Первыми кто провозгласил террор основой государственной политики - были как не странно большевики. ----------------- А я думал, это французы сформулировали. Во время своей революции и гражданской войны. Лет на 50 раньше большевиков. А концлагеря - англичане. В бурскую войну. То есть, русофобия-юдофобия, это конечно классная форма мастурбации. Но не до полного же идиотизьма )))

Ну конечно, рагули хотели, чтобы у них было "как у людей". Африканцы тоже хотели всегда, чтобы у них было, как у белых. По сути они не понимают, но форму похожую имитируют. Типа "Великая неРоссия" Памятник "нашему неЛенину" - Бандере.

Ну очевидно же. Посмотрите на этого дебильного Бандеру и сразу ясно из какого он Ленина переделан. Бандера это неЛенин так же, как Украина это неРоссия. (ну и там курица -нептица. а прапорщик - неофицер)

Придется львовскому Бандере прикрутить взад голову Ленина из которого этого Бандеру переделали.

А для украинцев это как будет?

Про рябую мавпу. Жила була мавпа. І була рябая. Рябі жінка й діти, Вся рідня такая. Чи то їй свербіло? Чи не мала їсти? Мавпа записалась В націоналісти. Провідник їй каже -Ну, пригадуй мила, Як рудая мавпа Твого діда била. Копняків давала І цідила в пику. У Рябка піднялась В серці злоба дика. -Так, я все згадала Копняки й образи! Та вже сто літ померла Та руда зараза. Провідник їй знову: -Є руді онуки. Треба їм помститись, Щоб знали падлюки. В домі хто хазяїн, І чиї ті пальми. Щоб кланялись в ноги І рябків вітали. Візьмем смолоскипи Й підем крокувати, Щоб руду мерзоту Геть перелякати. Щоб рудії знали, Чия в домі сила… Тая перспектива Мавпу спокусила! Беруть смолоскипи Й до під”їздів пруться Рудьків дитинчата Від страху трясуться. Ну, пішли гукати, Що то все від Бога. -Бог віддав нам пальми, Місто та дорогу! -Все рябкам належить! Не рудим прихідцям! Жінка у рудого Аж всралась на східцях. - Бог нам дав під”їзди, Меблі та квартири! Вашого нічого Тут нема, пронири! - Бог нам дав країну, Й навіть унітази, Вам лише лишилось Кланятись, зарази. -Тут рябків царина, Наш етнічний простір! Так рябки гукали У під”їздах просто. Що там було далі? Рудьки об”єднались З дурними грузинами Абхази розпрощались.

Понимаете, "немцы гордятся тем. что они немцы" "украинцы(русские, евреи, киргизы) гордятся тем. что они украинцы(русские, евреи, киргизы) " это все такие занятия. Деятельность мозговая и говорильная. Немцы признают такую деятельность то ли вредной, то ли как минимум бесполезной тратой времени. В Европе, наверное, самый гордый собой народ это испанцы. А самый гордый народ в РФ это видимо какие-нибудь кавказцы. Получается, что от этой дечтельности(гордиться собой) никакой реальной крутизны не прибавляется. Немцы сейчас командуют Европой не потому. что они гордятся собой. А как раз потому. что решили не тратить на подобную хрень (национал-онанизм. самоудовлетворение) ни секунды своего времени и энергии. А занялись реальным строительством и производством. Только что была инфа на Корре. Что большинство китайцев не считает Китай великой страной. И это правильно. Потому. что они заняты реальной работой а не самовшануванням-мозгоблудием Так кто дураки, наши, когда настаивают на праве обзывать евреев жидами и еще тратят время на "филологические" обоснования этой ругни и свары. Или немцы, когда исключабт свары в зародыше?

Думаю, вы утратили чувство реальности. Смотрите. Вы потратили время на этот текст. Я потратил время на коррективы. Толпы умеренных нацюков настаивают на праве применять "обычное слово жид" Толпы более радикальных нацюков настаивают, что евреи заслуживают любых ругательств. в том числе "жид", и даже заслуживают уничтожения. Толпы либералов, демократов. интернационалистов и евреев ругаются с нацюками. На это уходит как минимум время и энергия народа. Плюс, свара и раздрай усиливает недоверие друг к другу. А в это время глупые немцы запретили у себя в детских книгах слово "негритенок". И себе наращивают ВВП. Устранили возможность свары в зародыше. Так кто здесь дураки, мы или немцы?

Вы хотите об этом поговорить?)))

Немцы убрали даже доброжелательное слово "негритенок" А наши настаивают, говорить евреям "жид". Может поэтому немцы и живут лучше нас? Потому, что мы только грызем друг друга, а немцы прекращают все свары в зародыше и сосредотачиваются на общей работе.

