Уряд Японії виділив 5 млн доларів на програму зі скорочення бідності в Таджикистані і Афганістані, мета якої – запобігти конфліктам і знизити залученість місцевих жителів у наркобізнес.
Спільний
проект японського уряду та Програми розвитку ООН (ПРООН) покликаний змінити
умови життя в найбідніших прикордонних районах двох країн.
Країни
Центральної Азії і Росія неодноразово висловлювали стурбованість майбутнім
виведенням військ НАТО з Афганістану. Спостерігачі побоюються збільшення наркотрафіку
та ескалації збройного конфлікту між ворогуючими афганськими угрупованнями, що
може значно ускладнити безпеку в регіоні.
У
шести прикордонних районах Таджикистану, охоплених програмою ПРООН та уряду
Японії, проживають понад півмільйона осіб. Більшість з них займаються сільським
господарством. Багато жителів залишили рідні місця і поїхали на заробітки – в
основному, до Росії.
Ці
райони межують з північними провінціями Афганістану, які – за даними ООН – вільні
від наркопосівів, але активно використовуються наркокур’єрами як транзитні коридори
для доставки наркотиків з півдня Афганістану. Це – так званий "північний
маршрут": Таджикистан, країни Центральної Азії, а звідти – Росія і Європа.
Прикордонні
таджицькі і афганські райони є найбіднішими регіонами, з високим рівнем
безробіття і слабкою інфраструктурою. Нерідко жителі цих населених пунктів від
безвиході погоджуються провозити наркотики.
Загальна
протяжність таджицько-афганського кордону становить 1500 км. Частина цієї
території проходить по важкодоступній гірській місцевості. Саме по таких
ділянках проходять маршрути, які використовуються наркокур’єрами.
Затримання
порушників кордону в останні роки більше схожі на справжні бої з використанням
автоматів Калашникова і новітніх засобів зв’язку, якими забезпечені наркобанди.
"Наркокур’єри
– це безпосередні виконавці самої брудної роботи, чорнороби. Ці люди належать
до найбідніших верств населення. Вони погоджуються за мізерні суми провозити
наркотики. Нерідко за 200-300 доларів. Але для наркокур’єрів це – величезні
гроші, і вони потрібні їм для того, щоб елементарно прогодувати себе і свої сім’ї",
– розповів Бі-бі-сі Хушнуд Рахматуллаев, начальник прес-центру Головного
прикордонного управління Таджикистану.
За
офіційними даними, за дев’ять місяців цього року правоохоронними органами
Таджикистану було конфісковано близько 4 тонн наркотичних засобів. Це на 30,6%
відсотка вище торішніх показників.
Кишлак
Карадум Кумсангірского району розташований в безпосередній близькості від
таджицько-афганського кордону. Тут звикли до людей у військовій формі,
постійним перевіркам прикордонників, частим пригодам на кордоні та затримань
порушників.
Однак
турбує людей навіть не стільки близьке сусідство неспокійного Афганістану і
безперервний потік наркотрафіку через кордон, скільки зростання безробіття і
відсутність елементарних умов життя.
Ті,
хто не працює в держструктурах, трудяться на полях та присадибних ділянках,
вирощують бавовну, овочі, фрукти і пшеницю. Незважаючи на хороший врожай, у
багатьох фермерів виникають проблеми з його доставкою на міські ринки. Ціни на
паливо цього року сильно зросли, і багатьом не по кишені оренда техніки для
переробки і доставки вирощеної продукції у місто.
Саодат
Шукурова викладає в карадумській середній школі. Будівля зовсім недавно була відремонтована
на кошти уряду Японії, а до цього школярі навчалися в напівзруйнованому
приміщенні практично без парт і дощок. Тепер у навчальному закладі біля самого
кордону є не тільки нові столи та стільці, але і небачені за місцевими мірками
комп’ютери та засоби обігріву.
"Важко
нам доводиться. Ми з чоловіком – вчителі. Намагаємося вижити на зарплату, яку
отримуємо в школі. У нас три дівчинки, і тому на заробітки ніхто не поїхав. Але
в селі є трудові мігранти. Багато хто живе за рахунок грошових переказів своїх
родичів, які працюють у Росії", – розповідає Саодат.
Найважче
в кишлаку Карадум – знайти роботу. Більшість мешканців зайняті в сільському
господарстві, але часто цього виявляється недостатньо для того, щоб прогодувати
сім’ю, і тому багато чоловіків виїжджають на заробітки в Росію.
Гулру
пощастило – вона працює в медичному пункті, який незабаром відкриється у
кишлаку. До цього хворим доводилося виїжджати в районний центр, але тепер Гулру
і ще кілька жінок зможуть самостійно приймати пологи і надавати першу медичну
допомогу. Цей медпункт також створюється в рамках програми ПРООН по скороченню
бідності.
"Невеликий
медпункт працював ще з радянських часів, але тепер нам обіцяють завести медичне
обладнання і створити всі умови для роботи. Завезуть меблі і якусь техніку. Я
працюю медсестрою уже 25 років. Роботу знайти в кишлаку дуже важко. Може, тому,
і беруться люди за будь-яку справу, іноді за не зовсім законні заняття", –
говорить Гулру.
"Ми
хочемо допомогти таджицьким і афганським фермерам і бізнесменам налагодити
торговельне співробітництво. Багато хто хоче працювати разом, але не знають, як
це робити, не мають контактів, виходу на споживчий ринок. Ми намагаємося звести
людей, познайомити їх і допомогти зав’язати ділові відносини, зв’язки",
пояснює Джамшед Кадиркулов, координатор ініціативи ПРООН щодо зниження бідності
в Таджикистані
Крім
того, донори готові надати кошти для відкриття в прикордонних районах
Таджикистану та Афганістану малих і середніх підприємств, щоб знизити зростання
масового безробіття.
Як
відзначають експерти, переважна більшість членів радикальних релігійних
організацій і злочинних угруповань у цьому регіоні – це чоловіки у віці до 40
років, які через брак коштів не змогли отримати освіти або знайти гідну роботу.