Вперше в історії П’ятої республіки французький Сенат (верхню палату парламенту Франції) очолив представник Соціалістичної партії Жан-П’єр Бель, оголосив сенатор Поль Вержес, який головував на засіданні в суботу.
Беля
обрали головою за один тур. У голосуванні брали участь 347 з 348 сенаторів.
Кандидатуру Беля, який раніше очолював у Сенаті групу соціалістів, підтримало
179 колег. Його головний супротивник – колишній президент Сенату, представник привладної
партії "Союз за народний рух" (UMP) Жерар Ларше – отримав 134 голоси.
Третім
кандидатом була центрістка Валері Летар – колишня держсекретар з солідарності і
"зеленим" технологіями в уряді нинішнього прем’єра Франсуа Фійона.
Вона набрала 29 голосів.
"Ми
знаємо, що Франція мусить змінитися, щоб її голос, як і раніше, слухали. Позитивний
вихід може бути лише за нашої вірності цінностям соціальної справедливості, а
також просування до нашого спільного горизонту – Європи. Зокрема, зміцнюючи зв’язку
з парламентами складових її держав і з Європарламентом ", – заявив Бель,
виступаючи перед сенаторами після обрання.
Бель
також заявив про необхідність змін у роботі Сенату.
"Асамблея
має стати більш прозорою і рухатися до демократичного оновлення, а також до
іншої манери роботи", – сказав новий голова верхньої палати. За його словами,
відповідних пропозицій він чекає від робочих груп, які будуть створені
найближчим часом.
Обрання
представника опозиційної партії головою верхньої палати стало можливим після
перемоги лівих на сенатських виборах 25 вересня, за підсумками яких вони вперше
з 1958 року отримали більшість у Сенаті.
Французький
уряд визнав поразку на сенатських виборах і заявив про необхідність згуртувати
ряди за сім місяців до виборів президента. Авторитет чинного голови держави
Ніколя Саркозі, на думку міністрів, непохитний. Хоча Саркозі ще офіційно не
заявив про участь у виборах, лідер більшості – прем’єр-міністр Франсуа Фійон – і
голови деяких відомств запевнили його у своїй підтримці.
Позиція
Сенату не є вирішальною у французькому парламенті – за Конституцією останнє слово
залишається за Національними зборами, більшість у якому представляють депутати
партії Саркозі.
При
цьому верхня палата може уповільнити терміни розгляду рішення і перешкоджати
прийняттю деяких законів, для яких необхідне спільне голосування Конгресу обох
палат парламенту. Так, Саркозі буде важко провести так зване "золоте
правило" – зафіксувати в Конституції необхідність контролю за дефіцитом
бюджету.
Крім
того, сенатори можуть створювати комісії з розслідування конкретних фактів і
таким чином контролювати діяльність виконавчої влади.
Голова
Сенату є гарантом продовження діяльності Республіки і в крайніх випадках може
виконувати обов’язки президента. В історії П’ятої республіки це траплялося
двічі: в 1969 році після відставки Шарля де Голля і в 1994 році після смерті
Жоржа Помпіду. Голова сенату також призначає 3 з 9 членів Конституційної ради,
і може передати на її розгляд прийнятий парламентом закон, який, на його думку,
не відповідає конституційним нормам.