Вашингтон, посилаючись на недотримання Москвою Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), оголосив, що більше не буде надавати Росії інформацію з питань озброєнь в Європі.
У
вівторок у Вашингтоні також заявили, що припиняють допускати на американські
військові об'єкти російських інспекторів.
ДЗЗСЄ був підписаний ще в 1990 році. Угода встановлювала рівні стелі по важких
озброєнь для країн НАТО і держав Варшавського договору, регламентуючи при цьому
систему траснпарентності та контролю за дотриманням його принципів.
У 2007 році Росія оголосила мораторій на дотримання ДЗЗСЄ. МЗС Росії заявило
тоді, що "договір, підписаний у часи холодної війни, давно перестав
відповідати сучасним європейським реаліям й інтересам безпеки".
Як наголосила Вікторія Нуланд, офіційний представник американського
держдепартаменту, США з 2007 року ведуть з Росією переговори з цього приводу.
"Після чотирьох років недотримання Росією [ДЗЗСЄ] і після численних зусиль
... врятувати договір, ми вважаємо, що зараз важливо вжити деякі контрзаходи
щодо Росії", - заявила вона.
Крім того, що США перестануть надавати Росії інформацію з питань озброєнь у
Європі, Вашингтон також більше не буде дозволяти представникам Росії
інспектувати свої військові об'єкти.
Нуланд висловила сподівання, що рішення США матиме якийсь вплив на позицію
Росії.
Водночас, оголошуючи мораторій на дотримання договору в 2007 році, Росія
стверджувала, що тим самим хоче підштовхнути своїх західних партнерів до ратифікації
адаптованого варіанту ДЗЗСЄ, розробленого в 1999 році.
Адаптовану версію угоди Москва ратифікувала в 2004 році. Прикладом Росії пішли
тільки Білорусія, Казахстан і Україна.
Росія наполягає на тому, що положення ДЗЗСЄ застаріли. "Сьогодні в результаті
переходу колишніх країн Варшавського договору в НАТО сума національних квот
альянсу перевищує встановлені ДЗЗСЄ групові ліміти по танках майже на 6 тисяч,
з бойових броньованих машин - на 10 тисяч, по артилерійським одиницям - на
500", - заявляв тодішній начальником генерального штабу ЗС Росії Юрій
Балуєвський.
Захід, однак, пов'язує ратифікацію адаптованого договору з виконанням так
званих "Стамбульських зобов'язань" Росії, взятих на себе Москвою в
1999 році.
У них мова йде про виведення російських військ з Молдови (Придністров'я) і
Грузії (Абхазії та Південної Осетії).
Водночас, оголошуючи про рішення США у вівторок, представник держдепартаменту наголосила,
що США залишають "двері відкритими для того, щоб вирішити наявні
проблеми".
За словами Нуланд, "як ми розуміємо, низка союзників США по НАТО, якщо не
всі члени альянсу, зроблять те ж саме".
При цьому, як зазначає агентство Ассошіейтед прес, призупинення обміну
інформацією з боку США має швидше символічне значення, оскільки США не відмовляються
остаточно від договору.
Сполучені Штати та інші країни НАТО будуть як і раніше надавати інформацію
іншим учасника договору, включаючи Білорусь - союзника Росії. Через Мінськ дані
про озброєння можуть потрапляти в Москву.
Як заявила Нуланд, рішення США не означає, що Вашингтон відмовляється від
необхідності контролю за звичайними озброєннями. За її словами, США також
продовжують вважати, що є "можливість порятунку і модернізації
ДЗЗСЄ".
Переговори про долю ДЗЗСЄ тривають всі останні роки. Росія хоче, щоб до
договору приєдналися країни Балтії.
Москва також наполягає на тому, щоб були змінені групові ліміти озброєнь у
зв'язку з розширенням НАТО і розміщенням американських баз у Болгарії та
Румунії.
Крім цього Росія прагне до усунення так званих флангових обмежень на Північному
Кавказі і північному заході країни, що не дозволяють концентрувати війська на
власній території у важливих для неї регіонах.
Деякі аналітики вважають, що на тлі розмов про долю адаптованого ДЗЗСЄ варіанту
Росія насправді фактично хоче укладення новий договір, що більш відповідає
нинішнім реаліям і інтересам Москви.
При цьому Росія вважає, що країни Заходу пов'язують ратифікацію адаптованого
договору з "надуманими вимогами", натякаючи на "Стамбульські
зобов'язання" Росії.
На початку липня представник російського МЗС заявив, що переговори щодо ДЗЗСЄ
зайшли в глухий кут.
"Головна причина полягає в тому, що деякі
країни намагаються використати інтерес держав до відновлення життєздатності
цього інструменту безпеки для вирішення політичних проблем, далеких від сфери
роззброєння", - заявив заступник міністра закордонних справ Росії
Олександр Грушко в інтерв'ю Інтерфаксу.
"Такий підхід, що ігнорує нові політичні реалії в Європі,
унеможливлює узгодження надійної основи для запуску переговорів", - сказав
російський чиновник.