. Після того, як Янукович виконає рішення Європейського суду з прав людини відносно Тимошенко. Щось я не пригадаю ваших вимог до Януковича про виконання рішення суду. Чому б це?

. . Коли ти сьогодні не можеш виробляти в тих межах, яких це робив учора, бо є брак коштів, а завтра з тієї ж причини не можеш виробляти в сьогоднішніх межах, так це - не криза, це - навіювання "псевдо-аналитиками и горе-специалистами", якого легко можна позбутися шляхом "максимальная диверсификация производста во всех сферах и стимулирование сельского хозяйства вплоть до прямых дотаций". Одна біда - де взяти грошей на дотації та стимулювання?

. Григорыч Я, з усього відчувається, що ви розумієтесь на економіці. Тож може дасте пораду з приводу питання: "Де брати гроші на підвищення заробітних плат під час кризи?

. Григорыч Я, якщо вас не влаштовує, як уряд Януковича-Азарова підготував країну до кризи, то так і кажіть.

. Михаил Страшный, з вами важко не погодитись: як був Жора сволотою, так ним і є.

Шановний, Петре Олексійович. Аби не відволікати вашу увагу, я не стану аналізувати блог "Руководство к действию" з приводу відповідності його науковим вимогам, тим більш, що таких невідповідностей там – обмаль. Зверну вашу увагу на дві головні речі, які пов’язані між собою, як стратегічне і тактичне в межах цього стратегічного. Мова іде про оцінку стану України, визначення її суспільної системи, притаманних цій системі позитивних та негативних рис за для того, щоб не вести безсистемну війну з наслідками системи. А ви, як і багато коментаторів, в обговорюваному блозі не уникли цієї помилки. Це все відноситься до стратегічного. Тактичним, в межах визначеної стратегічної проблеми, є питання про необхідність для України ринку землі. Я маю намір тут лише похапцем торкнутися цього питання, бо більш розлого вже виклав свої погляди у блозі "Навіщо Україні ринок землі?" (http://blogs.korrespondent.net/users/blog/ansokolov/a40389). Не витрачаючи час на повторення обґрунтування, яке мало місце у блозі "Перестройка" (http://blogs.korrespondent.net/users/blog/ansokolov/a39672) охарактеризуємо теперішній стан України. Почавши в часи "перебудови" свій рух до сучасної буржуазної держави, Україна ще і до сьогоднішнього дня далеко не завершила його, застрягла у проміжному стані між бюрократичною системою імені Сталіна і капіталізмом. Головною ознакою цього стану є поєднання багатьма особами властивостей бюрократа – призначеного, а не обраного чиновника, і капіталіста. Небажання цих осіб розлучитися з одним із двох витоків власних статків, призводить до того, що вони, використовуючи важелі державної влади, насильно утримують Україну у проміжному стані, який, як відомо, є, із всіх можливих, найбільш нестійким, схильним до криз. Тільки врахування всього цього, дозволяє дати системну, послідовно наукову відповідь на наступні питання: – чому будь-яка світова криза відбивається на Україні найтяжче? – чому Україна не готується (на ваш погляд) до другої хвилі кризи? – чому відсутня довіра громадян до держави? – чому в нас не має пу

. Даю 100 % гарантію того, що ВРУ зміниться на кращу за складом, якщо запровадити гібридну виборчу систему, відклик депутатів і обрання та відклик суддів народом. Будь-які відповіді за адресою a.n.sokolov-ukr.net (- замінити на песика).

. А до яких дій варто вдатися?

. Констатуюча частина завелика, бо вже мало-хто не бачить констатованих фактів, а частина відведена пропозиціям замала і невиразна. Перше - "опозиція" буде приреченою на стагнацію, якщо парламентські діє не доповнить відповідною масово-політичною роботою. Звісно, що така робота ефективна, якщо її виконавці озброєні програмою розвитку країни, виконання якої веде до покращання життя більшості громадян. Формуванню та поповненню такої програми новими положеннями й повинні сприяти публікації таких впливових політологів, як ви, Петро Миколайович.

. Навіть, якщо ви екзаменатор, то вибрали не відповідне для іспитів місце і я не брав на себе зобов'язань складати вам іспит.

. Не пишіть нісенітниць. Для більшості громадян України правління Януковича-Азарова не краще правління Ющенка-Тимошенко, а навіть гірше. Януковичі так само не мають програми розвитку країни, про що свідчать їх шарахання в намаганні проводити реформи. Якщо януковичі й мають якісь успіхи, то їх витоки однозначно вказують на тимчасовий характер тих успіхів. В тому то й біда України, що жодна з політичних сил не має будь-якої програми розвитку країни, не кажучи вже про програму, виконання якої приведе до покращання життя більшості громадян України.

