Ортегу знов обрали президентом Нікарагуа

На виборах президента Нікарагуа переміг Даніель Ортега, який набрав 63,95% голосів, повідомляє Верховна виборча рада Нікарагуа після обробки 99,99% голосів.

Кількість виборців у списках на загальних виборах в Нікарагуа у неділю перевищила 3,3 мільйона осіб. Нікарагуанці обирали президента, віце-президента, а також депутатів парламенту.

Головний суперник Ортеги — кандидат від альянсу Незалежна ліберальна партія Фабіо Гадеа, він набрав 29,09% голосів. Ще один кандидат від Ліберально-конституційної партії Арнольдо Алеман, що вже був президентом країни з 1997 по 2002 роки, отримав 6,27% голосів. Депутат Енріке Кіньйонес від нікарагуанського ліберального альянсу набирає 0,46%, академік Роджер Гевара від альянсу За республіку — 0,22%.

Всю ніч після виборів прихильники Ортеги святкували на вулицях міст перемогу свого кандидата. Автомобільні гудки, салюти й вибухи петард лунали ледь не до самого ранку, люди танцювали на вулицях і розмахували прапорами Нікарагуа і Сандиністського фронту національного визволення (СФНВ).

Рішення Верховного суду, що дозволило Ортезі балотуватися втретє, викликало критику з боку опонентів президента. Перед виборами відбулися зіткнення між прихильниками Ортеги й Гадеа.

Сандиністи здобули перемогу і на виборах до парламенту, набравши 63,28% голосів. Таким чином, можна констатувати, що вони фактично виконали завдання, поставлене Ортегою перед виборами, — отримати контроль над парламентом, щоб мати можливість приймати закони, які раніше блокувалися опозицією.

Сандиністи повернулися до влади в Нікарагуа після шістнадцятирічної перерви в 2006 році, коли на президентських виборах переміг лідер СФНВ Даніель Ортега, який очолював Нікарагуа раніше в 1985-1990 роках.

Президент, команданте, як звуть його соратники, колишній в'язень і повстанець — усі ці визначення стосуються Даніеля Ортеги. Він не визнає костюмів і навіть на офіційних зустрічах з'являється без краватки, він дуже добре знайомий виборцям: власне, ніяких змін у вищому керівництві Нікарагуа не відбулося. Ортега займе президентський пост ще як мінімум на п'ять років буквально за кілька днів до свого 66-го дня народження.

Даніель Ортега народився 11 листопада 1945 року в родині шевця. З юних років він перебував у лавах Сандиністського фронту національного визволення (СФНВ), який боровся проти диктатури сімейства Сомоси. У 1967 році Ортега потрапив до в'язниці, де провів довгих 7 років, поки сандиністи не звільнили своїх соратників, обмінявши їх на захоплених близьких людей диктатора.

У 1979 році диктатура була скинута, і Ортега зійшов на олімп нікарагуанської політики. Його уряд оголосив курс на соціально-економічні перетворення, підтримані Кубою і СРСР. У 1985 році він став за підсумками виборів президентом Нікарагуа, а ще через п'ять років програв їх опозиції.

Повернутися до влади йому вдалося не одразу: лише третя спроба в 2006 році принесла успіх. Після цього Ортега не повинен був відповідно до Конституції країни висуватися на другий термін поспіль, однак це положення обійшли за допомогою рішення Верховного суду, яке викликало протести опозиції і занепокоєння міжнародного співтовариства.

Ортега вибрав для Нікарагуа шлях, який він сам називає "соціалістичним, християнським і солідарним". Колишній повстанець, він не відмовляється від соціалістичних гасел, але проводить ліберальні реформи. Раніше затятий атеїст, тепер Ортега приймає католицьку віру і шукає підтримки в кардинала. Головним для нього є єдність нації в ім'я вирішення складних завдань, що стоять перед країною.

А вирішувати є що, враховуючи, що Нікарагуа — найбідніша країна Західної півкулі після Гаїті.

І тут Ортега знаходить вірного друга й союзника. Венесуельський лідер Уго Чавес приходить на допомогу нестабільній нікарагуанській економіці. Фактично його фінансова допомога стає для режиму Ортеги справжньою рятувальною соломинкою. За приблизними оцінками фінансових експертів, може йтися приблизно про 500 мільйонів доларів на рік, які перетворюються в так звані "подарунки команданте". Це спеціальні національні програми, що реалізуються для найбідніших верств нікарагуанського суспільства, з гучними назвами — "Нульовий голод", "Будинки для народу" і так далі. Народу подобається.

При цьому Ортега, що товаришує з Чавесом, аж ніяк не прихильник таких різких змін, які здійснив більш ніж за десять років свого правління венесуельський лідер. Незважаючи на дещо авторитарний стиль управління країною, Ортега не чіпає приватну власність та іноземні компанії, що інвестують в Нікарагуа. Не відмовляючись від полум'яної революційної риторики і певного популізму, команданте продовжує співпрацю з Міжнародним валютним фондом, які вимагають проведення реформ, і йде на співпрацю з великим капіталом. Нікарагуанські політологи навіть зазначають з іронією, що стиль управління Ортеги починає нагадувати стиль поваленого ним же в 1979 році Сомоси, який нібито говорив підприємцям: "Ви робіть гроші, а все, що стосується політики — це я беру на себе!".

Нікарагуанська опозиція не втрачає нагоди, щоб не кинути камінь у город президента, звинувативши його в зайвій керованості з боку дружини й одночасно офіційного представника Росаріо Мурільйо.

Та й сам Ортега не особливо приховує, що прислухається до думки дружини. Він навіть називає її своїм "прем'єр-міністром". До того ж дружина очолює так звані ради міської влади, які, на думку політологів, є не чим іншим, як спробою Ортеги "задушити" самоврядування на місцях, передавши його повноваження структурі, керованій власною дружиною.

Відносини у пари Ортеги і Мурільйо складалися непросто. Всього у них шестеро спільних дітей, ще одна дитина в Ортеги від іншої жінки, і трьох дітей Мурільйо він усиновив. Офіційно свій шлюб вони зареєстрували лише 2005 року. Причому в 1998 році з'явилася інформація про нібито дії сексуального характеру з боку Ортеги щодо однієї з дочок Мурільйо. Однак цю тему президент ніколи публічно не обговорював.

Своїм дітям Ортега довіряє, як і дружині. Напередодні президентських виборів саме вони — син Маурісіо й дочки Каміла і Лусіана — очолили створений сандиністами новий телеканал Canal 13 "Хай живе Нікарагуа!". Усього сандиністи контролюють три ТВ-канали країни. Судячи з попередніх результатів, отриманих Ортегою на виборах, він не помилився з вибором керівників нового телеканалу.