таких багатих державах, як Норвегія, Кувейт, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Можливо, невдовзі це стане реальністю й у нашій країні.
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект Про економічний паспорт, який у парламенті зареєстровано за №6394. Текст з'явився на сайті Ради у середу, 8 грудня. Korrespondent.net розповідає подробиці про президентську ініціативу.
Інвестиція у майбутнє
Проект закону Про економічний паспорт передбачає створення Фонду майбутніх поколінь, до якого з держбюджету надходитимуть кошти від сплати рентних платежів за користування надрами для видобутку корисних копалин. Потім ці гроші нараховуватимуться громадянам України, народженим у нашій країні після 1 січня 2019 року, а виплачуватимуться після досягнення ними 18 років.
У пояснювальній записці глава держави зазначає, що рентна плата в Україні є низькою порівняно з багатьма країнами, а спроби підвищити її зіштовхуються із опором бізнесу, який не розуміє, на що витрачаються їхні податки. Створення Фонду дасть чітке розуміння, куди йде ця рента.
Законопроект ставить за мету підвищити рівень життя українців, припинити їхній відтік за кордон, а також стимулювати розвиток економіки. Очікується, що Фонд стане потужним гравцем на фінансовому ринку, що згодом призведе до зниження відсоткових ставок за кредитами.
Система економічного паспорта буде базуватися на накопиченні державних внесків, отриманих від ренти, на індивідуальних рахунках учасників Фонду. Ці гроші можна буде спрямувати на оплату освіти в Україні, купівлю житла на території нашої країни, лікування або переказати на свій рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення.
Завдяки створенню Фонду на нас чекають зміни у багатьох сферах. Насамперед це стосуватиметься освіти, адже можливість самостійно, без допомоги батьків оплатити навчання дасть молоді більше гнучкості. Як наслідок, ринок освіти стане більш конкурентоспроможним та прогнозованим, а витрати на фінансування вищої освіти з бюджету можна буде скоротити.
Можливість використовувати кошти для лікування допоможе дітям із тяжкими захворюваннями хоча б частково покрити витрати. При цьому батьки зможуть самостійно вибрати заклад, де можна отримати медичну допомогу. Це сприятиме розвитку відповідних медичних послуг.
Зросте попит на нерухомість та інвестування у пенсійні фонди, що стане потужним поштовхом для розвитку відповідних ринків.
Визначення цілей, на які молоді люди зможуть використати кошти, дасть чіткі сигнали ринкам та інвесторам про пріоритети держави та конкретні інструменти їхньої реалізації.
600 тисяч кожному
Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, у якому здійснюється державний внесок.
Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 мільярда гривень із розрахунку двох розмірів мінімальної заробітної плати (7176 гривень) та прогнозної статистики народжуваності.
На момент перших виплат у 2037 році сума коштів фонду становитиме 1 трильйон 832 мільярди гривень за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери. Це дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 мільярд гривень із розрахунку 626 тисяч 125 гривень на одного учасника.
Спеціальний фонд держбюджету, з якого проводитимуться виплати за системою економічного паспорта, формуватиметься за рахунок таких надходжень:
-
70% рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році - 35% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
-
95% рентної плати за користування надрами для видобутку нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 році - 47,5% зі щорічним збільшенням на 5% (в останній рік - на 2,5%) до досягнення 95%);
-
рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виняткової (морської) економічної зони України (у 2023 році - 50% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).
У проекті державного бюджету на 2022 рік відповідні надходження передбачено у розмірі 69 мільярдів гривень.
Учасник Фонду може отримати право на виплату належних йому коштів до досягнення ним 18-річного віку у разі тяжких захворювань. При смерті учасника декларація про отримання виплат переходить його спадкоємцям.
Умов для отримання виплат після досягнення 18-річчя дві: потрібно бути громадянином України та безперервно проживати на її території протягом останніх п'яти років. Також необхідно подати до Фонду документи з підтвердженням, на що будуть витрачені кошти.
Прозорість та бездоганна репутація
Відповідно до законопроекту, Фонд майбутніх поколінь є неприбутковою організацією - юридичною особою, створеною Кабінетом Міністрів з єдиною метою: накопичення державних внесків з подальшим інвестуванням активів, а також здійснення виплат учасникам Фонду.
Активи Фонду зберігатимуться у державному банку - зберігачі Фонду. Адміністрація діяльності відомства здійснюється адміністратором Фонду - юридичною особою, 100% акцій якої належить державі. Управління активами Фонду здійснюватиметься відповідною компанією.
Вся інформація про державні внески зберігатиметься в Єдиному соціальному реєстрі, його адміністратор визначається Кабінетом Міністрів.
Управління Фондом та контроль за його діяльністю здійснює рада Фонду, до складу якої входять п'ять осіб, які обираються за результатами конкурсу терміном на п'ять років. Головою ради обирається один із її членів шляхом голосування.
Рада Фонду формується за такими принципами: незалежність, професіоналізм, компетентність, прозорість. "Член ради Фонду повинен мати бездоганну ділову репутацію відповідно до вимог, встановлених наглядовим органом, мати досвід управління конфліктами та вести переговори", - йдеться у проекті закону.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і набирає чинності через рік з дня набуття чинності. Законопроект внесений президентом до Верховної Ради для невідкладного розгляду.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet