Розслідування Бі-бі-сі: Затуливітер і помилка МІ-5

Телепередача Бі-бі-сі "Панорама" провела розслідування справи росіянки Катерини Затуливітер, яка довела необґрунтованість підозр британських спецслужб у тому, що вона шпигунка.

У вівторок Спеціальна комісія з імміграційних апеляцій скасувала рішення влади про депортацію колишньої помічниці члена британського парламенту Майка Хенкока, яку влада вважала загрозою національній безпеці країни.

При цьому комісія зазначила, що підстави для підозр щодо Затуливітер були, хоча вони в підсумку і не підтвердилися, і журналісти "Панорами" запитали про те, чому служба безпеки МІ-5 помилилася.

У багатьох аспектах у біографії Затуливітер безліч фактів, які можна інтерпретувати як ознаки причетності до шпигунської професії.

Вона вчилася в Санкт-Петербурзькому державному університеті, і, як зазначив в інтерв'ю програмі колишній британський посол Тоні Брентон, це відома кузня кадрів для російських спецслужб, і нагадав у зв'язку з цим послужний список Володимира Путіна.

Далі, у Каті Затуливітер була ціла серія романів з офіційними особами із західних країн. Це не тільки член палати громад від Ліберал-демократичної партії Майк Хенкок, роман з яким вона визнала на суді.

До Хенкока у неї був зв'язок з голландським дипломатом. Потім, уже в Лондоні, Катя і Майк Хенкок після періоду романтичних відносин, вирішили залишитися, наскільки можна зрозуміти, просто друзями, і замість нього у неї з'явився німець, який працював у НАТО.

"Ви спали з ним?" - запитував Затуливітер журналіст "Панорами" Пітер Тейлор щодо кожного з цього ланцюга коханців.

"Спала", - відповідала вона майже бездоганною англійською.

"Ви розпитували його про його роботу?" На це питання Затуливітер відповідала: ні.

Втім, Нік Філдінг, один зі співавторів книги про МІ-5 "Захист королівства", який виступав на суді як експерт на прохання адвокатів Затуливітер, зазначає, що в її особистому житті були не тільки посадові особи. Вона взагалі оберталася в цьому середовищі, тому не дивно, що заводила романи саме з людьми, котрі мали відношення до владних органів.

Професор Ентоні Гліс з Центру із вивчення розвідки і безпеки при Букінгемському університеті вказав, що відносини Затуливітер з Майком Хенкоком могли викликати підозри ще й тому, що вона набагато молодша за нього і навряд чи вважала його зовні привабливим.

Хенкок, член комітету з оборони і групи з міжпарламентських зв'язків з Росією, взяв її на роботу як референтку, що дозволило їй отримати пропуск до будівлі парламенту.

Лейборист Кріс Брайант, який зараз очолює цю міжпарламентську групу, сказав, що Хенкок навряд чи часто мав доступ до секретних документів як таких.

Але, входячи у парламент, Затуливітер могла дізнатися, "хто з ким спить" та інші інтимні подробиці, сказав Брайант.

Проблеми Затуливітер почалися з того, що їй зателефонував чоловік, який представився як співробітник міністерства оборони. Він запросив її на бесіду і вже там пояснив, що насправді він співробітник МІ-5. В принципі, перевірки осіб, які мають доступ до будівлі парламенту, проводяться регулярно.

У ході бесіди він вивчив візитні картки, що були у Затуливітер, і знайшов картку людини, яка фігурувала згодом під кодовим ім'ям "Борис". Його справжнє ім'я засекречено, але, як говорилося на суді, це співробітник російського посольства, з яким зустрічалася Затуливітер кілька разів.

Гліс висловив припущення, що саме по собі це нічого не доводило, але, ймовірно, що МІ-5 на той момент вже цікавилася цим чоловіком, підозрюючи, що він шпигун під дипломатичним прикриттям.

Ще одна обставина, яка могла насторожити МІ-5, - це викриття мережі російських агентів у США влітку 2010 року.

"Це був тривожний випадок, який показує, що росіяни вкладають великі гроші у створення сплячих осередків", - сказав Гліс.

"Ви повністю підходите під опис шпигуна", - сказав автор програми Каті. "Не знаю. Я ніколи їх не зустрічала", - відповіла вона.

Вона зазначила, що МІ-5 діяла вкрай непрофесійно. Її агенти демонстрували безліч явних забобонів.

"Якщо ти росіянка, значить, шпигунка. Вони вважали, що якщо ти росіянка, то англійську можна вивчити тільки в якійсь шпигунській школі", - так, за її словами, ставилися до неї агенти МІ-5.

Про це ж розповів програмі Нік Філдінг. За його словами, головний свідок звинувачення - співробітниця МІ-5, яка виступала на суді за ширмою, - виглядала вкрай непереконливо.

Це був менеджер середньої ланки, причому вона зайняла свою посаду недавно, а навчалася по ходу справи. Скільки в неї у відділі людей, які розбираються в Росії або хоча б знають російську мову, вона просто не знала.

У результаті справа просто розвалилася в суді. