Про що думав повалений лівійський лідер Муаммар Каддафі в останні дні свого життя і як він зустрів смерть? Зі сподвижниками покійного полковника поспілкувалася кореспондент Бі-бі-сі Катя Адлер.
Розруха, руїни будинків, сліди від
бомбардувань - от і все, що можна сьогодні побачити, в'їжджаючи на машині в
Місрату.
Кілька людей сидять на потертих помаранчевих
диванах навпроти купи каміння, що позначає початок основної дороги.
Єдине місце, що подає ознаки життя, - це щойно
створений музей Місрати, де на загальний огляд виставлено зброю, вилучену у
прихильників колишнього лідера країни Муаммара Каддафі, та інші свідчення
недавньої війни.
Втім, один із головних військових трофеїв
надійно захований від більшості людей.
Мансур Дао Ібрагім - один із найбільш
високопоставлених представників режиму Каддафі, підозрюваних у військових злочинах.
Нова влада Лівії вважає, що саме він віддав наказ вбивати, катувати і ґвалтувати
захоплених в полон опонентів Каддафі.
Вважають, що йому відоме місцезнаходження
кількох масових поховань тих, хто боровся проти Каддафі.
Допит Мансура призупинили спеціально для того,
щоб ми змогли з ним поспілкуватися.
Мансура Дао Ібрагіма затримали у Сирті, він
входив у коло найбільш довірених осіб Каддафі. Він розповів про те, чим були
зайняті думки Каддафі в останні дні його життя.
"Каддафі нервував. Він не міг нікуди
подзвонити або ще якось зв'язатися із зовнішнім світом. У нас було дуже мало
води та їжі. З ліками теж було туго", - говорить Мансур Ібрагім.
"Він крокував взад-вперед по маленькій
кімнаті, роблячи записи у блокноті. Ми знали, що це кінець. Каддафі говорив, що
його розшукує Міжнародний суд із військових злочинів, і жодна країна його не
прийме."Я хочу померти від рук лівійців" , - говорив Каддафі", -
продовжує свою розповідь його соратник.
Потім Каддафі прийняв рішення вирушити до себе
на батьківщину, у долину Джарефф, сказав Мансур Ібрагім. І я уточнила, чи
розумів полковник, що це було рівнозначно самогубству.
"Так, це і було самогубство. Ми
відчували, що він хоче померти там, де він народився. Він не говорив про це,
але було зрозуміло, що він їде туди вмирати", - прозвучала відповідь.
Але план Каддафі провалився - його кортеж
розбомбила авіація НАТО.
Колишній диктатор намагався сховатися у
дренажній трубі, але був знайдений і схоплений.
З ним у трубі був його особистий водій Хуніш
Наср. Під час моєї розмови із Насрі у центрі для ув'язнених на ньому все ще
була та сама закривавлена сорочка, що й того дня, коли його затримали.
"Каддафі вибрався із труби, - згадує
Хуніш. - Я залишався всередині. Не міг вийти. Навколо був натовп озброєних
людей".
За його словами, "Каддафі було нікуди
йти. Він був один серед натовпу, який скандував: "Каддафі! Каддафі!
Каддафі!"
Під час нашої розмови Хуніш Наср явно
нервував, постійно озираючись на конвоїрів, що перебували в кімнаті.
Він знову і знову повторював, що повстанці,
які захопили Каддафі, не стріляли, коли підходили до нього.
За словами Насра, Каддафі не був здивований
тим, що відбувається, здавалося, що він із цим змирився.
Але, за словами Мансура Ібрагіма, Каддафі
помер злим і розчарованим.
"Він думав, що його народ буде любити його
до кінця. Він відчував, що зробив стільки хорошого для Лівії та для лівійців.
Він відчував, що люди, яких він вважав своїми друзями, такі як Тоні Блер і Сильвіо
Берлусконі, зрадили його", - додала ця людина з оточення Каддафі.
Коли ж я запитала Мансура Ібрагіма про тортури
і терор у країні, той відразу став менш говірким.
Колишні прихильники Каддафі побоюються за своє
життя. Якщо Мансура Ібрагіма визнають винним у Лівії, йому загрожує шибениця.
Він заперечує особисту причетність до злочинів
режиму Каддафі, але визнає, що противників полковника катували, а сам Каддафі
відкрито спонсорував міжнародний тероризм, і трагедія над Локербі була
спланована його службою зовнішньої розвідки.
За словами Мансура Ібрагіма, одним із
найжахливіших злочинів Каддафі був наказ про масове вбивство більше 1200
ув'язнених в'язниці Абу Салім у Тріполі у 1996 році.
Як складеться доля Мансура Дао Ібрагіма та
Хуніша Насра, як і раніше залишається неясним.
Чи передадуть захисники Місрати своїх
полонених, а також зброю і щойно захоплену владу новим перехідним органам
управління?
Або регіональні конфлікти задушать майбутнє
Лівії ще до того, як будуть вирішені всі проблеми її недавнього минулого?