Депутати нижньої палати парламенту Таджикистану внесли до Сімейного кодексу країни низку доповнень і змін, що регламентують правовий статус дітей трудових мігрантів.
Згідно з новими поправками, неповнолітні діти, які залишилися без належного нагляду, до повернення батьків можуть бути відправлені в спеціалізовані дитячі установи.
На думку спостерігачів, таджицька влада таким чином вперше визнали, що в країні існує безпритульність, і ця проблема досить актуальна. Майже у 80% бездоглядних дітей живий хоча б один з батьків, а часто-густо двоє, і, як правило, вони трудові мігранти.
За даними правозахисних організацій, понад 30% таджицьких дітей сьогодні не відвідують школи. Більшість з них працюють. Проблема набула актуальності після початку громадянської війни в Таджикистані (1992-1997) і масової трудової міграції. Незважаючи на прийнятий в Таджикистані закон про викорінення дитячої праці, вирішенню проблеми не видно кінця.
Причина тому - невирішеність соціально-економічних питань, безробіття, трудова міграція. За даними Міжнародної організації праці (МОП), більшість дітей, що працюють - з родин заробітчан.
"Часто батьки, виїжджаючи на заробітки, залишають дітей у родичів, які не завжди належним чином можуть за ними доглянути. Нерідко підлітки йдуть на вулицю і самостійно заробляють собі на життя, - пояснює депутат Хадіджа Хакимова. - Нам важливо, щоб ці діти не були відсторонені від навчального процесу, і тому вони будуть до повернення батьків приписані до дитячих будинків або інтернатів, де діти будуть не тільки вчитися, але і виховуватися".
Парламентарії сподіваються, що нові зміни допоможуть підрахувати кількість безпритульних дітей в країні. Поки офіційна влада не має таких даних. За інформацією Держкомстату, в Таджикистані зареєстровано більше 176 тисяч дітей, що працюють, переважна частина яких - діти трудових мігрантів.
Діти, що розгулюють у лахмітті душанбинським ринком: дівчатка з лотками з солодощами, хлопчики з пакетиками і відрами для миття машин на вулицях міста - звичне явище для Душанбе останніх років.
Кожна дитина годує себе по-різному. Хтось жебрає, хтось харчується покидьками із сміттєвих баків, але більшість дітей все ж намагаються працювати. Причому часто в пошуках заробітку вони набагато вдаліші за своїх батьків, і нерідко саме діти стають основними годувальниками в сім'ї.
14-річний Сіроджиддін Камолов приїхав в Душанбе з Хатлонської області, що на півдні країни. Батьки підлітка вже 6 років перебувають на заробітках у Росії. Сіроджиддін, два його молодші брати та сестра живуть з батьками батька.
У великій сім'ї разом з ними проживають ще дядько Сіроджиддіна з дітьми. Коли грошей, які періодично надсилають батьки, стало не вистачати на утримання сім'ї, підліток вирішив перебратися в Душанбе, де він підробляє мийкою машин.
"Рішення залишити навчання і приїхати в місто на заробітки я прийняв сам. Мої молодші брати і сестра ходять в школу, і я намагаюся їх забезпечувати всім необхідним, але сам вчитися і повністю залежати від родичів я не хочу. Батьки надсилають гроші, але після кризи у них теж стало важко з роботою. Я хочу допомогти їм ", - говорить Сіроджиддін.
Долями бездоглядних дітей займається і міліція. Численні рейди, які періодично проводяться на вулицях столиці, не принесли бажаного результату. З безпритульними проводять профілактичні бесіди, а після відпускають додому, попереджуючи про відповідальність, але підлітки знову виходять на вулицю заробляти на життя. Дитяча праця, за словами Собіра Амінова, національного координатора Міжнародної організації праці (МОП), часто пов'язана з насильством, якого щодня зазнають підлітки.
"Це допоможе попередити злочинність серед дітей. Безпритульні не відвідують школу і можуть охоче залучатися кримінальними структурами в наркоторгівлю та заняття проституцією. Якщо зараз не звертати уваги на освіту і здоров'я дітей, що буде далі, коли діти не будуть здатні виконувати якусь роботу, будуть взагалі покалічені?", - задається питанням Собір Амінов.
Душанбинец Равшан живе у тітки. За свої неповні 10 років Равшан встиг попрацювати вантажником, мийником машин і навіть рознощиком газет.
"Коли поїхав батько, я залишився з матір'ю. Нам було важко, але я відчував, що захищений. Зовсім важко стало після від'їзду мами. Ось тоді я став відчувати повну самотність, хоча живу в сім'ї родичів. Але я терплю, тому що батькам треба заробити грошей на їжу, одяг і квартиру"- говорить Равшан.
Сіроджиддін і Равшан не відвідують школу. Вони підробляють на вулицях таджицької столиці. Історія їхнього життя схожа на багато інших таких само історій хлопчиків і дівчаток, які змушені заробляти на життя самостійно.
За словами Хадиджи Хакімова, нововведення до Сімейного кодексу країни допоможуть таким дітям повернутися в навчальний процес. Поки батьки фактично бездоглядних дітей перебувають в Росії, вихованням підлітків буде займатися держава.
"Ніхто не може звинувачувати батьків-мігрантів в безвідповідальності. Вони змушені виїжджати на заробітки, тому влада хоче допомогти їм і взяти відповідальність за виховання дітей на час їх відсутності. Не завжди близькі родичі здатні доглядати за дітьми", - коментує закон депутат Хадіджа Хакимова .
Проблема використання дитячої праці актуальна для багатьох країн, у тому числі і для Таджикистану. Країна підписала міжнародні правові акти про викорінення дитячої праці та Конвенцію про захист прав дитини, однак багато дітей змушені самостійно заробляти собі на життя або допомагати батькам, виконуючи найважчу роботу.
"Звичайно, батьки-мігранти намагаються надсилати гроші родичам, щоб ті доглядали за їхніми дітьми. Але одна справа, коли батьки піклуються про дітей, а зовсім інша - родичі. Виходить, що діти відсторонюються від навчання, їм приділяється мало уваги і вони фактично надані самі собі. Останнім часом збільшилася кількість таких підлітків"- говорить правозахисниця Гулбахор Муродова.
Скільки насправді таджицьких гастарбайтерів працює в Росії, ніхто не знає. За відомостями офіційного Душанбе, близько 700 000 чоловік, але за неофіційними даними, їх удвічі більше - до півтора мільйона. кількість жінок-мігрантів з Таджикистану за останні роки значно зросла.
На думку експертів, таджицька влада була вимушена прийняти нові поправки в сімейний кодекс країни через збільшення кількості злочинів, скоєних дітьми. Як правило, це крадіжки та дрібне хуліганство, однак є і тяжкі злочини - торгівля наркотиками і проституція. Між тим, правозахисники побоюються, що реалізації законів може перешкодити дефіцит коштів у держбюджеті.