RU
 

Без розбіжностей з Мінська-2. Підсумки "нормандії"Сюжет

Текст: ,  27 січня 2022, 15:55
0
919
Без розбіжностей з Мінська-2. Підсумки  нормандії
Фото: elysee.fr
Зовнішньополітичний радник канцлера ФРН Йєнс Плетнер, керівник офісу президента України Андрій Єрмак, заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак та дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн

Учасники саміту у нормандському форматі домовилися зменшити "різночитання" мінських угод для просування переговорного процесу.

 
Радники глав держав та урядів країн-учасниць нормандського формату – України, Німеччини, Франції та Росії – провели переговори в Парижі. Узгоджене за підсумками зустрічі комюніке стало першим такого роду документом за більш ніж два роки.
 
Привертають увагу заяви про те, що сторони домовилися усунути "різночитання" мінських угод. Наступна зустріч у нормандському форматі планується за два тижні. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 

 

Про що домовилися у Парижі

 
Сторони нормандського формату на переговорах у Парижі, які тривали вісім годин, підтвердили прихильність дотримуватися безумовного режиму припинення вогню. Про це йдеться у спільній заяві, поширеній за підсумками зустрічі 26 січня.
 
Узгоджене комюніке стало першим такого роду документом за більш ніж два роки, підкреслили в Єлисейському палаці, який опублікував підсумкову заяву.
 
У ній ідеться, що сторони мають розбіжності з інших питань, пов'язаних з виконанням мінських угод. Проте учасники зустрічі налаштовані зменшити їх для просування переговорного процесу, зазначається далі.
 
Крім того, радники лідерів країн нормандської четвірки особливо наголосили на продовженні роботи Тристоронньої контактної групи з метою швидкого прогресу в реалізації Мінських домовленостей.
 
У саміті брали участь керівник офісу президента України Андрій Єрмак, заступник голови кремлівської адміністрації Дмитро Козак, а також радники канцлера ФРН та президента Франції Єнс Плетнер та Еммануель Бонн.
 
Наступна зустріч відбудеться за два тижні у Берліні. Остання зустріч лідерів нормандського формату на високому рівні відбулася у грудні 2019 року, у ній взяв участь президент Володимир Зеленський. Наступний саміт був запланований на 2020 рік, але не відбувся через відмову Росії.
 
Наступні зустрічі проходили на рівні радників та представників лідерів четвірки – в очному форматі у 2020 році, а потім по відеозв'язку через пандемію коронавірусу. Проте жодних результатів вони не дають.
 
 
 

Як сторони оцінили зустріч

 
Про те, що обговорювалося на переговорах у Парижі та що слід зробити до берлінської зустрічі журналістам розповіли Єрмак та Козак. Кожен із них провів прес-конференцію у посольстві своєї країни у столиці Франції.
 
Глава української делегації розповів, що "сторони відкрито задекларували, що є багато розбіжностей, але є бажання працювати над розбіжностями". Він зазначив, що всі зацікавлені в тому, щоб за два тижні досягти результату.
 
Проведення зустрічі у Парижі Єрмак назвав "реанімацією нормандського формату". "Відбулася непроста змістовна зустріч, такий аудит виконання мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату від 2019 року", - додав глава ОП.
 
Він також згадав повідомлення, згідно з якими в Парижі нібито мали обговорювати прямі переговори України з "ЛДНР".
 
"Ви бачите, що ми їм (тим, хто поширював цю інформацію, – ред.) не даємо жодних шансів, бо приїхали сюди відстоювати українські інтереси. Усі ці сили продовжують робити все, щоб зірвати переговори. Але позиція нашої команди є принциповою, і вона не залежить від думки цих сил”, - сказав Єрмак.
 
За його словами, питання зосередження російських військ біля кордонів України на зустрічі детально не обговорювалося. На питання, чому зустріч тривала так довго, він відповів, що було багато запитань.
 
Раніше Єрмак говорив, що мінські домовленості практично неможливо виконати у тій редакції, де їх підписали.
 
"Мені іноді здається, що вони й підписувалися з метою та з розумінням, що виконати їх неможливо. Але Україна, і президент багато разів про це говорив, зробить усе для того, щоб принципи, закладені у Мінських угодах, були виконані з нашого боку", - сказав він.
 
Козак, який курирує в Кремлі Україну та Донбас з 2020 року, повідомив, що розмова відбулася непроста, але відверта. Його метою він назвав інвентаризацію всіх проблем, пов'язаних із реалізацією мінських угод та врегулюванням конфлікту на Донбасі.
 
"Ми погодилися, що поки будуть різночитання щодо прочитання мінських угод, нормандський формат навряд чи зможе відіграти будь-яку істотну роль у сприянні врегулювання конфлікту на південному сході України та в контактній групі", - заявив російський переговорник.
 
Тому, сказав Козак, учасники переговорів домовилися, що першочерговим завданням є "вийти на єдине розуміння" всіх положень мінських угод у тому, що стосується політичних умов врегулювання, дотримання режиму припинення вогню, гуманітарних питань.
 
27 січня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головною позитивною новиною є те, що Росія хоче обговорювати мирне врегулювання на Донбасі. За словами Кулеби, домовленість про нову зустріч показує, що Москва хоче дипломатичного вирішення нинішньої кризи.
 
"Хороша новина полягає в тому, що радники домовилися зустрітися в Берліні за два тижні, а це означає, що, як мінімум, найближчі два тижні Росія, швидше за все, залишиться на дипломатичному шляху", - заявив дипломат.
 
