matilda918 додав коментар до статті
Стихия в Китае и Японии уносит сотни жизней
Wieso Was дик я Вас вже прошу! )
-------------------------------------------------------
Ну, ладна, розповім, як Ви вже ТАК ( ;-) ) просите!!!
Це було теплого травневого дня.., коли пригріває і навіть вже припікає сонечко і щоб утамувати спрагу носиш в своїй сумці, в яку влазить буквально В С Е : шоколадка ,,Батончик", запасні колготки (вірніше, дві пари), косметика, плянка води і конспекти з сьогоднішніх занять ... Я вчилась на вечірньому... І от коли вже закінчились заняття, і вчасно підійшов трамвай, а потім і тролейбус... то думками ти вже десь вдома..., але спочатку (перша думка) ,,хоч би добігти до туалету"... І от успішно подолані швидкими кроками напівтемні вулиці, непівтемне парадне і нарешті з нетерпінням викликаєш ліфт, тиснучи кілька разів на кнопку. І ОСЬ, ВІН ДОВГООЧІКУВАНИЙ ліфт!!! Залетівши всередину і забувши, що наш ліфт є ДУЖЕ ТЕНДІТНЕ сотворіння (думки ж зараз зовсім не про нього...) швидкоруч натискаєш на кнопку свого поверху, і от коли двері починають із супроводжуючими звуками закриватись, тебе оволодіває почуття невпевненості в тому, чи ти ПРАВИЛЬНО натиснула кнопку свого поверху... І от коли це ТЕНДІТНЕ сотворіння не рухається з місця ти починаєш розуміти, що ,,...нє, ну це вже фсьооооо!!!" Слідуючі думки : хто мене витягне, мені ж треба ще передзвонити рідним, що я вже дома, бо вони хвилюватимуться, не може бути, що ЦЕ на довго... Я починаю ТАРАБАНИТИ... І, о ЩАСТЯ мене почули сусіди! Поки я змогла ,,вийти на волю" пройшло 2 години... Але САМЕ цікаве і ,,незрозуміле" для мене було ТЕ, що я навіть не згадала про своє САМЕ ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ, що мені ТАК потрібно було в...
От і вся історія