RU
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Бербок у Києві: нормандському формату "так", а постачанням зброї "ні" Сюжет

Текст: ,  18 січня 2022, 08:15
0
755
Бербок у Києві: нормандському формату  так , а постачанням зброї  ні
Фото: Images
Анналена Бербок і Дмитро Кулеба у Києві 17 січня

Німеччина підтримуватиме Україну шляхом дипломатії, наголосила очільниця МЗС ФРН Анналена Бербок у Києві. В Україні ж багато хто не полишає сподівань на можливість постачання зброї.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва у понеділок, 17 січня, запевнила у дипломатичній підтримці України у протистоянні з Росією. "Жодних переговорів про Україну в обхід України", - наголосила очільниця німецького зовнішньополітичного відомства на брифінгу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Водночас вона запевнила, що Німеччина докладе всіх зусиль, щоб не допустити подальшої ескалації. Бербок також додала, що країни ЄС, НАТО та Великої сімки єдині у тому, що в разі подальшої агресії проти України Росія заплатить велику ціну.

Візит Бербок до української столиці відбувся перед її візитом до Росії та після тижня інтенсивних переговорів між Заходом і Москвою щодо України. Він також збігся з 30-ю річницею встановлення дипломатичних відносин між двома державами. "Німеччина однією з перших відкрила своє посольство в Україні", - нагадала Бербок. Вона також заявила про незмінну підтримку Німеччиною суверенітету України і готовність "зробити все" для перезапуску нормандського формату на тлі загострення ситуації на українсько-російському кордоні.

Позиція ФРН щодо зброї не змінилася

Незмінною залишається і позиція нового уряду ФРН щодо постачання зброї Україні. "Ми маємо чітку позицію. Те, що було сказано кілька тижнів або місяців тому, незмінне…Позиція уряду Німеччини щодо постачань зброї, з огляду на рестриктивну політику експорту зброї, відома, і це пояснюється також і нашою історією", - сказала Бербок.

Своєю чергою, її український колега Дмитро Кулеба підтвердив, що говорив про можливість постачання зброї в Україну з Німеччини, і що консультації з цього питання між двома країнами триватимуть."Ми знаємо, де яку зброю ми можемо отримати. Ми чудово знаємо, як її використовувати для захисту української території, і ми над цим щодня працюємо, маємо непогані результати і наш діалог із Німеччиною з цього питання продовжиться", - сказав він.

Також, за словами Кулеби, радники міністрів закордонних справ країн нормандської четвірки вже проводять роботу з підготовки зустрічі, термін якої ще не визначений.

Крім того, Бербок анонсувала свій новий візит до України разом із главою МЗС Франції Жаном-Івом Ле Дріаном. "Ми вдвох незабаром знову відвідаємо Україну, поїдемо до контактної лінії на Донбасі", - сказала вона.

Очільниця МЗС Німеччини також підтвердила право України самостійно обирати курс на євроатлантичну інтеграцію. Захід і Росія далекі одне від одного у своїх позиціях, зазначила вона. "Жодна країна не має права вказувати іншій країні, в якому напрямку вона повинна розвиватися, які підтримувати відносини та які союзи укладати", - заявила німецька міністр.

Водночас, як повідомив Дмитро Кулеба, Німеччина виявила готовність стати співлідером "Кримської платформи" на напрямку політики невизнання окупації Криму Росією. За його словами, раніше МЗС України запропонувало партнерам очолити в рамках "Кримської платформи" один з п'яти напрямів її роботи.

Під час візиту йшлося також про можливі заходи щодо газогону "Північний потік-2" у разі нової агресії Москви проти України, а також про розвиток водневих технологій та "зеленої" енергетики й можливість скерування до Києва німецьких фахівців з розслідування кібератак на Україну.

Сподівання на постачання зброї

В українських політичних і експертних колах насамперед активно обговорюють можливість постачання зброї Україні, багато хто не полишає сподівань на ймовірність змін у позиції ФРН з цього питання. Для того, щоб змінити позицію Німеччини щодо постачання зброї, Україні необхідна "дуже важка дипломатична робота і особисті контакти на найвищому рівні", сказав в інтерв'ю DW заступник голови опозиційної парламентської фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв. Він вважає "дивною" політику Берліна щодо  постачання зброї Україні, яка вже восьмий рік протистоїть агресії Росії. "На жаль, зміна уряду в ФРН не принесла зміни позиції цієї держави", - нарікає політик.

Натомість заступниця голови парламентського комітету з інтеграції України до ЄС, представниця фракції правлячої партії "Слуга народу" і голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева вважає, що позиція Берліна таки поступово змінюється. "Не все, про що говорили два міністри, можна було виносити на брифінг. Заява Дмитра Кулеби про продовження консультацій свідчить про пошук нових можливостей, адже якщо Німеччина не буде сама постачати зброю Україні, вона може впливати на експорт з інших держав", - зазначила вона в інтерв'ю DW.

Заплановані найближчим часом візити на лінію розмежування на Донбасі німецьких і французьких дипломатів, як вважає Мезенцева, можуть сприяти не тільки вирішенню складної гуманітарної ситуації цивільного тамтешнього населення, а й глибшому усвідомленню потреб Києва у засобах захисту.

І Соболєв, і Мезенцева привітали прагнення офіційного Берліна відновити нормандський формат й домагатися виконання мінських угод. Вони відзначили, що це збігається і з курсом самої України. Але успіх цих намагань, на їхню думку, і далі залежатиме від Кремля, а не від доброї волі України, Німеччини та Франції як учасниць нормандського формату.

Експерти застерігають від надмірних очікувань

Київський політолог Олександр Леонов у коментарі DW сказав, що вважає слабкістю української дипломатії той факт, що ані Анналена Бербок, ані Дмитро Кулеба не оприлюднили жодних конкретних способів перезавантаження нормандського формату. "Незрозуміло, який сенс вкладається у слово "перезавантаження": це буде розширення цього формату, чи його звуження, чи нові угоди? Відсутність конкретики породжує підозри, чи буде це відповідати інтересам України. До того ж, щоби перезавантажити цей формат, необхідна воля всіх сторін, тобто, перш за все, - згода офіційної Москви", - сказав експерт.

Водночас професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань в інтерв'ю DW привітав слова Бербок щодо можливих наслідків для газогону "Північний потік-2" в разі нової агресії Росії проти України. Але він сумнівається, що це зможе зупинити агресію Кремля. "Всі говорять, що будуть "пекельні санкції", якщо Путін піде на Україну масштабною війною. А що буде, якщо буде не повномасштабна війна, а точкові агресивні кроки: захоплення дамби Північно-Кримського каналу або порту на Азовському морі, або якогось українського міста?", - риторично запитує Гарань.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: РосіяМЗСДонбасВладимир Зеленский
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі