доволі вчасне нагадування, крім згаданих в коментарі: Євросоюза, ТС і України,- в світі присутня і ще одна, заокеанська сила, яка абсолютно не зацікавлена в примиринні сторін.

так, я впевнений, що з нами буде так само в тому випадку, якщо російський морок державної малоефективної економіки зараз поглине Україну. це було б то саме, якби Німеччина після війни підпала під протекторат Союзу. чому в коментарі йшлося не про нинішнє ТС, а про той ТС, під протекторатом України, який стане можливим після технологічної перебудови країни, процес одночасний з євроінтеграцією. інша річ, як це зробити, і про це варто говорити, а не говорити весь час про те, чого робити не слід.

"Для того, щоб модернізуватись, треба максимально віддалитись від "чорної діри"-Росії. І орієнтуватись на західні ринки", де нас має цікавити технології і обладнання, які, під час кризи перевиробництва, стають доволі доступними. не стадіони треба будувати і не хюндаї купувати. скільки можна було би купити технологічного обладнання на 300 млн. грошей, які стратили тільки на Львівський стадіон? скажімо, поновити роботу Львівського мотозаводу, і завод відпрацював би кошти, але ж, погодьтесь, не на Захід же продавати скутера, коли їх там як грязі. і бажано, щоб в виробництві приймала участь і російська сторона, яка би брала на себе забезпечення енергоресурсами і, можливо, сировиною, а також збут продукції на своїй території. і тут державність економіки Росії стане в пригоді. Росія не дозволить піднімати ціни, щоби товари були для людей, і та ціна буде складати половину від Західної. це поштовх в розвитку підприємства і при належній якості продукції Захід сам буде її купляти ну і т.і.

зауваження до останніх коментарів: - про інвесторів взагалі не йдеться, хоча б тому, що вони роблять гроші, а не справу, і це принципово; - гроші під державні гарантії позичають українські підприємці, а не держава, позичають там, де вони є і де дають, при цьому держава зобов'язана надавати підприємству ресурси, ліцензії і дозволи при посередництві представницьких органів місцевого самоврядування, які мають свою частку в справі; - технологія закупляється західна, а продукція реалізується у себе і на Схід на конкурентних, перш за все цінових, з Заходом засадах; - гроші вертає підприємство, але держава, як гарант, контролює цей процес доти, поки підприємство не запрацює самостійно; - залучення до таких підприємств російських інвестицій, в якості акціонерів підприємств, майже обов'язкове тому, що саме Росія зацікавлена в тих товарах і на державному рівні зможе не тільки значно їх здешевити, але й не дозволить підприємницьке свавілля в ціноутворенні; - зраз Росію, де діє державна економіка і відповідна їй ієрархія керівництва за ідею, а не згідно реального стану речей, не можна і близько підпускати до української економіки, але Росію треба залучати до процесу відродження України через її суб'єктів господарювання і вже через них користуватися російською державністю, яка тільки шкодить Росії, але є нам користь; - все вищезгадане не побажання, це - етапи розвитку України незалежно від нашого з Вами бажання і нинішня тимчасова влада тому свідчення, владу нашу ніхто не любить, а вона є, і якби не наші бандити, красти яким можуть завадити і Схід і Захід, Україну вже б давно продали, і ми би з Вами оце не переписувались би, а в якості робочої сили, як в Польщі або Чехії, копали би і закопували ями; - Південна Корея, Сингапур, Емірати і інші процвітаючі в навколишніх злиднях країни для нас не показник, тому що, по-перше, це не економічне чудо, а політична кон'юнктура, а по друге, кон'юнктура в якості економічного явища,- це прояв тої самої кризи західної економіки, як і, скажімо, хмарочоси Нью-Йорка, коли люди працювали за ї

Разом не так страшно. Щоб згодом за необхідності стрибнути до московських обійми, як вічний відстійник застою. От і весь результат євро-азійської інтеграції. Чи не так?(с) Ні, не так. Хоча, можливо з точки зору політбосів все саме і так, але ж Ви себе виокремлюєте, дозволяючи собі говорити від імені людей, а люди по відстійниках не живуть. Навіть у бомжів є свій дім, тому що вони люди. Говорити в такому тоні про людей,- чистий популізм, розрахований на нездорову навколо політичну кон'юнктуру. Українці не байдужа доля сусідів, хоча б тому, що в країнах ТС проживає немала кількість родичів українців за походженням, вже не кажучи про мешканців ТС, які є українцями за національністю. Стан справ в ТС хвилює українців ще й тому, що країни ТС єдиний можливий ринок збуту товарів, які Україна потенційно могла би виробляти. Потенційно, тому що сьогодні українська економіка зруйнована і це прекрасна можливість відновити її на новому технологічному рівні. Мова йде не про небесні якісь космічні мрії, а про звичайний спектр товарів широкого вжитку: телевізори, мопеди, шкарпетки і ін., на виробництві якого задіяно до 60% працеспроможнього населення любої країни, не тільки України. На цьому етапі який завгодно союз поглине Україну і знищить остаточно: зі зрозумілих причин Європа, де зараз криза перевиробництва, а Росія...так Росія зацікавлена в розвитку України, але там, як і в інших країнах ТС, панує державна економіка, а це означає примусове керівництво підприємствами, неефективність якого нам добре знайома. Малий і середній бізнес тримається на ініціативі конкретного бізнесмена, за звичай директора підприємства, і без таких людей, хоч вбийся, путнього нічого з економіки не видусиш. І поки в країні підприємців як таких, або немає, або вони загнані в глухі кути,- доти Україна не може мати ні в ТС, ні в Європі інших статусів, відмінних від тих, що вона зараз отримала: спостерігача в ТС та асоційоване членство в ЄС.

