а що ще можна очікувати від представниці команди проФФесіАналів, естетичні смаки котрих сформовані шансоном, а уявлення про живопис зековськими наколкамі? Естети-з-кастетами..

Автор это допускает. Но автор не допускает, чтобы "перформанистка Заболотная" аналогичным образом пропиарила бы другую художницу - Зинаиду Лихачеву, больше известную как жена Льовочкина...Надеюсь работы этой талантливой живописицы, которая однажды могла представлять Украину на 55-й международной Венецианской биеннале, представлены на выставке "Великое и величественное" .

Пливе річкою крокодил і раптом бачить як мавпа миє шкурку від банана у воді. Крокодил здивовано питає: "Мавпо, що ти це робиш?" А мавпа каже: "Давай долар і я розкажу". Крокодилу стало цікаво і він дав мавпі бакс. Мавпа і каже: "Мию шкурку від банана у річці". Крокодил у розпачі: "ну ти, мавпо, і дурна!". А мавпа у відповідь: "дурна не дурна, а свою сотку баксів на день маю". Словом, не знаю наскільки дурна гусиня ця заболотна, але свої бакси вона має точно :-) "Но есть и божий суд, наперстники разврата. Он справедлив. Он недоступен звону злата"...

дякую :-)

и как иллюстрация к вышесказанному анекдот времен льони-космоса: Бабушка неуклюже падает по дороге в магазин за хлебом и громко, используя нецензурную лексику, возмущается бездействием местных властей, в частности и господина Черновецкого: - Пи...сы, не могут улицы даже солью посыпать! А случайный прохожий в тон бабушке говорит: - Вы гречкой посыпайте....

То, что проблемы индейцев шерифа не волнуют, давно уже всем понятно (кроме ЕЭПнутих сторонников ТаЙОжного сАюза). Собственно об этом и идет речь в приведенном выше тексте. Не понятно другое. А именно - почему шериф поднимает такой вой и закатывает истерику, так искренне обижаясь на индейцев, которых, как оказывается, в свою очередь тоже мало волнуют проблемы шерифа :-)

дякую за змістовний відгук :-) Безумовно, Довженко мав рацію, але він лише констатував наявний стан речей без спроби зрозуміти причини та можливі наслідки. Про це я хочу поговорити на сторінках свого блогу пізніше. А поки що лише зазначу, що величезною проблемою є відсутність у людей самоповаги та здатності до "суб єкт - суб єктних" (за словами Сартра) стосунків. Надто довго жили за схемою "ти начальнік - я дурак"... Звідси і всеохопне хамство. Але про це трохи згодом :-)