Україна не має наміру вести прямі переговори з представниками ЛДНР, додав Кулеба. "Цього не станеться, це питання принципу", - наголосив міністр.
 
Кулеба нагадав, що мінськими угодами прямих переговорів із сепаратистами не передбачено. "Це конфлікт між Україною та Росією, що вилився в російську агресію, і ми вестимемо переговори з ними", - сказав міністр.
 
У Кремлі, своєю чергою, заявили, що "дуже непогано, що учасники намагаються якось привести до єдиного знаменника своє розуміння того, що написано у тексті мінського комплексу заходів".
 
 
 

Про які розбіжності йдеться

 
Основні "різночитання" відомі. Росія наполягає, що не є стороною конфлікту, тому Україна має вести прямі переговори із представниками ЛДНР. Київ каже, що Україна воює з Росією, а отже, про мир домовлятися слід безпосередньо з Москвою і Москві слід виконувати мінські угоди.
 
До інших серйозних протиріч належить питання наділення "ЛДНР" особливим статусом у складі України та закріплення цього статусу у Конституції.
 
Напередодні саміту було відкликано внесений раніше до Верховної Ради законопроект про перехідний період на Донбасі для доопрацювання з урахуванням проведення переговорів у нормандському форматі, повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.
 
"Законопроект не дуже узгоджується з нашим нормандським форматом, тому я попросив їх забрати його на доопрацювання. Можливо, будуть якісь нормандські зустрічі та будуть певні домовленості, які необхідно буде втілювати у вигляді законопроектів. Тобто, це був передчасний законопроект, тому його й відкликали", - сказав він.
 
У документі пропонується закріпити на рівні закону визначення РФ як держави-агресора та держави-окупанта. Глава МЗС Росії Сергій Лавров раніше заявляв, що ухвалення цього закону означатиме вихід України з мінських угод.
 
 
 

Зброя та визнання "ЛДНР"

 
Примітно, що в день саміту у нормандському форматі керівник фракції Єдиної Росії у Держдумі РФ Володимир Васильєв звернувся від імені президентської партії до керівництва країни з проханням надати допомогу сепаратистам на сході України у вигляді постачання "необхідної для стримування агресії військової продукції".
 
"Нас дуже непокоїть питання захисту життя російських громадян та співвітчизників, які проживають на територіях "ЛНР" та "ДНР", - заявив Васильєв у зв'язку з цим. Витяги з його звернення публікуються на сайті партії Єдина Росія 26 січня."
 
Напередодні секретар Генради Єдиної Росії Андрій Турчак говорив, що Росії необхідно надати допомогу "ЛДНР" поставками окремих видів озброєнь "для підвищення їхньої обороноздатності і стримування військової агресії, що явно готується Києвом".
 
За словами Козака, Турчак не радився із політичними радниками нормандського формату від РФ щодо постачання зброї самопроголошеним "республікам". "Я не знаю, чим керувався Турчак, з нами він не радився", - відповів заступник голови адміністрації президента Росії.
 
У Кремлі пояснили "партійну ініціативу" тим, що там "хворобливо реагують на те, що відбувається". Як зазначив секретар президента Росії Дмитро Пєсков, Володимир Путін знає про такий запит, але поки що не відреагував на нього.
 
"Президенту, природно, чудово відомо про цю думку, про цю точку зору, він із розумінням ставиться до того, наскільки чутливою ця тема є в тому числі і для Єдиної Росії, але зараз немає будь-якої реакції президента на подібні ініціативи" , - сказав Пєсков під час прес-колу 27 січня.
 
Зазначимо, минулого тижня керівник делегації РФ на переговорах у Відні з питань військової безпеки та контролю над озброєннями Костянтин Гаврилов пригрозив, що Росія не терпітиме "провокації" України та Заходу на Донбасі проти російських громадян.
 
"Все чітко було з'ясовано, і сказано, і попереджено. Ми терпіти не будемо, коли атакуватимуть наших громадян... Це тільки собаки гавкають. Вовк він кусає, і все", - заявив російський дипломат.
 
19 січня лідер КПРФ Геннадій Зюганов та ще десять депутатів внесли до Держдуми проект звернення до Путіна про визнання "ЛДНР" "для забезпечення гарантій безпеки та захисту їхніх народів від зовнішніх загроз".
 
Спікер Держдуми РФ В'ячеслав Володін 21 січня повідомив, що з ініціативи КПРФ до 30 січня пройдуть консультації з керівниками фракцій, а потім її розгляне Рада Держдуми.
 
У грудні 2021 року, коментуючи в інтерв'ю DW підсумки розширеного засідання колегії Міноборони РФ, експерт берлінського фонду Наука та політика з політики РФ у сфері оборони та безпеки Маргарет Кляйн звернула увагу на слова міністра оборони Росії Сергія Шойгу.
 
Він заявив, що, за його даними, американські приватні військові компанії нібито готують на Донбасі провокації "з хімічними елементами". Така заява може вказувати на те, що Росія справді готує ґрунт для легітимізації введення військ на схід України, припустила тоді Кляйн.
 
"Оскільки на Донбасі 600 тисяч людей мають паспорти РФ, введення російських військ у цей регіон було б виправдане російськими законами, оскільки формально служило б захисту громадян Росії за кордоном", - зазначила вона.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Зустріч нормандської четвірки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі