Макaртур додав коментар до статті
Российские власти обвинят Ходорковского по-новому
Я теж у піонери вступив. Мене довго не хотіли у піонери брати, усі однокласники вступили, навіть з паралельних класів усі до одного - а мене не брали. Чомусь. Проте потім взяли.
Зате у комсомол я так і не вступив. Нє, до мене підходили, разок, зі словами "було б непогано якби ти подав туди заяву". Проте другий раз не підходили. А я цього чекав.
І не знаю чому відносно мене була така дискрімінація. Може ніс мій їм не подобався. Чи вуха... Вобчем невідомо.
У молодших класах франківської школи №7 (думаю Відяфедич знає) я палив парти. У перервах між палінням я на них малював тризуби. Зауважу шо Брежнєв тоді іще не дав дуба. Брежнєв дав дуба пізніше. З тої святкової нагоди нас школярів відпустили додому на два чи на три дні. Наступного року дав дуба Черненко. Ми знову гуляли. Потім дав дуба Андропов... Досі памятаю як нас засмутив Горбачов - він скотина довго не хотів давати дуба. А ми були б не проти щерас погуляти.
На канікулах в бабці я любив слухати радіо Свобода і Голос Америки. Зранку вдосвіта - тоді вони чомусь найкраще ловилися. Точно не знаю чому. Може томушо вдосвіта всі гебешники з станції радіопоміхів у Ліповці були вже взюзю п'яні?
Памятаю любив я їх слухати в передній хаті (в кімнаті яка виходить на вулицю). І памятаю як енергійно домене бігла перелякана бабця з криками шоб я забирався звідти зі своїм Вефом - "бо люди почують і стукануть". А я до "задньої хати" слухати Голос Америки йти не хотів. Там гірше ловилося.
У 89му на 7 листопада (день кацапського комуністічского перевороту, хто не знає) по Західній Україні прокотилася пошесть - хтось уночі позривав усі червоні ганчірки. У бабці, в одному з райцентрів Львівської області, ми про цю пошесть не знали. Проте в той самий день, і здаєцця в ту саму годину, теж позривали усі червоні ганчірки. Памятаю як весело вони горіли политі бензином з завчасно припасеної консервної бляшанки.
Незнаю чому ми іменно тоді вирішили палити червоні ганчірки. Є версія шо це була телепатія.
А на другий день усі гуділи. У Городку підлітків, які телепатично одночасно з нами