Не зовсім так. Починати розмову про Балогу з Домбровським треба з того, що вони дійсно отримали свої мандати незаконно. А потім просто не змогли домовитися з регіоналами про ціну. Питання не однозначне. Залишити мандати - означає залишити в Раді людей, що не здобули їх чесно. Це викривлення волевиявлення виборців. А забрати мандат - це зіграти на руку регіоналам, які просувають незаконну схему позбавлення депутатства. Що тут найменше зло? Я не знаю.

Може й так. На жаль, ми жодним чином не можемо вплинути на ситуацію. Навіть на виборах, віддаючи свій голос достойному кандидату. А щодо Конституції... а вона є в Україні? Якщо й так, то виконання її положень вже давно не є обов'язковим. Щодо Піночета, то тут справа взагалі суперечлива. Він пішов з посади, залишивши наступникам розвинену країну зі здоровою економікою.

На поверхні нема. Власне, найстрашніше буде, якщо взагалі не буде вибору. Обираючи між Порошенком та Поповим, я просто не знаю що гірше. В цій ситуації треба терміново шукати вихід. І, вочевидь, це мають робити самі кияни. Не чекаючи того моменту, коли вибору просто не буде.

Занадто філософське питання. А ви як думаєте?

Дякую, Сергій! Коротко, зрозуміло, змістовно і заперечити неможливо. Допоки на мітинги будуть ходити проплачені "тушки", нічого ніхто не досягне. Але нинішня опозиція цього не зрозуміє. Треба шукати іншу.

Справа в тому, що у нас навіть не говорять про реформи. Про них базікають! Теревенять. А розмови про реформи як не було, так і немає. Для того, аби справа зійшла з мертвої точки треба, щоб хоча б в середовищі експертів йшла мова про конкретні реформи в конкретних галузях. Треба, щоб був пошук шляхів та методів. Нині це не відбувається. На фахових круглих столах співають серенади про минуле та майбутнє. Або славетне, або беспросвітне. Необхідно переломити ситуацію. Необхідна ініціатива для обговорення цих питань. Тобто: от в Україні змінилась влада. Припустимо. Нове керівництво хоче реальних змін (припустимо). Якими вони мають бути? І питань безліч. Демонополізація економіки, реформа правоохоронної системи та судів. І так далі. Без цього неможливі реформи. Просто тому, що ніхто не замислюється над тим, що і як реформувати.

Свобода зараз обтяжена зовсім іншими проблемами. Чи повернеться вона до питань землі? не факт.

В принципі, все так і є. Важко не погодитись. Фонди ніколи не можуть бути локомотивом соціальних змін. Вони можуть ефективно існувати тільки там, де в суспільстві вже чітко викристалізувалось бажання до змін. Виконуючи консультативну функцію. А щодо владних еліт... а де Ви їх бачили? Влада є. Еліт немає.