Огляд британської преси за 8 листопада 2011 року.
В огляді
британських газет:
Ім'я
колишнього радянського вченого В'ячеслава Даниленка фігурує в статтях
британських газет, присвячених ядерній програмі Ірану.
Як
пише Daily Telegraph, Іран став за допомогою Даниленка володарем ноу-хау і
матеріалів для створення своєї першої ядерної зброї.
У
новому щоквартальному звіті Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ),
який побачить світ у середу, йдеться також про те, як фахівці з Пакистану та
Північної Кореї допомогли ісламському режиму опинитися на порозі оволодіння
повним ядерним потенціалом.
Автори
звіту МАГАТЕ повідомляють, що Даниленко принаймні протягом п'яти років читав
лекції для співробітників Іранського центру з фізичним дослідженням і ділився з
ними своїми знаннями у сфері створення ядерної зброї та її випробувань.
Доказів
того, що Москва могла знати про участь Даниленка в дослідженнях іранців, немає.
У
звіті стверджується, що Іран стоїть на порозі створення ядерного пристрою, який
може поміститися в боєголовку ракети. Ще
один пункт цього документа розповідає про створення іранцями спеціального
сталевого контейнера розміром з двоповерховий автобус, в якому нібито можна
провести випробування новинки.
Хоча
у звіті йдеться, що випробувань не було, і що сталевий контейнер може бути
використаний і в невійськових цілях, його місце перебування поблизу військового
комплексу поблизу Тегерана викликає підозри, говорять автори документа.
Кетрін
Батлер назвала свою статтю в Independent "Небезпечна гра, від якої Захід повинен
відмовитися".
На
її думку, обговорення можливих відповідних кроків до виходу в світ звіту МАГАТЕ
є передчасним.
Побоювання
Ізраїлю, який починає втрачати терпіння, зрозумілі. Вже
протягом кількох років у цій країні говорять про те, що точкові удари по
іранських ядерних, де збагачують уран, спрацюють.
Однак цей
аргумент помилковий, вважає Батлер. Навіть
якщо загроза перетворення Ірану на ядерну державу невідворотна, це не означає,
що весь світ повинен дозволити втягнути себе в ще одну війну тільки тому, що
ізраїльські яструби виключили всі інші варіанти розвитку подій.
Інформація
про звіт МАГАТЕ, яка просочилася в ЗМІ, дозволяє судити про те, що він
заснований на даних, достовірність яких викликає сумніви, пише Батлер.
На
її думку, це нагадує про інший "доленосний" документ, який був
представлений увазі ООН Коліном Пауеллом в 2003 році і де йшлося про біологічну
зброю, якою нібито володів Саддам Хуссейн.
Журналіст
Guardian Люк Хардінг намагається визначити, яких висновків можуть дійти в
Британії після декількох тижнів судових розглядів між Борисом Березовським і
Романом Абрамовичем, які він називає "епічною битвою олігархів".
Перша обставина -
мовний бар'єр. Те,
що Абрамович не тільки не розмовляє, але й не читає англійською, створює певні
труднощі на судовому процесі, говорить Хардінг.
Так,
один з епізодів слухань, який називався "великий баланс", обернувся в
навушниках "великим балетом".
Контрастом
Абрамовичу, чиї адвокати весь час наголошують на обставинах його важкого
дитинства, виступає в цьому відношенні Березовський, який розмовляє гарною
англійською, видаючи "довгі, барвисті" фрази, пише журналіст.
Темою,
яка хвилювала всіх присутніх, є правильна вимова прізвищ учасників процесу.
Нарешті
юристи, що представляють обидві сторони, майже навчилися вимовляти прізвище
власника клубу "Челсі" на російський манер - АбрамОвич замість АбрАмович.
Однак
коли мова заходить про покійного Бадрі Патаркацишвілі, всіх британських
учасників розглядів доводиться тільки пошкодувати.
Ще
один висновок, якого дійшов автор статті в Guardian, це непомітна присутність у
залі суду Володимира Путіна: "Він витає над учасниками тяжби, як похмурий
привид".
