Я дуже не згодний)))

А по статті є заперечення...

смУгастого тУжить

Сьогодні кримірували... спалили... Так, в мене теж залишився ще один представник котячих... Підібрав пару роів тому розідраного... Смугстого) Тожить, стогне... за собратом...

Та не старий... 6,5 років. Поганенько йому стало... Поніс.. Лікарі взяли дивитись, а він взяв - і ... нема...

В мене син ще не розуміє. Не плакав. А от кіт (покійний вже) до нього і піднюхувався, і підлизувався))) Дружити хотів...

Вечір добрий. Підтримую. Але не все. Вибачте, майже половину. Відповім днями, не зараз. В мене котик мій помер...

У Латвії працівники Центру державної мови періодично перевіряють рівень знання державної мови у чиновників і депутатів місцевого самоврядування. Латвійське законодавство передбачає: якщо обраний в органи місцевого самоврядування депутат не володіє державною мовою і не вивчив її за 6 місяців після обрання, то його мандат може бути анульовано окружним судом.

Естонія обмежила викладання російською у приватних школах. Естонія запровадила обмеження на викладання російською мовою у приватних школах – уряд цієї країни підтримав поправки до закону «Про приватні школи», які обмежують викладання в муніципальних гімназіях іноземними мовами, зокрема російською. Як повідомляє «Інтерфакс» із посиланням на прес-службу уряду Естонії, у законі зазначено, що «навчальною мовою муніципальних гімназій є естонська мова, і дозвіл на навчання іншими мовами надає уряд».

У Литві засудили колишнього кагебіста. Йому не пробачили депортацію литовців до Сибіру. Колишній офіцер радянських органів державної безпеки Вацловас Кояліс має відбути шість місяців ув’язнення за те, що брав участь у депортації литовців до Сибіру після Другої світової війни. Таке рішення ухвалив апеляційний суд Вільнюса (столиця Литви), повідомляє «Радіо Свобода». Це вже другий вирок 84-річному Коялісові: позаторік суд нижчої інстанції присудив йому сплатити штраф – 3 тисячі 900 літів (майже 12 тисяч 250 гривень). Але таке рішення оскаржила прокуратура, вважаючи його надто м’яким. Кримінальний кодекс Литви визначає насильне пересування осіб проти їхньої волі серйозним злочином і передбачає за нього покарання від 5 до 15 років позбавлення волі.

А якже львівське метро?

А ще є файне місто Тернопіль!)))

Галицька "інтелігентція"...

Сумна українська демографія. Маю погану новину для усіх тих, хто живе на схід від старого польсько-радянського кордону: там, де є вулиці Леніна – там Україна вимирає, там, де нема вулиць Леніна – демографія відзначає приріст населення. І так то виходить, що ім’я вождя світового пролетаріату небезпечне для здоров’я того самого пролетаріату! Пряма кореляція між народжуваністю, смертністю та радянською топонімікою можлива тільки у системі координат чорного гумору. Причинно-наслідкові зв’язки тут значно складніші – через цінності, світогляд, поведінкові стереотипи та спосіб життя, який вони формують. Там, де у повсякденних цінностях укорінився пострадянський патерналізм – там відбувається депопуляція. Там, де радянський світогляд не встиг так глибоко пустити свої метастази у мозок людей – там народжуваність перевищила смертність. Ім’я Леніна у топоніміці є лише маркером радянськості. Його наявність на карті лише відображає певний стан суспільної свідомості у тому, чи іншому регіоні. Відображає певні цінності. А уже цінності примушують нас діяти у той, чи інший спосіб. Або не діяти. І уже ці дії, чи бездіяльність впливають на рівень достатку, тривалість життя та народжуваність. Так діє тягар минулого. Тягар минулого діє як гравітація: її ніби не видно, а вона є! Але минуле – плинне. Гравітацію минулого можна подолати без ракетної тяги – лише силою розуму.

В цій статті піднято багато питань. Питання доцільності, питання абсурдності... І взагалі, вбивці роблять послугу, можна розцінити і так. Він міг мучатись все життя у довічному ув'язненні і померти в муках від раку, пневмонії, інсульту, діабету... А тут, хоп... і лагідно усипили. Священник з тобою, двінки, бажання, меню... Покарання вбивці - це довічне ув'язнення. З іншого боку, вбивця так хоче жити, чепляється за життя - що здається, просто необхідна смертна кара для таких. Знову ж таки, питання етики - це публіка на стільцях за склом... Не кажучи вже про жертви - це ті, хто виконує цю "роботу".

Було колись гамериканське кіно. Людині ампутували руку і знайшли донора. Це був злочинець, засуджений до страти. І от в нього взяли руку і пришили цьому. І людина почала мінятись у гірший бік. Тіпа "пам'ять" руки. І поступово він стає ... майже стає вбивцею.

Питання у тому, що таку "людину", яку немає сил терпіти живим, "лагідно" відправляють... "туди". Часто-густо, роблячи йому послугу. А потім ще й мучаються із почуттями... виконавці стають жертвами цього.

Є почуття провини у тих, хто працює на смертній карі. Ти вбиваєш вбивцю. І за це мучаєшся. Хіба це справедливо? Або стаєш циніком, під час страти розмовляєш про ресторани і вечерні сукні... тобто - або страждалець із почуттям провини, депресії, душевні муки; або цинік без людяних якостей. А не краще було би вивцям зберігати життя - на довічне ув'язнення їх?

тобто, прочитав... і нічого нового)) Ви написали ще один блог, відповідб на який я вже дав.

Не прочитав нічого нового, даруйте)) Ходите по колу.