, Олександр ... (на жаль, не знаю, як вас по батькові), ви зробили відкриття нового суспільного закону: "Без об,єднання народу навколо національної ідеї ніякі програми не будуть реалізовані у соціальній практиці". Швиденько патентуйте, бо вкрадуть. А без гумору, гарненько думайте перед виголошенням тверджень такого ґатунку. Наукою встановлено, що "ніякі програми не будуть реалізовані у соціальній практиці", якщо програма розвитку країни не починається з аналізу її стану, підсумком якого є виявлені перешкоди позитивному розвитку". Але у першу чергу повинні бути виявлені об'єктивні перешкоди і лише далі або при відсутності об'єктивних перешкод варто братися за пошук суб'єктивних. Ви ж невідомо чому, але вирішили, що "Нам потрібна національно-державна ідеологія як засадничий принцип розбудови нової системи суспільних відносин". Одним словом, замість програми розвитку суспільства ви пропонуєте гасла, а вони мають право з'явитися лише після того, коли створена фахівцями програма розвитку країни оволодіє розумом мільйонів. Тож, не треба так широко крокувати, перескакуючи через обов'язкові кроки, бо так можна й штани порвати.

. Мозок кипить тоді, коли для вирішення конкретного завдання не вистачає знань. Тож: крок перший - набути необхідних наукових знань; крок другий - створити таку програму розвитку країни, виконання якої покращить життя переважної більшості громадян; крок третій - пропаганда створеної програми та агітація за її втілення в життя; крок четвертий - організація і посилення тиску прихильників втілення зазначеної програми на уряд з вимогою її втілити, а у випадку відмови уряду виконати вимоги, набувають владу і втілюють зазначену програму.

. Юрий Свобода: «Будущее Украины – за общественными организациями, объединенными в одну структуру». О. М. Соколов: "Доведіть".

. "Основною причиною краху помаранчевого табору" є відсутність програми розвитку країни, виконання якої покращало б життя більшості громадян, бо відсутність такої програми є перед умовою того, що "міжусобні чвари тогочасних опозиційних лідерів" мали довгу історію, бо не хто з тих лідерів не міг у боротьбі з опонентом апелювати до народу, що йому заважають втілювати згадану програму. А довга історія "міжусобних чвар тогочасних опозиційних лідерів" не могла не створити і створила ґрунт для перемоги януковичів.

. Ваша безпардонна пропозиція, бо ви її зробили не цікавлячись моїм місцем знаходження і можливістю прибути і перебувати в Києві, викликає жваве зацікавлення. Я буду розмірковувати над можливістю її реалізації.

. Коли Микола Янович говорить, що "за підсумками голосування уряд одержав мандат довіри до політики, яку він проводить", то формально це нібито відповідає дійсності, а по суті є "здіватильством".

. Загальна відповідь на питання публікації: "Тому, що дозволяємо". Що саме дозволяємо автором розкрито.

. Що дозволяє стверджувати: "Пришло время выключить телевизор и выходить на улицу!"? Може кимось виголошена програма розвитку суспільства, втілення якої покращить життя більшості громадян? Чи може є та політична сила, яка послідовно відстоює таку програму? Одним словом, за якою ознакою настав час?

. Доки українці будуть бездумно повторювати абракадабру Гебельса - беззмістовний набір слів, якому не відповідає ніяка реальність, доки не навчаться неупередженому погляду на історичні події, доти не будуть громадяни України, пам'янувши 8 травня всіх жертв страшної війни, 9 травня відзначати День єдності, взаєморозуміння та примирення. ДЛЯ КОГО 9 ТРАВНЯ - СВЯТО? Для кожного, хто вважає припинення масової неприродної загибелі людей приводом для святкування. Для досягнення того припинення й велася боротьба за звільнення України від фашистів. В тій боротьбі брали участь українці в рядах радянської армії та в рядах ОУН і УПА, тільки перші вели боротьбу за "соціалістичну" Україну у складі СРСР, а другі за незалежну буржуазну Україну. Згодом, у часи "перебудови" перші й другі разом з нащадками здійснили мрії ОУН і УПА про незалежну буржуазну Україну. "То чию "перемогу" ми святкуємо"? Може спільну? Може за таких обставин, дійсно громадянам України варто, пам'янувши 8 травня всіх жертв страшної війни, 9 травня відзначати День єдності, взаєморозуміння та примирення? Це варто робити ще й з огляду на те, що колотнеча навколо 9 травня контрпродуктивно відволікає сили суспільства на безглузду боротьбу, коли ті сили так потрібні для переводу України у стан позитивного зростання. Тож, годі бездумно розтринькувати сили на безглуздий розбрат, спрямований на з'ясування - чиї лампаси ширші, хто більш приніс на вівтар сучасної України! Всі на боротьбу за розквіт України!