macroweb додав коментар до статті
Внеочередное заседание Верховной Рады назначено на среду
Всі ці війни з проституцією нагадують мені ситуацію, як я колись воював з котами. У тещі була кішка. Та кішка безперервно народжувала кошенят. Топити, вбивати чи різати на шматки я не вмію. Шкода якось живе створіння. Годувати їх теж остогидло, я ж не Куклачов. Роздавати пробував, неможливо той весь конвеєр пороздавати. Лиш з кров'ю і потом всучиш комусь, а то вже нові на підході. Таким чином була спочатку одна кішка, потім дві, далі вже четверо попід ногами бігає. І все мявкає, їсти хоче. Ужос. І в один прекрасний момент, коли я наступив на якесь із них і розпластався посеред стежки в позі морської зірки, то до мене прийшов кондрашка-психоз. І коли я побачив чергового сусідського кота, який пхає свою наглу морду крізь паркан, то почалася маленька вітчизняна війна. Така в мені лють сиділа, що я 3 дні поспіль ганявся з камінням та патиками за всіма навколишніми котами. Доки я біжу за одним і кидаю в нього камінням, то з другого боку подвір'я вже троє лізуть. І так безкінечно. Я тоді щиро дивувався, чо то вони такі дурні, що я їм агресивно-дебільним способом демонструю, що це приватна територія, а воно ніяк не зрозуміє. На третій день біганини. коли сили вже мене покидали, зайшов у гості мій брат. Дивиться, як я по грядках бігаю з штахетою, крутячи шалено очима і каже: "Ну і чого ти хочеш добитися?" "Хочу, щоб вони здриснули раз і назавжди!!!". "І як думаєш, допоможе? Вночі теж цноту дівочу остерігати будеш з патиком?"
І я тоді присів на хвилинку і зрозумів, що не допоможе. Бо котам треба сексу і моя придурочна біганина для них, це немов веселий атракціон. Доки свого не діб'ються - не підуть. І я це й раніше розумів, просто злість була сильніша за здоровий глузд.
Отак і війни з проституцією. Всі розуміють, що вона була, є і буде, але замість того, щоб дати їй спокій, бігають і махають штахетами.