Звільнення сержанта Шаліта у питаннях і відповідях

Сержант ізраїльської армії Гілад Шаліт, захоплений бойовиками ХАМАС понад п'ять років тому, переданий ізраїльській владі в обмін на звільнення із в'язниць близько тисячі палестинців. Докладніше про те, як розвивалися події.

25 червня 2006 року 19-річний Гілад Шаліт був захоплений палестинськими бойовиками, що пробралися по виритому тунелю через кордон Гази з Ізраїлем і влаштували засідку біля блокпоста Керем-Шалом.

Двоє ізраїльських солдатів були вбиті й троє поранені; загинуло також два палестинських бойовики. Як повідомлялося, стрілець-танкіст Шаліт, який перебував на той час у званні молодшого сержанта, отримав осколкові поранення.

Відповідальність за цей напад взяло на себе воєнізоване крило руху ХАМАС разом із угрупованням, що називає себе "Комітети народного опору" (КНО), що складається із членів ФАТХ, "Ісламського джихаду" і ХАМАС, а також раніше не відомої організації "Армія ісламу".

Зажадавши беззастережно відпустити Шаліта, Ізраїль через три дні після нападу зробив перше наземне вторгнення у Сектор Газа, незважаючи на те, що роком раніше в односторонньому порядку вивів звідти свої війська.

У наступні тижні Ізраїль здійснив подальший наступ і завдав авіаударів по цілях у Секторі Газа. На Західному березі були заарештовані десятки членів політичного крила ХАМАС.

Ізраїль заявляв тоді, що метою цих акцій було домогтися звільнення Шаліта і запобігти ракетним обстрілам із Гази по Ізраїлю, які тривали з моменту виведення військ у 2005 році.

За місяць військових дій загинуло більш ніж 100 палестинців і один ізраїльський солдат.

Ситуація в Газі затьмарилася конфліктом Ізраїлю на півночі країни з ліванським угрупуванням "Хезболла", чиї бойовики 12 липня 2006 року вбили п'ятьох ізраїльських солдатів і захопили двох.

Шаліта, як і раніше, утримують в секретному місці, не підпускаючи до нього навіть представників Червоного Хреста.

У жовтні 2009 року ХАМАС пред'явив єдиний доказ того, що він як і раніше живий, поширивши відео, на якому дуже схудлий Шаліт тримає в руках свіжу газету і закликає ізраїльську владу зробити все можливе для його звільнення.

Спочатку Ізраїль взагалі відмовився вести переговори, та пізніше почав контактувати з ХАМАС через представників Єгипту за участю посередника з Німеччини.

Після п'яти років важких переговорів 11 жовтня 2011 року та Ізраїль і ХАМАС оголосили про підписання домовленості, згідно з якою Ізраїль спочатку відпустить 477 палестинських в'язнів, а після повернення сержанта Шаліта додому — ще 550 чоловік.

Серед відпущених — лідери ХАМАС, а також палестинці, засуджені за напади проти Ізраїлю. В Ізраїлі дуже неоднозначно сприймають звільнення в'язнів, "чиї руки залиті кров'ю", тобто відповідальних за загибель ізраїльтян.

ХАМАС разом із тим не зміг добитися звільнення Марвана Баргуті, популярного в народі члена ФАТХ, якою керує голова Палестинської Автономії Махмуд Аббас. Баргуті сприймається як можливий наступник Аббаса, що здатен звести мости між основними палестинськими політичними фракціями — ФАТХ і ХАМАС.

Деяких в'язнів передадуть із Західного берега у Сектор Газа, тоді як інших відішлють у вигнання за кордон.

Ізраїль є вкрай мілітаризованим суспільством, яке вважає, що живе в оточенні ворогів.

Більшість батьків посилають своїх синів і дочок служити в армії, і згодом ті продовжують службу офіцерами запасу.

Тому захоплення і тривалий полон сержанта Гілада Шаліта торкнувся почуття кожного ізраїльтянина, навіть незважаючи на існуючі в ізраїльському суспільстві внутрішні розбіжності.

Таким же близьким серцю кожного палестинця є і питання про співвітчизників, що знаходяться в ізраїльських в'язницях, а їх близько 6000 чоловік.

Звільнення всіх палестинських ув'язнених було одним із головних обіцянок руху ХАМАС.

Той факт, що Ізраїль погодився відпустити понад 1000 чоловік в обмін на одного ізраїльтянина, сприймається як величезна пропагандистська перемога для ХАМАС — організації, що останнім часом перебувала в тіні свого суперника, партії ФАТХ, яка ратує в ООН за визнання Палестини незалежним членом цієї міжнародної організації.