Макaртур додав коментар до статті
Немецкие СМИ о матче "Динамо" - "Байер"
Ризикну заперечити.
В США створили Мікі Мауса, проте ніхто з американців не виводить історію США від Мікі Мауса. Вони грунтують свою історію на "батьках-засновниках", на траперах які кочували преріями в пошуках бізонів, на золотошукачах, на ковбоях які переганяли величезні стада за тисячі кілометрів, на "кавалерії" яка "прискаче" і "всіх спасе"...
В Англії Король Артур і Робін Гуд є теж "мікімаусами" (придуманими поп-псевдоісторичними персонажами), тіки англійськими. В Англії кажуть ще в 12 столітті сумнівалися в історичній достовірності "Легенди про короля Атура" і у справжності персонажів цієї легенди, а про героя простонародних балад Робін Гуда взагалі всі все розуміли.
Мікі Маус, Король Артур, Робін Гуд, козак Мамай, Котигорошко, персонажі "Перстня Нібелунгів"... Це все придумані (або такі які мають мало спільного з реальними особистостями) персонажі поп-культури, персонажі Казок для "молодшого шкільного", середнього, або "старшого-передпенсійного" віку.
Коли в народа їде дах - він починає впадати в якісь фантазії. Як німці часів Гітлера в "справжність перстня Нібелунгів", "тевтонів" і "потяги з бетону". Як нинішня Росія. Це свідчить лише про хворобу конкретного народу. Про те що мільйони людей починають плутати вимисли з правдою. І чим більше народ у це втягуєцця - тим більш запущена є його психічна хвороба.
Я не заперечую проти цього фолькльору. Але лише як фолькльору! Це навіть в певному плані є корисним - любому народу потрібні речі, явища, події і особистості (навіть видумані, справжніх таких історичних персонажів як показує історія є надто мало у любого народу) які єднають народ а не розділюють його. Проте коли народ масово починає вірити у історичну достовірність цих видуманих персонажів - то це стає уже погано.