хоча мене і саму обурюють вчинки деяких письменників (пам"ятаю, довго злилася на булгакова :) але зазирати і розбирати, хто з ким спав - імхо, це вже перебор, досить інтимна річ як казала журналістам земфіра: "на фіга вам здалося моє особисте життя. все, що є у мені найкращого, виражене в моїх піснях"

на мою думку, це хтось такий, як джин уебстер

холєрний двіжок спотворив слова майже до невпізнаваності і лінк теж не працює, навіть якщо видалити пробіли так що платне кохання, то найкраще?

За городом вырос пустынный квартал На почве болотной и зыбкой. Там жили поэты,– и каждый встречал Другого надменной улыбкой. Напрасно и день светозарный вставал Над этим печальным болотом; Его обитатель свой день посвящал Вину и усердным работам. Когда напивались, то в дружбе клялись, Болтали цинично и прямо. Под утро их рвало. Потом, запершись, Работали тупо и рьяно. Потом вылезали из будок, как псы, Смотрели, как море горело. И золотом каждой прохожей косы Пленялись со знанием дела. Разнежась, мечтали о веке златом, Ругали издателей дружно. И плакали горько над малым цветком, Над маленькой тучкой жемчужной… Так жили поэты. Читатель и друг! Ты думаешь, может быть,– хуже Твоих ежедневных бессильных потуг, Твоей обывательской лужи? Нет, милый читатель, мой критик слепой! По крайности, есть у поэта И косы, и тучки, и век золотой, Тебе ж недоступно все это!.. Ты будешь доволен собой и женой, Своей конституцией купой, А вот у поэта – всемирный запой, И мало ему конституций! Пускай я умру под забором, как пес, Пусть жизнь меня в землю втоптала,- Я верю: то бог меня снегом занес, То вьюга меня целовала!

хто такий бельмондо?

та напевно :) але перша думка проскочила

греко-католицькі, напевно

є :) але скоро підуть спати прочитала "дівчатам три цьоми, а хлопцям - 150" цьомів? )))

Христос воскрес! :)

золотаві фрукти, сонячні, якісь неземні а далі почали якісь знущання над рослинами у натюрмортах

не знаю, мені здається, деякі волиняки, а не волинячки, можуть це ще й за комплімент розцінити )))

ну на поліссі, напевно, є свої персонажі анекдотів )

що саме вперше чуєте?

всі ці анекдоти, які я в києві чула про молдаван, на заході існують про волиняк

жінки, наприклад, наполягають, що вони не волинячки, а волинянки, чоловіки, значить, будуть волинянами

у нас є багато анекдотів про волиняк вони замінюють молдаван на заході

подобається але той, що я нюхала - несильно відрізняється від чистого церковного мирра а в авіньоні якось все цікаво сплелося (ладан, дерево, мирро, трохи ванілі і т.д.) - що просто насичений запах церкви, а не одного ладана

"пасаж д"анфер" - це і є "дорога до пекла". не моє, хоча лікувальний ефект має. знімав алергію влітку як на мене, ладани дуже різні залежно від того, з чим поєднуються, ком де гарсон вдалося це продемонструвати

а "месса" не нагадує авіньон? і там, і там - церковний ладан

"солодкі лестощі" не пробувала, як і ще деякі ладанні аромати пробувала ще "дорогу до пекла", не сподобалося - поєднання лілій і ладану - для мене чітко асоціюється з похоронами