macroweb додав коментар до статті
Жилье в Киеве значительно подорожало
Кіт, спеціально для тебе скопіював один з своїх записів. З тебе пів кг хамону.
На хвилі євроінтеграцій всякого можна наслухатися. Нас зараз просто закидують фразочками типу "Та кому ви в тій Європі потрібні". Воно, в принципі, так. Нікому ми там не потрібні. Ми взагалі ніде не потрібні, поки не зрозуміємо, що дитячий садок закінчився і добре буде там, де ми самі змусимо робити нам добре. Ніхто просто так нічого не дасть, але й сидіти на печі з Ємелею-дурачком - теж не вихід. Тому мені особисто пофіг, що я нікому не потрібен в Європі. Європа потрібна мені, Тому хай вибачає, але рано чи пізно мусить посунутися.
Та не про те. Коли чуєш отакі фразочки від європейців, які їх майже і не говорять, то півбіди. А доставляє те, що вигукують оце в переважній кількості випадків ті, хто сам вивіз свою задницю в теплу Європу. Або наші гастарбайтери, або з сусідньої православної гіперцивілізації.
Осів він там, дупу обігрів. наповнився почуттям власної величі, встановив собі за факт, що Європа без нього загнеться і зазирає через шпарку до колишніх земляків. Нікому ви тут не потрібні, ви тут все зіпсуєте, зробіть порядок спочатку вдома - верещить, аж підскакує. Бо він сам там дуже потрібен. Він не гастарбайтер, а незамінимий дядько, угу.
Ото пригадався анекдот:
Сидить рибалка, ловить рибу. Нічого не клює, нудиться. Тут поруч з води вигулькнуло жабеня. Дивиться з цікавістю на рибалку. Вилізло на острівець, скочило у воду. Знову зазирає на рибалку. Ще кілька разів повторило стрибки. Рибалка на нього - нуль уваги. Тоді жабеня пищить:
- Дядя, а можна я з поплавка пострибаю?
Стиснув рибалка байдуже плечами, все одно риби нема. Стрибай, мовляв.
Залізло жабеня на поплавок і вже звідти стрибає. Потім:
- Дядя, а можна я біля вас посиджу?
- Ну сиди.
Вилізло на берег, сіло гонорово, ногами у воді тарабанить. Але не заспокоююється:
- Дядя, а як Вас звати?
Рибалка позіхнув:
- Василь.
Жабеня продовжило задоволено тарабанити ластами.
Аж тут з води вигулькує інше жабеня. Дивиться з цікавістю на рибалку і каже:
- Дядя, а можна я з поплав