sergeich.obolon додав коментар до статті
Захватившие заложников грабители сбежали до приезда полиции.
Выпала свободная минутка. Вы хотели русофобские стихи - их есть у меня.
Титарівна-Немирівна
Гаптує хустину.
Та колише московщеня,
Малую дитину.
Титарівна-Немирівна
Людьми гордувала…
А москаля-пройдисвіта
Нищечком вітала!
Титарівна-Немирівна…
Почесного роду…
Виглядає пройдисвіта,
Москаля з походу. (1860)
“Московщеня” – это, конечно, “московське щеня”, а “люди” уж понятно – не русские.
В 1839 году Шевченко пишет брату:
… Москалі чужі люди,
Тяжко з ними жити
Немає з ким поплакати,
Ні поговорити.
В 1840 просит брата не писать ему по-русски: “щоб я хоч з твоїм письмом побалакав на чужій стороні язиком людським”… оказывается русский язык - это нечто нелюдское…
А в 1842 – земляку: “Переписав оце свою “Слепую” та й плачу над нею: який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брато-отамане, ей-богу, лихо!… Ми пропадаємо в оцьому проклятому Петері, щоб він замерз навіки.”
“Сновигаю по оцьому чортовому болоті та згадую нашу Україну… Спіткали мене прокляті кацапи так, що не знаю, як і випручаться.” (1843)
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають. (1845)
Смайл, давайте заканчивать эту бесплодную дискуссию, мы все равно друг друга не переубедим, вы будете считать его русофилом, а мне позвольте считать русофобом. Просьбу Вашу я выполнил, стихи привел. Позвольте откланяться.
Искренне Ваш.
Сергеич.