химик правильно говорит, по жизни профи невозможен, потому как для этого требуется не одну жизнь прожить, а опыта такого нет ни у кого, почему профи - это лохи по жизни, и понуждает их к действию страх, а не боль несуществующего органа.

Вы, Виктор, похоже сам себя описали

«На всякого мудреца довольно простоты»

если государство устанавливает некую % ставку в себестоимости продукции и желает, чтобы это благое намерение осуществилось, то начинать оно обязано прежде всего с себя самого, во-первых с заработной платы чиновника и его соцпакета, и...во-первых установить фиксированную минимальную зарплату, не минимальный прожиточный минимум, но - зарплату, на уровне, как на сегодня, 4 000 гр. таким образом образуется и конкурентная среда для бизнеса, так как человеку будет из чего выбирать(на Западе особо выгодными считаются социальные работы, такие, например, как уборка мусора, куда эмигранту просто не мыслимо попасть), и мера понуждения, меньше нельзя, и все тут.

Centifolia N Всегда доставляет, как немолодые прожженные и циничные мужчины начинают изображать обиженное целомудрие:) --------------------------------------------- где вместо непорочного зачатья, порочность бес зачатия в чести, еще чуть-чуть и станет матом, невинность милостью судьбы.

негодяи убивают, грабят, воруют и строят себе дома на грязные деньги, а живут в этих домах хорошие люди, мои соседи

подобное познается подобным, почему не следует ассоциировать русских с режимом власти в России, противопоставляя его украинцам. если так уж приспичило сравнивать, то для этого вполне годиться и наш, местечковый режим Януковича.

власне, я саме про це, яким чином Медведчук пов"язується у Вас з федералізацією?

вот, речь не мальчика, а типичного "русского человека"

я Вам так скажу, Вітяфедич, і референдум і федералізація,- все це знаряддя, і як знаряддя воно не може бути ні поганим, ні добрим, знаряддя - воно ніяке, але стає якимсь, коли хтось, за звичай одержимий ідєю, або навпаки, ворог одержимого,- пробують використати інструмент невластиво до його призначення. скажімо федералізація держави в частині обмеження владних повноважень, - це не те саме, що федералізація країни. виконання і керування,- різні речі і що зараз безбожно плутають. якщо федералізація держави проводиться за рахунок зміцнення місцевого самоврядування, як то: вибори мера або місцевого шефа міліції,- тим самим підпорядковуючи виконавчу владу, то унітарність країни підтримується народним волевиявленням при обранні керівництва країни.

как и любому юродивому, Корчинскому в чутье не откажешь

так ведь речь не только о Вас, иначе Вам просто не с кем было бы говорить

писал советский человек, и даже не человек, потому как идейные индивиды, и те, кто за, и те, кто против,- они и не люди вовсе, почему у них и человеческие ценности оказываются вне человека: европейскими и не европейскими. вряд ли кому то из европейцев, если они нормальной ориентации, а не идейные какие-то, придет в голову завоевывать или отстаивать государственность, отстаивать исключительное право собственных негодяев грабить самих себя. "и как один умрем в борьбе за это"? в Европе гражданская война идет и не затихает, тихая война человека с государственной машиной, которая и называется демократией. а этот блог писал искареженный советским строем человек с извращенными идеологией понятиями и вопрос только один: сможет ли он вылечиться или он должен умереть?

зато Кукарека хорошо получился

не знаю, может просто потому, что я не хожу теперь по корру. куда попало, мне кажется, что тематика блогов несколько преобразовалась, и не в последнюю очередь благодаря подвижнической деятельности Кукареки. даже этот блог, к примеру, содержит некоторые конструктивные элементы. понимаете, мы плохо знаем, что из себя представляет мыслетворчество. да что там плохо, мы вообще ничего об этом не знаем. как то Гумилев составил во времени схему возникновения на Земле пассионарности. картинка получилась не из приятных, все выглядело так, как буд-то кто-то отстегал наш шарик. ну выйдет Стас к народу, и что он им скажет? он же не раздает рекомендаций, он - думает, и пусть Вас не смущает безапелляционность в его речах. это не от знания, просто иначе нельзя, чтобы идти следует быть уверенным даже в своем заблуждении. и не думать нельзя, чтобы чего глупого не натворить и не навредить, и не делать тоже нельзя, переливая из пустого в порожнее. вот и поди сообрази, как быть. скорее всего, решение должно созреть, на манер эврики.