Фото: AP
Депутат зазначив, що поправки зробили закон гуманнішим, ніж у США
Закон Про масові заходи, прийнятий білоруськими депутатами на закритому засіданні одразу в двох читаннях, забороняє організовувати масові акції через інтернет, а "мовчання і стояння" прирівнює до дії.
Про це повідомив
сьогодні журналістам заступник голови
комісії з прав людини Палати представників
Анатолій Глаз. Про прийняття закону
преса дізналась тільки напередодні
ввечері, його текст був недоступний.
Поправки
прирівнюють флеш-моби до пікетування,
передбачають обмеження місць для
проведення масових акцій, пояснюють
терміни.
Крім того, згідно з поправками,
забороняється проведення масових акцій,
організованих через інтернет і соціальні
мережі, де позначені місце, час і мета
зборів.
Мовчазні акції, якщо вони
організовані без санкціонування влади,
також прирівнюються до несанкціонованих
акцій протесту, а "мовчання і стояння
оцінюються як діяння".
Депутат
зазначив, що перед прийняттям поправок
парламентарії вивчили європейську
практику проведення масових акцій, і
нові поправки до закону не роблять його
гіршим.
"Поправки в закон не
змінюють його у гірший бік, і він не
відхиляється в гіршу сторону, ніж у
інших країнах, а по відповідальності
за порушення навіть гуманніший, ніж у
США", - сказав Глаз.
Він також не
виключив можливості внесення поправки
до Конституції Білорусі. "Ніхто не
виключає внесення поправки до Конституції
за статтею "свобода зборів". Якщо
дозріє ситуація, то цілком можливе
внесення змін до Конституції", - заявив
Глаз.
МВС Білорусії кілька місяців
пропонувало внести відповідальність
за "організовану бездіяльність".
Як
зазначає Радіо Свободa, поправки до
закону, винесені на розгляд у липні,
викликали широкий суспільний резонанс,
як у Білорусі, так і за її межами. Лідери
демократичної опозиції розцінили
поправки як спробу підвести юридичну
базу під міліцейське свавілля, - тільки
в червні-липні близько півтори тисячі
учасників мовчазних акцій були
заарештовані, побиті й засуджені до
адміністративних арештів і штрафів.