Если русские будут взрывать мусульман, то это можно только приветствовать. Власти ничего не делают, чкчмеки постепенно и плавно оккупируют Европу.

Антимусульманский террор - это то, что мусульмане получают в результате бездействия местных властей в ответ на мусульманскую экспансию по отношению к человеческой цивилизации.

Хотелось бы не только Кучму и Литвина видеть на скамье подсудимых. Мечтаю, что на нарах окажется и нынешний харант. Заслуживает на все 100%.

А от яблочного винца как?

Брбссель испугался и побежал. Щас.

С этими придурками разговаривать можно только через прицел. Кроме силы бандюки ничего не понимают и занимаются кидаловом до последнего издыхания.

Разве тебя уже освобождают из психушки?

В переводе на даунецкий это означает, что пожарные инспекторы увеличат размеры взимаемых взяток.

Вопрос очень спорный. Впрочем, блажен, кто верует.

Когда будуть париться на нарах уголовные авторитеты Лёнчик Кучма и Витя Хам, украинцы смогут сказать, что у них есть своя держава, и в этой державе появилось правосудие. А до тех пор - грош цена и Уркаине и её населению.

Надо делать выводы. Набираться ума. Создавать и тренировать боевые отряды самообороны. С донецкой шпаной иначе общаться просто глупо. Шпана - она всегда остаётся шпаной. Даже в президентской должности.

Все союзы приводят к одному результату. И Советский Союз, и Европейский Союз, и Таможенный союз - все надёжно ведут к тупику и краху.

А чи не здається вам, що "перевернути всю державну машину з голови на ноги, з обслуговування себе самої на слугування людині" - це просто неймовірна мрія, і що назва "Україна" - від слова "украсти"?

По відношенню особисто до себе я не боюся вже давно і нічого. Але, знаючи свій народ і наслідки двадцятирічної розбудови власної держави (за такий історичний час можна було вщент розвалити будь-яку державу, і на її місці збудувати нову, сучасну, технологічну, правову), я не розділяю запального історичного оптимізму пана Яценюка.

"...Навіть під час найбільш масових і рішучих протестів ми не били вітрин, не палили автівки й не грабували магазини..." Так, а ще ми не розстрілювали і не садили до в*язниць наших катів, тих нащих ворогів, проти котрих, стогнучи та скрегочучи зубами, боролися впродовж багатьох поколінь, і навіть благородно віддали їм владу, начебто вже завоювавши свободу і незалежність. І тому замість вільної української держави маємо те, що маємо, як сказав колишній вірний ленінець, а потім перший президент України. Пам*ятаю анекдот часів "перебулови". Леонід Кравчук приходить на прийом до Михайла Горбачова - і раптом бумбух йому в ноги! Горбачов наказує: встаньте, Леоніде Макаровичу! Негайно встаньте, це ані на що не схоже! Леонід Макарович гордо відповідає: - Не встану! - Але ж чому?!!! - Бо ми принципові! Ось такі "принципові" ми й понині лишилися, пане Арсенію. "Але, переконаний, це вже останній контрнаступ минулих примар. Це - останній радянський режим..." Саме так і я гадав кожного разу - і за часів горбачівської "перебудови", і під час кравчуківського "маємо те, що маємо", і під час кучмівського "порядку та порядності"... Але зараз, коли настав час "покращення вже сьогодні", мені вже дуже важко повірити у здатність народу відстоювати свою незалежність, свою свободу, свою віру, совість та національну ідентичність. І чомусь мені здається, що набагато зручніше согодні любити рідну Україну десь у Канаді - там хоч можна вільно випустити пар, від душі накричавшись "Ганьба!" під вікнами українського посольства. А то у Києві вже сьогодні за вказівкою тимчасово випущеного на свободу зека Януковича будь-яка адміністрація може заборонити будь-який мітинг і будь-яке публічне висловлення власної думки на суді. А хто може гарантувати, що вже завтра опричники Януковича та усяких косомольців-тигипок, котрі кому завгодно так легко продаються, не будуть хапати людей на вулицях за оплески у долоні, і що не стануть приїздити до людських домівок "чорні воронки" і хапати кожного, хто мав необережність сказати те, що думає він сам, а

І ще одне коротеньке зауваження. Ви пишете: "...тому, що чітко розуміють, де Батьківщина, а де – режим". На практиці для українця і по сьогодні чомусь виходить так: саме там, де батьківщина - там і режим, а де режим, там і його історична батьківщина. Згоден, що Україна вже не та, що за більшовиків, коли за розумування про незалежну батьківщину можна було й на Соловки загриміти, тому навіть думати про те боялася переважна більшість. Але Україна вже й не та, що за часів Помаранчевої революції. Люди вважають себе ошуканими, і на вулицю вже не вийдуть тільки з ентузіазму чи патріотизму. Сьогодні будь-який народний мітинг дуже легко організувати тільки за гроші. А грошей у вас не вистачить на організацію протистояння нинішній владі. На словах майже усі згодні, що нинішній режим ганебний, але на ділі переважну їх більшість ломакою не виженеш на будь-який протест чи будь-які конкретні дії.Ось чому, пане Яценюк, я особисто з деяким скепсисом ставлюся до вашої декларованої тут віри в Україну. Це чимось схоже на романтичні слова братерської східної піїтики: "Умом Россию не понять, Аршином общим не измерить, У ней особенная стать - В Россию можно только верить!"

Просто надо нормальные дороги строить, и деньги на их строительство и ремонт не разворовывать - всего-то делов.

Конечно. Как со свиными рылами лохторату ПР лезть в Европу?

Чего ж вы хотите, если президент - белорус, а министр образования вообще по определению интернационалист, поскольку еврей. Да и не нужна преступной власти никакая культура (а она бывает только национальной), поскольку манкуртами легче манипулировать. Да и вообще,в уголовном мире национальность не имеет никакого значения.

...А кроме того, я не вижу никакого смысла ни в Кучме, ни в Януковиче. Во всяком случае, для государства.