Интересно. Неумный постиндустриал, поддерживающий шароварно-тоталитарный национализм. Как разнообразна жизнь.

Про рябую мавпу і ріки крові -------------- Жила була мавпа. І була рябая. Рябі жінка й діти, Вся рідня такая. Чи то їй свербіло? Чи не мала їсти? Мавпа записалась В націоналісти. Провідник їй каже -Ну, пригадуй мила, Як рудая мавпа Твого діда била. Копняків давала І цідила в пику. У Рябка піднялась В серці злоба дика. -Так, я все згадала Копняки й образи! Та вже сто літ сконала Та руда зараза. Провідник їй знову: -Є руді онуки. Треба їм помститись, Щоб знали падлюки. В домі хто хазяїн, І чиї ті пальми. Щоб кланялись в ноги І рябків вітали. Візьмем смолоскипи Й підем крокувати, Щоб руду мерзоту Геть перелякати. Щоб рудії знали, Чия в домі сила… Тая перспектива Мавпу спокусила! Беруть смолоскипи Й до під”їздів пруться Рудьків дитинчата Від страху трясуться. Ну, пішли гукати, Що то все від Бога. -Бог віддав нам пальми, Місто та дорогу! -Все рябкам належить! Не рудим прихідцям! Жінка у рудого Аж всралась на східцях. - Бог нам дав під”їзди, Меблі та квартири! Вашого нічого Тут нема, пронири! - Бог нам дав країну, Й навіть унітази, Вам лише лишилось Кланятись, зарази. -Тут рябків царина, Наш етнічний простір! Так рябки гукали У під”їздах просто. Що там було далі? Рудьки об”єднались З дурними грузинами Абхази розпрощались.

4. ВИСНОВКИ ПРО ПРИРОДУ ГОЛОДОМОРУ. Всі ці події і факти не дають достатніх підстав стверджувати, що голод 1932–1933 років був навмисно спланований. Його початок і катастрофічний розвиток — результат не так організованих дій, як дезорганізації і спроб подолати цю дезорганізацію, спроб, формат яких визначався політичними поглядами та звичними суспільними практиками правлячого класу (в даному разі йдеться про партійно-державну олігархію). Його виникнення — це не лише результат дій і обставин, про які йшлося вище, у нього була власна динаміка, яка виникала спонтанно, з десятків чинників, дій, реакцій, відповідей на ці реакції, що призводило до нових, не передбачуваних обставин і викликів, реакція на які формувалася вже рівнем політичної і загальної культури суспільства, традицією і навіть ірраціональними чинниками й міркуваннями. Факти, в рому числі наведені прихильниками "геноцидної" версії голоду 1932–1933 років, свідчать, що організатори репресій проти селянства аж до кінця 1932 р. вважали, що зерно в селян є (грудневі рішення про вилучення насіннєвих фондів та січнева телеграма І. Сталіна). Цей терор з метою виконання планыв заготывель переріс в терор голодом, коли розгорнулася масова конфіскація продовольства та блокада голодуючих регіонів. В даному разі в СРСР і зокрема в УСРР здійснювався соціоцид, який мав усі ознаки злочину проти людяності. Голод 1932–1933 років не був спланованим, не був спеціальною метою вищого партійно-державного керівництва країни, не був і спеціально спланованою антиукраїнською акцією, спрямованою нібито на упокорення бунтівної і потенційно сепаратистської нації. Наявних свідчень недостатньо (принаймні для фахового історика),щоб стверджувати, що І. Сталін особисто, чи хтось в його найближчому оточенні планував масове знищення українців саме за національною ознакою (хоча б як тлумачили цю ознаку — чи то як етнічну, чи то як громадянську).

3. ВЕСНА 1933. НАСЛІДКИ РЕКВІЗИЦІЙ СТАЮТЬ ЗРОЗУМІЛИМИ. ВЛАДА НАМАГАЄТЬСЯ(ЗАПІЗНО) ВРЯТУВАТИ СЕЛЯН ВІД ГОЛОДНОЇ СМЕРТІ. Коли масштаби лиха і гіпотетичні наслідки для господарчої спроможності села і весняної посівної кампанії 1933 р. стають очевидними, влада вдається до дій, спрямованих на порятунок "робочої сили": в колгоспи повертають зерно і продукти, щоб годувати тих, хто має вийти на посівну навесні 1933 р., і до літа 1933 р. масовий голод вщухає. На УСРР і території з перевагою етнічних українців у складі населення припадає близько половини прямих демографічних втрат СРСР від голоду 1932–1933 років. Саме в цей період під гаслами боротьби з націоналізмом і "засміченням партійно-державного апарату петлюрівцями" також офіційно припиняється політика українізації (спочатку на Кубані), об’єктом репресій стає частина національної інтелігенції, зокрема ті, кого можна вважати "націонал-комуністами".

