Фото: Антон Гураков / Корреспондент
Китайці піднімають економіку не тільки своєї країни
Дзеркальні озера, храми з червоними дахами, снігові гори й небагатослівні ченці Шаоліня — у багатьох головах засів цей яскравий картинний образ Китаю. Реальність виявляється бентежною, — пише Антон Гурак у спецпроекті журналу Корреспондент — Дика Азія.
Дорожня
карта
Головний дизайнер журналу
Кореспондент Антон Гурак сам-один на
півроку вирушив досліджувати
Південно-Східну Азію. До його маршруту
входять М'янма, Таїланд, Камбоджа,
В'єтнам, Лаос, Малайзія, Індонезія,
Філіппіни й Гонконг. Кореспондент
публікуватиме найяскравіші знімки з
регіону. У № 41 від 21 жовтня 2011 року журнал
пропонує фотозвіт із пункту № 7 — Китаю.
Спецпроект Корреспондента. Дика Азія. Репортаж із Китаю
В основному Китай — це величезні
перенаселені міста без найменших натяків
на старовину. Більшість головних
туристичних об'єктів країни ретельно
реконструйовані або відбудовані наново,
в тому числі й Велика китайська стіна.
Це створює відчуття пластмаси й
заштукатуреної штучності. Дивитися
начебто приємно, але історії, глибини
і правдоподібності не відчувається. У
багатьох мандрівників створюється
враження, що вся національна відособленість
і багатюща багатовікова культура були
вичищені й знищені за часів китайської
культурної революції.
Ці обставини
не хвилюють багатотисячну армію
китайських туристів. Китайці люблять
подорожувати, і більшість починає зі
своєї країни, адже на її величезній
території знаходиться неймовірна
кількість цікавих об'єктів. Іноземні
гості в цьому потоці складають мізерний
відсоток і значної ролі не грають.
У
найбільш населеній країні світу практично
ніхто не говорить по-англійськи, що
створює серйозні труднощі для мандрівників.
Елементарні речі перетворюються на
неабиякий квест, пройти який допомагають
лише заздалегідь заготовлені папірці
з ієрогліфами.
Китай набагато більш
успішна і процвітаюча країна, ніж
прийнято вважати в Україну. Економіка
динамічно розвивається, і якість життя
зростає. Місцева промисловість забезпечила
не тільки всі внутрішні потреби, а й
завалила доступними товарами весь світ.
До України в основному доходять
невибагливі вироби, але продукція, яку
виготовляють для внутрішнього ринку,
США та Європи, досить високої якості.
Жителі
країни називають свій уряд Великим
босом. Держава контролює всі процеси в
країні, аж до народження дітей. Економічні
свободи присутні, а от політичних немає.
Тут навіть заблоковані Facebook, YouTube і
Twitter, щоб захистити народ від згубного
впливу Заходу. Повторення феномена
арабської весни тут не дуже реальне.
Населення Китаю особливо і не рветься
до свободи, адже має можливість заробляти
гроші, а це для них найголовніше.
Тут
живе заповзятливий, працьовитий,
прагматичний і дисциплінований народ.
Це суворо стратифіковане суспільство,
де прийнято поважати начальство і
беззаперечно йому підкорятися. Вродженого
слов'янського анархізму в Китаї не
знайдеш.
Китайці піднімають економіку
не тільки своєї країни. Вони становлять
переважну більшість населення в Сінгапурі
та Гонконгу, а ці держави досягли
небувалого зростання й процвітання.
Весь бізнес в Малайзії також контролюється
китайцями, хоча від політичного життя
вони штучно відсторонені. Ці люди можуть
бути повчальним прикладом того, що
працьовита нація при грамотному
ефективному керівництві завжди може
вибратися з убогості й жити
достойно.
***
Цей матеріал
опублікований в № 41 журналу Корреспондент
від 21 жовтня 2011 року. Передрук публікацій
журналу Кореспондент у повному обсязі
заборонений. Із правилами використання
матеріалів журналу Корреспондент,
опублікованих на сайті Корреспондент.net,
можна ознайомитися тут.