В союзі скільки б ти не працював платили так щоб міг лише прожити, а дехто взагалі був змушений працювати за трудодні. Історія крокує по спіралі...

Кияни вимотані снігопадами, заторами. Налякані перебоями з поставками продуктів і можливою повінню. Вони з таким давно не стикались їм не до мітингів. Їм потрібен час, щоб отямитись, але раніш чи пізніш висновки вони обовязково зроблять.

Висвітлювати такі конфлікти небезпечно. Бють з обох сторін і дуже часто в спину.

І запроста можуть всунути ножа в спину, вистачає й таких слизняків.

Регіонали могли провести свою акцію через кілька годин, або в неділю. Люди могли б спокійно вислухали спочатку одних, а тоді інших, але не це мабуть було метою їх акції... І взагалі вони хворобливо реагують на кожен крок опозиції. Після закону про особисте голосування теж почалось...

Слава богу, що все так закінчилось. Питати потрібно з тих хто звів тисячі агресивно налаштованих людей в один час в одному місці. Такі ідеї продукують одиниці, а не вся партія, а якби рішення приймались колегіально, то можливо воно й не пройшло. Опозиція першою заявила про акцію 18 травня в Києві... А інциденти в інших містах потрібно розслідувати.

Інколи лише через прізвище, якщо воно асоціювалось з тим, що було до 1917, могли залічити всю сімю. Ось що про це розповідала О.Богомолець. - Родини розбивали, розкидали і залишали на виживання. Не думала, що моє прізвище особливе. А за комсомольських часів воно викликало у дуже ідейних активістів негативні емоції. Але, слава Богу, не доходило до якихось агресивних дій. Бо позаду був тил, історично був прадід, який жив і творив во славу держави та її людей. Багато хто чув імя О.О. Богомольця, який був президентом Академії наук УРСР. А тим в кого не було такого тилу доводилось "трішки" важче.

Розкажи ще як і кого вони лікували і чому люди безбожно пили. Ніхто не порівнює Росію з СРСР, але при союзі багатьох людей цими речами так налякали, що вони обпікшись тепер дмухають на воду.

Інколи політики схожі на дітей. Якщо ти будеш дружити з іншими, то я не буду дружити з тобою.

Справа не в ціні на ресурси, а в тому що і як виробляти з цих ресурсів і в умінні торгувати. Є успішні країни, які купують всі ресурси і в цьому списку знаходяться вище України.

Українці довго запрягають. Можливо швидко поїдуть.

Сергей Довлатов Пускай кругом бардак – есть худшие напасти! Пусть дует из окна. Пусть грязен наш сортир... Зато – и это факт – тут нет советской власти. Свобода – мой девиз, мой фетиш, мой кумир! Можливо багатьом українцям надоїла радянська влада і тому вони вибрали і терплять усі ці напасті. Владу і пріорітети обирають люди.

Справа не в тому в який союз вступати, а тому на яких умовах.. Найкращий варіант коли тобі не ставлять умов - будеш дружити з іншими, то ми не будемо дружити з тобою. Керівництво Росії не раз заявляло, що наші виборці нас не зрозуміють, якщо ми будем продавати Україні дешевий газ. В ЄС багатші країни теж не спішать ділитись з біднішими. Дружба дружбой – а табачок врозь!

До чего дошел прогресс ))

Раніш чи пізніш свободівці і комуністи мали з'ясувати стосунки. Комуністи постійно згадують свободівцям УПА, а свободівці згадують КПСС і одні і ті ж події трактують по різному. Цей конфлікт почав переростати в війну памятників. Я не фаховий історик, а саме вони можуть знайти вихід з цієї ситуації.

Висновки звичайно потрібно робити. Якщо їх не зробить партія, то їх зроблять виборці... Потрібна колективна відповідальність за формування списків. Це один з таких висновків.

В нас скоро теж почнеться курортний сезон. Цікаво було б подивитись на статистику по Криму.

Я би нізащо не повірив би, що фото каньйону і річки зроблене під Києвом.