iontihy45 додав коментар до статті
Сумских студентов судили и отпустили
Про рябую мавпу.
Жила була мавпа.
І була рябая.
Рябі жінка й діти,
Вся рідня такая.
Чи то їй свербіло?
Чи не мала їсти?
Мавпа записалась
В націоналісти.
Провідник їй каже
-Ну, пригадуй мила,
Як рудая мавпа
Твого діда била.
Копняків давала
І цідила в пику.
У Рябка піднялась
В серці злоба дика.
-Так, я все згадала
Копняки й образи!
Та вже сто літ померла
Та руда зараза.
Провідник їй знову:
-Є руді онуки.
Треба їм помститись,
Щоб знали падлюки.
В домі хто хазяїн,
І чиї ті пальми.
Щоб кланялись в ноги
І рябків вітали.
Візьмем смолоскипи
Й підем крокувати,
Щоб руду мерзоту
Геть перелякати.
Щоб рудії знали,
Чия в домі сила…
Тая перспектива
Мавпу спокусила!
Беруть смолоскипи
Й до під”їздів пруться
Рудьків дитинчата
Від страху трясуться.
Ну, пішли гукати,
Що то все від Бога.
-Бог віддав нам пальми,
Місто та дорогу!
-Все рябкам належить!
Не рудим прихідцям!
Жінка у рудого
Аж всралась на східцях.
- Бог нам дав під”їзди,
Меблі та квартири!
Вашого нічого
Тут нема, пронири!
- Бог нам дав країну,
Й навіть унітази,
Вам лише лишилось
Кланятись, зарази.
-Тут рябків царина,
Наш етнічний простір!
Так рябки гукали
У під”їздах просто.
Що там було далі?
Рудьки об”єднались,
З дурними грузинами
Абхази розпрощались.