Авторе, ви пишите, що міліція зняла кордони, влада заграє перед Тягнибоком, а де ж були "представители русского мира" в цей час я вас запитую? Чому Володимир Корнілов і його однодумці власними тілами не перепинили проходження по Хрещатику "коричневой чумы", "пособников фашистов"?

20% підтримки "Свободи" у Києві - це якби не зась і не цяцьки-пецьки.

Я оце щойно перечитував стенограму Третіх Всеукраїнських Зборів Народного Руху України, які проходили 28 лютого - 1 березня 1992 року і під час яких вирішувалося, чи Руху лишатися широкою громадсько-політичною організацією чи переворюватися в політичну партію. Як відомо, Горинь, Драч, Бадзьо наполягали на першому варіанті, а Чорновіл відстоював другий. І на доказ своєї позиції Горинь тоді виголосив прості слова: "Торік на попередніх зборах Руху (ще до прийнятя Акту про державну незалежність України) нам не було що втрачати. Сьогодні нам уже є що втрачати. Тому, як ніколи, нам треба гуртуватися в міцну і згуртовану когорту борців за утвердження України".

Cебто, Ви пропонуєте, віддати історичну пам'ятку середини 19 сторіччя під "високомистецькі" експозиції Пінчука на кшталт "скаженої піхви" чи "урбаністичного коїтусу"?

Про місію Ганапольського чітко розповів у студії "свободівець" Юрій Михальчишин. Після його слів ніби й додавати не було чого.

А на що здадуться недолугі епігони Степана Васильовича Руданського?

А чого ж такому птахові у дуплі вдень не одпочивається? Гляди, й спека поминула б і мізки до решти не розплавилися б...

Ні. Новинар лише подає новини.

Навіщо Степани Руданські, надзвичайно чулі до українського слова, жужмом пхать у нашу мову усі оті ГНУСНІ слова? Від елементарної необізнаності лексичним багатством української мови, що найпевніше, чи з якимось зловорожим наміром?

Пане Медведчук, а пам'ятників Василю Стусу в Україні достатньо чи ні, як гадаєте?

Обычно, уходя в политику из бизнеса и других «вольных хлебов», человек теряет в доходах А хто втратив в доходах, переходячи з бізнесу у велику політику...Підкажіть прізвище цього нещасного чоловіка?

Чи правильно я зрозумів заклик В'ячеслава Піховшека не створювати телепроекти як-от "П'ятий кут" чи "Епіцентр", ведені з радіорубки, інакше "це буде не телебачення"?

А голосувати за прем'єра Азарова у ВР чи підтримувати кандидатуру Рибака на посаду спікера усім також потрібно як Порошенко?

Навіщо було реанімовано "мертвий" іврит? Чому французи так заповзялися відтручувати зі своєї мови "англійських чужоземців"? Чому чехи відмовилися від "біноклів" і "театрів", а натомість запровадили "далекогледи" і "дівадла"? Певно, не в останню чергу це було зроблено для скріплення єдности нації.

Список рекомендованої літератури для пана, який так і не спромігся за все життя ЗАПІЗНАТИСЯ бодай з дещицею лексичного, орфоепічного, стилістичного, фразеологічного ОГРОМУ української літературної мови: 1. Академічний Тлумачний словник української мови в 11 томах. Виданий (увага!) в 1970-1980 х роках. Там знайдете і "нотатки" і "подорожанина" і інші, як висловилася ладижинська знавчиня "зіпсованих людських душ", так звані "словесні виверти". 2. Правописний словник Григорія Голоскевича (укладений за нормами українського харківського правопису 1929 року, так званої скрипниківки). Який трохи пізніше в часи сталінських репресій "великий" українознавець Лазар Каганович визнав за націоналістичний.

Дякую, Марто.

Злоститися на людину, яка навіть власне обличчя ховає? Казна-що верзете, пане Фельдмане. А деякі з моїх телевізійних репортажів можете переглянути в попередніх блогах. Мені, на відміну від Вас, немає чого приховувати. Чесно.

Пане Фельдман, а в якій місцевості світу і хто, окрім Лазаря Бен Ієгуди, ще якихось сто років тому розмовляв івритом? А зараз понад 65% мешканців Ізраїлю називають цю мову рідною для себе. Якщо Ви таки дослухалися до моєї поради і навіть до Тлумачного Академічного словника української мови зазирнули, то вже поповнили свою куцу мовну скарбничку на десяток слів. А тепер візьміть до уваги, що цей словник видавався в 1970 роки в часи шаленої дерусифікації українців і його укладачі чинили відповідно до основної мовознавчої настанови тієї епохи, а саме: "витворення єдиної радянської людини і зведення до мінімуму усіляких мовних відмінностей поміж українцями, росіянами та білорусами". Ось тому й безліч питомих українських слів було звідти потурено, бо, бач, їх російські відповідники були зовсім відмінні і за написанням, і за звучанням. Якщо ж Ви бідкаєтеся, наприклад, що не знайшли етимологію слова "запомин" в "Академічному словнику", то, зберіться на хвильку з думками і дійдете висновку, що ідіому "пускати в запомин" краще шукати не в тлумачних словниках, а в фразеологічних, а потому зазираєте до "Російсько-українського словника сталих виразів" і віднаходите потрібний Вам мовний зворот. Якщо маєте труднощі з написанням того чи іншого слова, то в цьому випадку Вам стане в нагоді "Правописний словник" Голоскевича. Вдалих Вам мовознавчих розвідок!

Посилання на деякі мої телевізійні програми та репортажі можете знайти, як я вже писав, у моїх "попередніх блогах". Якщо для Ігоря Фельдмана викликає певні труднощі переклад словосполучення "попередні блоги", то особисто для нього скопіюю ще й посилання: @#$%&://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/s3348724/a116746 @#$%&://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/s3348724/a117352 тощо

От дивна людина цей Ігор Фельдман. Торочиш йому в котрий раз, що українська мова упродовж віків зазнала стількох гонінь, вихолощень, засмічень, що потребує зараз щонайретельнішого відродження, якнайдбайливішого плекання, а втовкмачити складно. Ось цікаво, яку україномовну книгу і коли він востаннє брав до рук, що в нього елементарні українські слова на кшталт "прошкувати", "довкруж" викликають подив схожий на той, який охопив Остапа Бендера після ознайомлення зі "словниковим запасом" Еллочки Людожерки? Ну чому нам не брати приклад з інших націй. Про іврит я вже згадував. Візьмімо для прикладу ще чехів, які тривалий час перебували підо впливом німецької мови, але зрештою здобулися таки на те, аби не лише повернути до активного зужитку давно призабулі слова, але й витворити нові на позначення окремих понять, яких раніше навіть не існувало. Комп'ютер, у них "почитач". У французів ", до слова, "ординатор". І ніякі чеські чи французькі "фельдмани" не роблять з цього трагедій.