Міністр оборони пояснив, навіщо західним країнам нагнітати ситуацію довкола російсько-українського конфлікту саме зараз.
Хоча Україна перебуває у стані збройного конфлікту з Росією вже майже вісім років, тільки зараз країни Заходу стали приділяти цьому питанню стільки уваги. Авторитетні ЗМІ всього світу щодня пишуть про ситуацію навколо українських кордонів та дивуються спокою Києва, який просить не розганяти паніку. Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що причини цього суто політичні, причому йдеться про внутрішню політику багатьох країн. Корреспондент.net розповідає про подробиці.
Україна на порядку денному
Протягом попередніх років Україна не входила до порядку денного багатьох країн, тому ЗМІ звертали на неї менше уваги, був навіть момент певного звикання. Але потім змінився уряд у Німеччині, на носі вибори у Франції, пройшли вибори в США... І поведінка Росії почала викликати занепокоєння. Вперше це відбулося минулої весни, коли з'явилися повідомлення про скупчення російських військ та військові навчання.
"З погляду математичного кількісного показника цифри збігаються з наявними зараз. Ми говоримо про умовні 110 тисяч наземного компонента, якщо йдеться про кількісний склад саме військовослужбовців збройних сил Російської Федерації. Якщо додати повітряну та морську компоненту, буде не більше 120-125 тисяч уздовж всього кордону України, включаючи адміністративний кордон, Автономну Республіку Крим, що тимчасово перебуває в окупації. Ще раз повторюю: цифри ті самі, що й навесні 2021-го", - заявив Резніков в інтерв'ю LB.ua.
Міністр нагадав, що після появи цих повідомлень навесні надійшов дзвінок до Кремля від нового президента США Джо Байдена, потім була зустріч у Женеві. "Росія зрозуміла, що ця тактика працює. І восени вона знову до неї вдалася. Це вже привернуло увагу The Washington Post і Politiko - на тлі виходу контингенту НАТО з Афганістану", - пояснив Резніков.
За його словами, до Афганістану не було розуміння, що повідомлення про скорочення кількісного складу в посольствах або виїзд сімей співробітників - це робота на внутрішній ринок, це внутрішній порядок денний. У США восени відбудуться вибори до Сенату, і політична конкуренція у розпалі.
"Демонстрація особливої підтримки України, проактивна позиція важлива не лише для нас з вами, не лише для зовнішнього світу, не лише тому, що це відповідь на виклики зухвалого Кремля, а це й внутрішня політика", - переконаний глава Міноборони.
Відтак, за його словами, реакція на російсько-український конфлікт стала внутрішньою політикою Вашингтона, Лондона, країн Балтії.
"Ми пам'ятаємо відомий вислів Черчилля, що не має бути постійних друзів чи ворогів, мають бути постійні інтереси. Сьогодні в інтересах багатьох країн тримати Україну на перших сторінках", - додав він.
"Як говорив свого часу Збігнєв Бжезінський, відомий радник кількох президентів Сполучених Штатів, геополітика - велика шахівниця. Так от, ми з вами сьогодні - кілька клітинок на цій шахівниці. Але грають у шахи не два гравці, а більше. А медіа реагують, бо це стало трендом - вони вийшли на цей шлях і не можуть з нього зійти, бо треба, щоб споживач заходив на сторінку, клікав, дивився, читав", - зазначає Резніков.
Міністр наводить ще один цікавий факт: саме зараз, коли Захід очікує повномасштабного вторгнення буквально з дня на день, близько 400 іноземних журналістів зі США, Німеччини, Великої Британії, Франції та інших країн очікують на акредитацію для відвідування зони ООС. Причому йдеться не про військових журналістів.
"Як ви думаєте, дозволила б якась держава своїм громадянам ризикувати так, якби була реальна небезпека тих масштабів, які вони передбачають? - запитує Резніков. - Страх - одна з найпотужніших емоцій, коли людиною легко маніпулювати. А ось мета маніпуляції і результат, який прагнуть із цього приводу отримати, у кожної країни свої".
Дані розвідки
Міністр наголосив, що дані Києва та розвідок інших країн за кількістю російських військ біля кордонів збігаються, а ось оцінки цих даних - ні.
За його інформацією, нині немає жодних ознак створення ударного угруповання збройних сил РФ. "Це не означає, що вони не можуть з'явитися завтра, якщо буде відповідне рішення в Кремлі. <...> Ми точно побачимо, що відбуваються певні події, які демонструють початок утворення можливого ударного угруповання. Ми заздалегідь це розумітимемо".
Говорячи про проведення російських військових навчань на території сусідньої Білорусі, міністр зазначив, що схід є "однозначно" більш ризикованим напрямком на сьогодні. Він додав, що до сходу належить і Харків, і "нижній південь із Азова", і Маріуполь.
Відповідаючи на запитання про ймовірність окупації Харкова, Резніков сказав, що "такої ймовірності немає".
"Вони точно проробляють різні плани вторгнення у разі ухвалення відповідного політичного рішення. Тому є ймовірність атаки з півдня, з моря та зі сходу. Скажу більше, з ОРДЛО теж існує ймовірність. Плани розробляються різні. Але я розумію, що такої ймовірності на сьогодні немає", - додав він.
Як у Криму не вийде
Міністр заявив, що "Крим їм легко дався, тому що Захід дозволив їм це зробити".
"Тепер уже так не вийде, - переконаний він. - У Кремлі впевнені, що частково населення зустрічатиме їх із квітами на вулицях. Для цього потрібен внутрішній дисбаланс, внутрішні суперечності, які вони нібито підтримують якимось там способом. Те, що сталося у Донецьку, у Луганську, коли поплічники захоплювали адмінбудинки, вже не повториться. Країна змінилася. Ні в Харкові, ні в Сумах, ні в Чернігові, ні деінде ще ніхто не дасть це зробити".
У тому числі буде й сильний партизанський спротив. "Навіть якби якусь територію, мабуть, наголошую, спробували окупувати, її просто нереально було б утримати. Слабка українська армія 2014 року, яку волонтери одягали, озброювали, годували і самі при цьому воювали, змогла деокупувати дві третини окупованих на той час територій. Двісті населених пунктів тоді було звільнено. А тепер за нашого досвіду, озброєння, готовності, настрою, згуртованості це нереально. Нереально. Ніхто Харків нікому не віддасть", - наголосив він.
Міністр переконаний, що українські збройні сили вже здобули такий досвід, якого більше не має жодна європейська армія. Так, армії США та Великобританії мали певний досвід Афганістану та інших гарячих точок, "але такого досвіду - об'єднаного з маневрами, з виходом на відновлення боєздатності - жодна армія не має".
"Вже не кажу про 400 тисяч ветеранів. Мій прогноз - протягом десятиліття Європа зрозуміє, що краще фінансувати українську армію як один із головних суб'єктів безпеки Європи, - вважає міністр. - І українці не оливки там збиратимуть, а з гордістю носитимуть військову форму, а європейці за це платитимуть. Я в цьому впевнений".
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet