Фото: Радио Свобода
Посли G7 зосередяться на інтеграції прав людини і гендерної рівності у всі реформи України
Посли Великої сімки мають намір зосередити роботу в Україні за трьома напрямами – справедливі і стабільні інститути, процвітаюча економіка і безпечна країна.
Посли країн G7 в Україні оприлюднили пріоритети роботи в країні на 2022 рік. Документ у понеділок, 31 січня,
опублікувало посольство Німеччини в Україні.
Повідомляється, що Україну й надалі заохочуватимуть до інтеграції прав людини і гендерної рівності в усі реформи, включаючи сфери безпеки й оборони, і відстоюватимуть інклюзивний підхід до реформ із урахуванням поглядів уряду, парламенту, громадянського суспільства й бізнесу.
У G7 виділили три великі групи пріоритетів для роботи в Україні: справедливі і стабільні інститути, процвітаюча економіка і безпечна країна.
Перший із пріоритетів вимагатиме просування судової реформи (належне впровадження реформи Вищої ради юстиції та ефективної роботи Етичної ради, забезпечення ефективної роботи комісії з відбору до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, підготовку ґрунту для відновлення роботи ВККС, продовження реформування Офісу генерального прокурора і Державного бюро розслідувань), боротьбу з корупцією (прийняття та реалізація амбітної Національної антикорупційної стратегії, підтримка Національного агентства з питань запобігання корупції, підвищення ефективності, незалежності і чеснот антикорупційних інституцій, зокрема НАБУ, САП та АРМА, підвищення незалежності й ефективності діяльності Вищого антикорупційного суду) (дальша прихильність до децентралізації та її стійкого впровадження та подальша розробка вдосконаленого Виборчого кодексу, реформи, спрямовані на зменшення надмірного економічного впливу на політику, реформи, що посилюють свободу ЗМІ).
Друга група пріоритетів вимагає підтримки економічного зростання (підтримка сильного незалежного НБУ, підтримка подальшої плідної взаємодії України з міжнародними фінансовими установами, подальше впровадження та моніторинг ефективної, справедливої земельної реформи, прозора приватизація державних підприємств і банків, покращення корпоративної сфери) і "зеленого" переходу й енергетичних реформ (здійснення реформ в енергетичному секторі, що сприяють інвестиціям, демонополізації та прозорості, дослідження нових енергетичних секторів, таких як ("зелені") водневі технології та відновлювані джерела енергії, реформи і дії, що підтримують внесок України у глобальні дії з огляду на зміни клімату).
Третя група пріоритетів стосується безпеки й оборони (продовження виконання закону Про національну безпеку і необхідних підзаконних актів, продовження переходу до демократично підзвітного Міністерства оборони на чолі із цивільним керівником і Збройних сил України, подальше посилення корпоративного управління в оборонному секторі, реалізація реформи Служби безпеки України, перетворення її на сучасний контррозвідувальний орган із чітко визначеними функціями на основі найкращого євроатлантичного досвіду, підтримка ініціативи України зі створення ефективного механізму перевірки інвестицій для захисту стратегічних галузей та технологій України) і роботи правоохоронних органів (продовження реформування українських правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів, повторне введення в дію Бюро економічної безпеки відповідно до міжнародних стандартів).