2. ОСІНЬ 1932 – ЗИМА 1933: РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ВИНУВАТЦІВ НЕДОБОРУ ЗЕРНА: На цей момент у І. Сталіна та його оточення дійшли висновку, що головними причинами зриву кампанії є опір селянства (в їхній термінології "куркулів і підкуркульників" та їхніх підсобників) та розкрадання зерна; З осені 1932 р. до зазначених вище причин голоду додаються репресивні дії, спрямовані на те, щоб виявити і покарати винуватців, змусити тих, хто коливається, діяти відповідно до вказівок і планів, і нарешті — пояснити причини дефіциту. На цьому етапі активізується пошук "шкідників", "агентів", "тих що переродилися" і "опортуністів", відбуваються зміни в керівництві республіканських органів, і розгортається масштабна кампанія пошуків "прихованого" чи "вкраденого" зерна, яка здійснюється за активної участі місцевого партійного керівництва. Дії влади на селі спрямовані на виконання двох головних завдань: виконання планів хлібозаготівель (термін їх виконання пересунули на січень 1933 р.) і покарання "саботажників". Наприкінці 1932 – початку 1933 рр. (власне у листопаді – січні) в діях влади з’являються елементи, які можна охарактеризувати як цілеспрямовані репресії проти селянства: вилучення продовольства у селян, товарна і продовольча блокада сіл ("чорні дошки"), блокада голодуючих регіонів. Ці дії призводять до голоду нечуваних масштабів і вимирання сотень тисяч людей.

1. ПОЧАТОК. ХЛІБОЗАГОТІВЛІ 1931-ГО І ЇХ НАСЛІДКИ: Пусковим механізмом голоду стали надмірні хлібозаготівлі вже 1931 року, які здійснювалися згідно з нереальними планами, адміністративними і насильницькими методами. Їх виконання спричинило першу хвилю голоду навесні 1932 р. Під час літньої хлібозаготівельної кампанії 1932 р. в критичному становищі з огляду на нові, ще не реальніші плани, опинилися всі основні хлібні регіони СРСР, Але вже в серпні 1932 р. стався перегляд планів хлібозаготівель. Українська СРР була першою республікою, якій за прямою вказівкою І. Сталіна план було зменшено (серпень 1932 р.) Проте, і нові обсяги заготівель були нереальними, обсяги виробництва справді зменшилися внаслідок згаданої дезорганізації та пасивного опору селянства, це засвідчила заготівельна кампанія, плани якої не виконувалася, і вже в листопаді 1932 р, стало зрозумілим, що їх не виконають.

СНОВНІ ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ І ПЕРЕБІГ ПОДІЙ: Голод виник як наслідок дій партійно-державного керівництва СРСР та УСРР, спрямованих на масштабну реорганізацію сільського господарства, яка мала триєдину мету: - мобілізацію ресурсів аграрного сектору країни для забезпечення потреб індустріалізації і супутньої урбанізації; - забезпечення продовольством армії та міст; - руйнування традиційного сільського укладу, який вважався економічно непродуктивним і соціально ворожим, перетворення села на "соціалістичну фабрику" — і відповідно, подолання опору селянства цим планам і намірам. Згадана реорганізація здійснювалася людьми, які мислили радше політико-ідеологічними чи в кращому разі господарчими, ніж економічними чи гуманітарними категоріями. В основі їхніх дій лежали міркування політичної, ідеологічної та класової доцільності Ці дії призвели до масштабної дезорганізації аграрного сектору економіки, вони супроводжувалися крайніми проявами насильства аж до фізичного усунення (вбивства та депортації) частини сільського населення (і не лише селян).

Георгій Касьянов Танок на кістках. Як українські політики використовують Голодомор КОРОТКІ ВИСНОВКИ ПРО СУТНІСТЬ ГОЛОДОМОРУ: Голод 1932–1933 років не був спланованим, не був спеціальною метою вищого партійно-державного керівництва країни, не був і спеціально спланованою антиукраїнською акцією, спрямованою нібито на упокорення бунтівної і потенційно сепаратистської нації. Наявних свідчень недостатньо (принаймні для фахового історика),щоб стверджувати, що І. Сталін особисто, чи хтось в його найближчому оточенні планував масове знищення українців саме за національною ознакою (хоча б як тлумачили цю ознаку — чи то як етнічну, чи то як громадянську).

Так я ж вчора питав. який саме компот ви пропонуэте. А ви знехтували по людськи відповісти. А потім ображаєтесь за мавпу.

Бандерлог! Люба мавпуся! Нащо ви спочатку витираєте всі мої коментарі під вашими власними блогами. а потім безперервно ганяєтесь за мною по всьому Корреспонденту, щоби щось сказати. Дивная мавпуся )))