Спецпроект Корреспондента Дика Азія: Камбоджа. Урок щастя

Пам'ятки, що не мають аналогів за масштабом і значущістю, зловісна історія та життєрадісні люди - все це чекає мандрівників у Камбоджі, одній із найбідніших країн Азії, - пише Антон Гураков у спецпроекті журналу Корреспондент - Дика Азія.

Дорожна карта

Головний дизайнер журналу Корреспондент Антон Гураков сам-один на півроку вирушив досліджувати Південно-Східну Азію. До його маршруту входять М'янма, Таїланд, Камбоджа, В'єтнам, Лаос, Малайзія, Індонезія, Філіппіни й Гонконг. Кореспондент публікуватиме найяскравіші знімки з регіону. У цьому номері журнал пропонує фотозвіт із пункту № 3 — Камбоджі.

Спецпроект Корреспондента. Дика Азія. Репортаж із Камбоджі

Головний магніт, що притягує туристів до Камбоджі, - храмовий комплекс Ангкор, візитна картка і гордість країни. Це один із найцікавіших об'єктів Азії, визначне місце, що не має аналогів у світі. Крім Ангкора, в Камбоджі зазвичай дивляться тільки курну столицю Пномпень і курортне місто Сиануквіль.

Кхмери відрізняються від сусідів набагато темнішою шкірою, але дівчата всіляко намагаються висвітлити її. Якщо ви вирішили відійти від справ і відкрити свій маленький солярій у Пномпені - це не найперспективніша бізнес-ідея.

У Пномпені різко впадає в очі неймовірне соціальне розшарування, середній клас практично відсутній. У повільному міському потоці можна побачити тільки розкішні Lexus в оточенні 20-річних мотоциклів. Стара слов'янська традиція "не бути, а здаватися" знайшла своїх шанувальників і в Камбоджі. І не важливо, що машина куплена на останні гроші, а вдома дев'ять дітей харчуються самим рисом.

У країні висока народжуваність, і ставлення до дітей кардинально відрізняється від європейського. Дітей багато, і цінність кожного з них окремо невисока.

Москвичка Анастасія Карпенко місяць пропрацювала волонтером у дитячому будинку в селі недалеко від Сиануквіля. Вона вчила дітей англійської мови. У Камбоджі не прийнята контрацепція, у сім'ях зазвичай по 10-15 дітей. Тих, кого не можуть прогодувати, просто здають у дитбудинок. Протягом місяця до притулку Карпенко не раз приїжджали зовні щасливі та благополучні сім'ї та здавали дітей у віці від року до восьми. І потім ні разу їх не відвідували. Весь притулок на 160 чоловік живе на $ 2 тис. у місяць. Фінансування надходить із кишень іноземних спонсорів, держава не бере в цьому жодної участі.

Найкривавіша сторінка в історії Камбоджі - це трирічне, з 1975 по 1978 рік, правління червоних кхмерів. Цей крайній лівий рух прийшов до влади в результаті громадянської війни. За недовгий час свого правління червоні кхмери на чолі з Пол Потом встигли знищити близько 3 млн осіб. У сучасній Камбоджі всіляко експлуатується і культивується образ пригніченого і постраждалого від репресій народу. Це дуже нагадує спроби Віктора Ющенка зробити Голодомор предметом гордості українців.

Камбоджа помітно відстає в економічному розвитку від своїх сусідів - Таїланду та В'єтнаму. Причинами цього називають важку історію країни, інший менталітет, релігію, неефективне керівництво і загальне небажання населення багато працювати. Але тут живуть доброзичливі і життєрадісні люди, у яких можна повчитися мистецтву бути щасливими, задовольняючись тим, що є.

***

Цей матеріал опублікований у № 31 журналу Корреспондент від 12 серпня 2011 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.