Довідка. Колишні прем'єр-міністри країн світу в суді

Колишніх прем'єр-міністрів країн світу й раніше звинувачували в економічних злочинах.

Павло Лазаренко, Україна

У лютому 1999 року колишній прем'єр-міністр України Павло Лазаренко був затриманий в аеропорту Нью-Йорка із паспортом громадянина Панами за спробу незаконного в'їзду на територію США. Затриманий попросив у американської влади політичного притулку. Однак замість цього прокуратура США висунула проти Лазаренка звинувачення у здирництві, шахрайстві, відмиванні 280 мільйонів доларів, зажадавши 18-річного тюремного ув'язнення і штрафу в розмірі 66 мільйонів доларів.

В очікуванні вердикту суду український політик провів у в'язниці понад чотири роки. У червні 2003 року його випустили під заставу в 65 мільйонів доларів.

У серпні 2006 року Лазаренка засудили до дев'яти років тюремного ув'язнення і штрафу в 10 мільйонів доларів.

В Україні проти Лазаренка також висунули низку звинувачень, у тому числі й в ініціюванні замовних вбивств (зокрема, донецького бізнесмена і нардепа Євгена Щербаня і колишнього голови Нацбанку України Вадима Гетьмана). Українська сторона не раз просила видати колишнього главу уряду, проте США відмовляють у зв'язку з відсутністю договору про екстрадицію.

У 2008 році Павло Лазаренко потрапив до списку з десяти найбільш корумпованих політиків світу, представлений в ООН Всесвітнім банком. Згідно з висновками цієї авторитетної організації, за час свого недовгого прем'єрства Лазаренко присвоїв близько 200 мільйонів доларів (близько 0,4% річного ВВП України).

Михайло Чигир, Білорусь

У 1999 році колишній прем'єр-міністр Білорусі Михайло Чигир був заарештований за звинуваченням у зловживанні службовим становищем, перевищенні влади та службових повноважень, недбалості (обвинувачення стосувалося років його роботи в банківській сфері й на посаді прем'єр-міністра).

19 травня 2000 року Мінський міський суд засудив його до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки. 5 грудня 2000-го це рішення скасував Верховний суд, відправивши матеріали на дорозслідування.

23 липня 2002 року Михайла Чигиря судили повторно. Суд Фрунзенського району Мінська засудив його до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки, а також до позбавлення на п'ять років права займати певні посади, пов'язані з господарсько-розпорядчою діяльністю. Суд визнав його винним у приховуванні доходів й ухиленні від надання податкових декларацій, що завдало державі збитків в особливо великому розмірі. З урахуванням пені та інших нарахувань збиток склав 8,057 мільйона рублів.

За другим пунктом звинувачення — службова недбалість у зв'язку з виплатою авансового платежу більш ніж на один мільйон доларів канадській фірмі для зведення нової будівлі Білагропромбанку — суд повважав доведеною вину Чигиря, проте у зв'язку із закінченням терміну давності припинив виробництво.

Наваз Шариф, Пакистан

У 2000 році суд засудив екс-прем'єра Пакистану Наваза Шарифа до довічного ув'язнення. Він був звинувачений у державній зраді, зловживанні владою та корупції. Суд дозволив Шарифу замінити це покарання на вигнання, та з умовою, що він має виїхати з Пакистану і не повертатися до країни протягом 10 років. Разом із родиною Шариф поїхав до Саудівської Аравії. Проте вже через 7 років, у кінці серпня 2007-го Верховний суд Пакистану скасував колишній вердикт, фактично дозволивши Шарифу повернутися на батьківщину.

У листопаді 2007 року Наваз Шариф повернувся з вигнання у Пакистан.

Акежан Кажегельдин, Казахстан

У 2001 році Верховний Суд Казахстану заочно засудив екс-прем'єра Акежана Кажегельдина, що знаходиться в розшуку, до 10 років позбавлення волі.

Акежан Кажегельдин займав пост глави уряду з 1994 по 1997 рік. У 1998 році проти нього порушили кримінальну справу. Він звинувачувався владою у перевищенні посадових повноважень, одержанні хабарів, незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї і боєприпасів.

У 1999 році Інтерпол включив екс-прем'єра до списку розшукуваних осіб, але влітку 2002-го розшуки були припинені у зв'язку із зверненнями низки організацій і приватних осіб, які наполягали на політичному характері переслідування колишнього глави уряду Казахстану. 24 жовтня 2002 року рішенням Генеральної Асамблеї Інтерполу розшук був відновлений.

Беназір Бхутто, Пакистан

У липні 2002 року колишнього прем'єр-міністра Пакистану Беназір Бхутто, яка жила у вигнанні, заочно визнали винною в корупції і суд Пакистану засудив її до трьох років тюремного ув'язнення за неявку для чергового розгляду.

За рішенням суду, якщо Бхутто зважиться “ступити на рідну землю”, її мали тут же арештувати.

У 2003 році суд Швейцарії визнав Бхутто і її чоловіка винними у відмиванні грошей і засудив їх до 6 місяців в'язниці з відстрочкою виконання покарання (банківські рахунки Бхутто були заблоковані Швейцарією на прохання Пакистану у вересні 1997 року).

У червні 2006 року суд пакистанської столиці Ісламабада видав ордер на арешт Беназір Бхутто за звинуваченням у наданні неправдивої інформації про доходи у Виборчу комісію Пакистану 1996 року.

У жовтні 2007 року Беназір Бхутто повернулася на батьківщину після 8 років вимушеного заслання, а 27 грудня 2007-го під час багатотисячного мітингу в місті Равалпінді (Пакистан) вона була важко поранена, коли бойовик-смертник відкрив вогонь по її автомобілю, а потім підірвав себе біля нього. У той же день від отриманих ран вона померла.