Зі
свідчень олігархів вимальовується, як їхні відносини з Путіним впливали на їхнє
становище і на їхні дивіденди, йдеться в статті.
У
Британії звикли бачити в Абрамовича усміхненого хлопця, який сидить у секторі
VIP на іграх "Челсі". Насправді
це віртуозний ділок кремлівського закулісся, відомий своєю залізною хваткою.
Звичайно,
Березовський судиться з них насамперед через гроші, проте ще одна його мета -
принизити Путіна, пише Хардінг.
До
низки відкриттів, які робить для себе в ці дні британська публіка, можна
віднести також пристрасть російських олігархів до офшорів і їх поклоніння перед
британськими судами, пише Guardian.
Своїми
спостереженнями про суд ділиться ще один автор Guardian Річард Вільямс. На
його думку, Абрамович, по обличчю якого важко здогадатися про те, що коїться в
його душі, має "руки художника", опису яких присвячений цілий абзац
статті.
Подробиці
слухань неймовірно нудні, але деякі моменти відкривають очі на багато що,
продовжує Вільямс. Зокрема,
пояснення того, що росіяни мають на увазі під словом "дах".
Як
і Хардінг, Вільямс доходить висновку, що та маска буденності і навіть деякої
млявості, яку демонструє Абрамович у якості глядача на стадіоні Стамфорд Бридж,
абсолютно далека від реального характеру мільярдера. "Неначе
ми колись у цьому сумнівалися", - підсумовує журналіст.
Ім'я
російського олігарха згадується в британських газетах й у зв'язку з дебютом в
преміальному сегменті лондонської фондової біржі акцій металургійної та
гірничорудної компанії "Євраз груп".
Як
пише Times, фанати "Челсі" можуть бути спокійні за зимові трансфери. Абрамович
став багатшим на 175 мільйонів фунтів завдяки тому, що акції Evraz в перший же
день їх розміщення на Лондонській біржі зросли в ціні на 10%.
Російському
олігарху належать 35% акцій цієї компанії, капіталізація якої була оцінена в
4,7 мільярда фунтів (7 млрд. доларів).
Проте,
пише Times, надії "Євраз груп" на входження в еліту Лондонської біржі
- в число ста компаній, по котируваннях акцій яких розраховується головний її
індекс "Футсі 100" - можуть і не справдитися.
Минулого
тижня "Футсі Груп" почала консультації про введення більш жорстких
вимог до іноземних компаній, які хочуть увійти в елітну сотню. Йдеться
про можливе підвищення мінімальної частки акцій, які мають надійти у вільний
обіг, з 15% до 25%.
"Майже
сліпий, лисий, повністю залежний від наркотиків - як помирав король
поп-музики", такий заголовок статті Таймс про завершення судового процесу
над Конрадом Мюрреєм, особистим лікарем Майкла Джексона.
Суд
вирішив, що співак загинув через злочинну недбалість лікаря, який поставив
меркантильні інтереси вище інтересів свого пацієнта.
За
шість тижнів судових слухань світ дізнався подробиці особистого життя Джексона,
які він намагався ретельно приховувати від сторонніх і які стали для багатьох
шокуючими.
Однак
незважаючи на пристрасть до цілого букету медичних препаратів і цілого ряду
проблем зі здоров'ям, в останні дні свого життя Джексон посилено готувався до
серії концертів у Лондоні.
За
словами одного з його охоронців, напередодні своєї смерті він буквально вразив
всіх своїм виступом на репетиції в Лос-Анджелесі.
Як
було сказано на суді, співак сподівався, що завдяки концертам у Лондоні він
запам'ятається своїм дітям як король поп-сцени, який міг зачарувати своїм
талантом весь світ. Однак
замість цього він поповнив низку трагічних знаменитостей, якими він
захоплювався все життя, йдеться в статті Times.
Огляд
підготувала Роза Кудабаева, bbcrussian.com