Дякую :). Хочу в Париж, або краще кудись на острова, де тепліше...

теж варіант :)). Але Ви помиляєтесь, лаялась не я, а наші хлопці один на одного :)). Просто вираз був незвичним і дуже прикольним. А я в підлітковому віці була така собі "прунцесса" й подібних слів не вживала :).

А озвучку ту пам*ятаю, але не в "санті-барбарі", а з мексиканських серіалів - слухавка, ти маєш рацію і т.д. :). Хтивий мерзотник - ще така була популярна лайка в школі :))

Тю, а я дивлюся й без дитини (з дитиною вимушено дивилася колись "нінзєй-черепашок", "зоряні війни", "трансформерів" - раніше ніколи таке не сприймала :)), а мульти люблю, особливо "панду конг-фу" - обожнюю, вже разів 10 передивлялася :). Але, звичайно, тільки з українським перекладом, ми колись вже обговорювали цю тему на блогах. Все, що пов*язано з гумором, в українському перекладі набагато смішніше.

Нє, ну коли було боляче (наприклад, стукнулась ногою об двері), то могла й матюкнутися, але по відношенню до когось зазвичай достатньо було "дурака" :).

Можливо, є, але я їх в продажу не бачила, тим більше, що купувала цю книгу в Одесі. Мабуть, українською зовсім малі тиражі печатають. Зазвичай для мене немає значення, якою мовою читати (якщо сильно "приспічить, читаю й англійською), але, наприклад, пригоди Швейка на російській мові - не уявляю. Хоча це більш вплив аудіокниги з геніальною озвучкою Василя Мазура :). Щодо протекціонізму ще раз погоджусь :). І ще раз скажу, що треба "голосувати копійхто вкладати гроші в розвиток україномовних співаків, авторів, бізнесменів, що поважають українців... це в нашій змозі, це й буде нашими "маленькими свічками".

Доречі, на всяк випадок, якщо на мій блог забреде реінкарнація Сергеїча в будь-якій іпостасі - читаю зараз "Обрачный атлас", в російському перекладі. Так і тут перекладачі, падлюки, іскаверкалі язик. Наприклад "я думал, доведется ли мне встретить Адама, аль же он уже умер, аль шо еще." Тому пропоную бути послідовним й перестати читати будь-які переклади російською, бо це ж яка наруга, читати такий вологодський суржик!

Тільки що дивилася по Діскавері передачу "кращі фестивалі світу", показували якесь традиційне свято в Шотландії. Чоловіки в кілтах, всі танцюють по-шотландські, п*ють віскі...відразу захотілося приєднатися (не тому, що п*ють віскі :)). А от в Америку таки точно ніколи не хотілося, навіть в подорож... Мабуть, глобалістом треба народитися, не всім дано.

У меня в ночной тишине таки возникли вопросы: нафига успешному, состоявшемуся, счастливо женатому и еще не совсем старому мужчине, живущему в Испании, задавать чужим людям на ночь глядя подобные вопросы? Не с кем выпить винца и вкусить хамона? И заняться любовью не с кем? Шо, даже и поговорить не с кем? П. С. Не сдерживайте стоны, мы вас все-равно не услышим

Це точно :). Якраз зараз дивлюсь передачу про барокко, показують Брюсель. Ви наче змовилися :)). Ностальжи...

Дивилася я це кіно...але воно в мене не ассоціюється з тим світлим, святковим й романтичним містом, яке бачила я :).

Є. Я не вважаю, що проблема в ящику.

Все! Гарно, весело та смачно :))

100%. По дорозі на Францію :).

Дякую :). Мені дуже жаль, що я не побувала в Брюгге влітку. Взимку там теж дуже гарно, але...

зовнішньо - поки що ні :)). Хоча сови мені подобаються. Та да, довго сплю вранці. Взимку це особливо приємно :).

Просто люди на цій фото викликають приємні емоції, от мені цікаво стало, хто вони :). Я мабуть вже розповідала, що мій прадід 10 років на Колимі в таборі провів, а потім ще вертався пішки...єдиний з усього району повернувся. Не знаю, яку потрібно мати силу волі, чи надію, щоб таке пережити. Мені не спиться, стаю потроху совою :)).

Гарно :). А на першій фото є хтось із твоїх?

це якби Маразму було жаль нижньої половини ВВ, то була б чоловіча солідарність. Але тут навпаки :))

Ну, можна було б трішки промахнутися, із гуманізму :)). Зате було б відразу зрозуміло - не люб він нам, ой не люб :))