Таксин Чинават, Таїланд

У 2006 році, одразу після повалення в результаті військового перевороту в Таїланді уряду Таксина Чинавата військове керівництво країни ініціювало кілька судових позовів щодо екс-прем'єра, звинувативши його в корупції і використанні службового становища для особистого збагачення.

Одночасно були арештовані всі активи Чинавата й членів його сім'ї на території Таїланду. Більшість грошей (приблизно 2,45 мільярда доларів) становили вклади на банківських рахунках трьох дітей Чинавата.

21 жовтня 2008 року Вищий суд Таїланду визнав колишнього прем'єр-міністра країни винним у зловживанні службовим становищем і заочно засудив екс-прем'єра, що знаходився у Великобританії, до двох років тюремного ув'язнення. Таксина Чинавата визнали винним у використанні влади при купівлі 2003 року для своєї дружини нерухомості в державного агентства за третину ціни.

26 лютого 2010 року спеціальна колегія Верховного суду Таїланду ухвалила визнати Чинавата винним і конфіскувати 1,5 мільярда із суми активів, разом із банківськими відсотками з 2006 року, на користь держави. Судді визнали, що, будучи прем'єром, він активно допомагав своєму телекомунікаційного холдингу Shin Corp отримувати різні пільги від держструктур.

Чинавату "залишили" близько 1 мільярда доларів за умови сплати податку з продажу контрольного пакету акцій холдингу Shin Corp, який складає близько 400 тисяч доларів.
Крім цього, Верховний суд ухвалив, що продаж Чинавата і його дружиною Почаман Чинават контрольного пакета акцій Shin Corp їхнім дітям та іншим родичам була фіктивною.

Ехуд Ольмерт, Ізраїль

Під судом перебуває колишній прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт.

30 серпня 2009 року ізраїльська юридична влада пред'явила Ольмерту офіційні звинувачення в корупції. Підставою для висунення звинувачень, переданих в суд Окружною прокуратурою Єрусалиму, стали результати відразу трьох поліцейських розслідувань. Екс-прем'єру інкримінують отримання великих сум від американського бізнесмена Моріса Таланскі, використання бюджетних коштів для оплати приватних туристичних поїздок і зловживання службовим становищем для лобіювання інтересів свого ділового партнера й товариша Урі Мессера.

Кілька кримінальних справ, заведених щодо Ольмерта, прокуратура раніше вирішила закрити без пред'явлення звинувачень.

Через корупційні скандали Ольмерт подав у відставку у вересні 2008 року, та до березня 2009-го продовжував виконувати обов'язки голови уряду.

Колишній прем'єр наполягає на своїй невинності.

Ахмед Назіф, Єгипет

12 липня 2011 року єгипетський суд засудив екс-прем'єра країни Ахмеда Назіфа (2004-2011 рр..) До року позбавлення волі умовно за проведення незаконних операцій на зовнішніх ринках.

Атеф Обейд, Єгипет

15 липня 2011 року суд Єгипту заарештував на 15 діб Атефа Обейда, який із 1999 по 2004 рік обіймав посаду прем'єр-міністра країни, у зв'язку з розслідуванням висунутих проти нього звинувачень у значному заниженні ціни земельних ділянок, що виставлялися на продаж.

Обейд і колишній віце-прем'єр Юссеф Валі звинувачуються в незаконному продажі землі у місті Луксор бізнесменові Хуссейну Салему, прибічнику екс-президента Хосні Мубарака, за 1,3 мільйона доларів, у той час як ринкова ціна ділянки становила близько 35 мільйонів доларів. Крім того, угода була незаконною, оскільки ця територія є частиною природної зони, що знаходиться під охороною.

Обейд під час допитів відмовився визнати себе винним, заявивши, що провина лежить на Валі.

Іво Сандер, Хорватія

У серпні 2011 року Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю (USKOK) Хорватії висунуло звинувачення проти колишнього прем'єр-міністра країни Іво Санадера у перевищенні посадових повноважень при веденні переговорів про кредитні угоди в період хорватського конфлікту 1991-1995 років і незаконному присвоєнні 3,6 мільйона кун (500 тисяч євро).

За повідомленнями ЗМІ, в Хорватії ведеться сім розслідувань у зв'язку з підозрами у причетності Санадера до різних злочинів — від підбурювання, отримання хабарів і зловживання владою до участі в злочинному співтоваристві.

Найбільше цих справ стосуються махінацій у компанії Fimi media, через яку за допомогою фальшивих документів вилучалися гроші з більш ніж 20 державних підприємств і міністерств. Передбачається, що таким чином скарбниці було завдано збитків у розмірі 80 мільйонів кун (10 мільйонів євро).

Санадер перебуває у в'язниці Загреба з 18 липня 2011 року, з моменту екстрадиції з Австрії, де його затримали 10 грудня 2010 року за ордером хорватської влади.

Гейр Хорде, Ісландія

5 вересня 2011 року один із провідних політиків Ісландії, екс-прем'єр Гейр Хорде постав перед спеціальним судом за звинуваченням у халатності, яка сприяла фінансовому колапсу країни у 2008 році.

За даними спеціальної комісії, створеної з ініціативи парламенту, Хорде ще навесні 2008 року мав інформацію про прийдешню фінансову кризу, однак не довів її до відома членів уряду та керівників відповідних відомств. У вересні 2010 року ісландський парламент вирішив, що справу Хорде розглядатиме спеціальний суд Ландсдомюр, створений 1905 року для розгляду справ щодо перших осіб держави, але відтоді жодного разу не збирався.

Хорде став єдиним членом ісландського уряду, який був притягнутий до суду після того, як у країні вибухнула фінансова криза. Йому загрожує до двох років позбавлення волі.