Огляд британської преси за 16 листопада 2011 року.
В огляді
британської преси:
Times
у своїй редакційній статті пише, що коли в 2007 банки перестали давати один
одному гроші в борг, це поклало початок повільному розвитку економічної
катастрофи. Щось
схоже зараз відбувається і в єврозоні.
Результат
цієї кризи ще не відомий - все залежить від Німеччини, єдиної країни в Європі
здатної заспокоїти міжнародні ринки.
Все
більшій кількості європейських країн стає важче отримувати позики на ринках,
оскільки інвестори побоюються, що втратять свої гроші.
Все почалося з
Греції, нагадує газета. Перед
Грецією залишився один вибір - набравши борги, які вона не в змозі виплатити,
їй доведеться знизити рівень життя населення. Будучи
членом "євроклубу", Афіни не можуть просто так девальвувати валюту.
На
думку видання, уряд Греції здатний лише встановити режим суворої економії -
настільки суворий, що ніхто не вірить, що його можна буде втілити в життя.
У
результаті інвестори вимагають все більшої дохідності від державних облігацій
Греції, тому що вони побоюються дефолту. Це,
в свою чергу означає, що дефолт практично неминучий, вважає Times.
Для
того, щоб уникнути подібного розвитку подій, Греція повинна погодитися на
проведення економічної політики, нав'язаної їй ззовні. Євро
і суверенний контроль Греції над своїм власним бюджетом не можуть співіснувати,
вважає Times.
Але
ця ж логіка, зазначає видання, поширюється і на інші країни єврозони з великою
державною заборгованістю.
Можливо,
вважає газета, кризу можна було зупинити в межах Греції та Ірландії.
Але
так як єврозона вчасно не відреагувала на фінансові труднощі цих країн, до них
тепер можуть приєднатися й інші, наприклад Іспанія та Італія. За ними, як
передбачає Times, на черзі Франція.
Тепер
уряд Німеччини має вирішити, чи збирається він всерйоз підтримувати євро.
Перед
Берліном стоїть вибір: дати право Європейському центральному банку право
повністю підтримувати євро і країни, щзо заборгували, або ж Німеччина повинна
сама вийти зі складу єврозони, пише Times.
Independent
пише, що два роки тому в камері московської в'язниці було виявлено тіло юриста
Сергія Магнітського, батька двох дітей, який провів 11 місяців в ув'язненні в
жахливих умовах.
Кожен
рік, інформує читачів газета, в російських в'язницях помирають сотні людей, і
ніхто про це нічого не повідомляє. Але
смерть Сергія Магнітського згуртувала всіх тих, хто бореться проти корупції та
безкарності серед російських чиновників.
Напередодні
мати Магнітського приїхала в Лондон на відкриття виставки, присвяченої загибелі
її сина. Серед
присутніх був Білл Браудер, мільйонер, на якого працював Магнітський.
Після
двох років невпинного лобіювання британському бізнесменові, що народився в
Америці, вдалося переконати уряди багатьох країн Європи та Північної Америки
ввести заборону на в'їзд 60 російських чиновників, яких підозрюють у
причетності до загибелі Магнітського. Все це, пише
Independent, очевидно дратує Кремль.
На
думку видання, Білл Браудер незадоволений реакцією міністерства закордонних
справ Великобританії, він звинувачує британських дипломатів у тому, що ті,
очевидно, не хочуть сваритися зі своїми російськими колегами.
Як
стверджує Браудер, Форін офіс найбільше зацікавлений у збереженні статусу-кво у
відносинах з Росією і не хоче створювати ніяких додаткових труднощів. Як
пише газета, саме британське міністерство ніяк не коментувало цю заяву.
Times
знову повідомляє про судовий розгляд між Борисом Березовським і Романом
Абрамовичем, що відбувається в Лондоні.
Як
пише газета, один з помічників Абрамовича закликав його не платити
Березовському 1,3 мільярда доларів.
Times
цитує письмові свідчення Євгена Швідлера, згідно з якими Роман Абрамович сказав
йому в 2001 році в Куршевелі, що збирається виплатити цю суму Березовському. Швідлер, нібито,
тоді назвав цю ідею божевільною.
Абрамович
все-таки передав гроші Березовському, як було сказано у свідченні Швідлера,
"з почуття подяки" за його політичну підтримку в дев'яності роки.
Видання
нагадує слова Абрамовича, який стверджує, що між 1995 і 2001 роками заплатив
Березовському 2,5 мільярда доларів за надання йому "даху".
Сам
Борис Березовський це категорично заперечує: згідно з його версією, разом з
Абрамовичем він був співвласником нафтових і алюмінієвих компаній, тоді як
Абрамович забрав у нього його законну частку.
У
своїх свідченнях Євген Швідлер пише, що не може повірити, що Березовський був
заляканий Абрамовичем.
Судовий розгляд
триває.
Daily
Telegraph цитує колишнього російського банкіра Андрія Бородіна, який стверджує,
що за час правління в Росії Володимира Путіна звідти виїхало за кордон близько
30 тисяч банкірів, бізнесменів і фінансистів.
За
словами Бородіна, бізнесмени, які втекли з Росії, навели між собою довідки, і дійшли
висновку, що саме 30 тисяч їхніх колег переїхали з Росії до Великобританії,
Європи і Америки з того часу, як Володимир Путін прийшов до влади 10 років
тому.
Газета
нагадує, що сам Бородін ще недавно був одним з провідних банкірів Росії, і що
він особисто перетворив Банк Москви в один з головних банків країни.
Коли
Бородін почав там працювати в 1996 році, в банку налічувалося всього шість
співробітників. Коли
він залишив банк у 2010 році, там працювало кілька тисяч осіб, а сам банк
оцінювався в кілька мільярдів доларів.
Створити
п'ятий за величиною банк Росії він міг тільки за допомогою політичної
протекції, вважає Times, за даними якої політичну підтримку Бородіну надавав
тодішній мер Москви Юрій Лужков.
У
вересні 2010 року Лужков був звільнений за наказом президента Медведєва, після
того як розкритикував президента.
Незабаром
після цього Андрій Бородін, як повідомляє видання, також був змушений піти у
відставку, після чого на нього почали чинити тиск як московська міліція, так і
податкова інспекція.
Бородін
побоювався арешту, і незабаром втік до Великобританії, констатує Daily
Telegraph.
Огляд
підготував Борис Максимов, bbcrussian.com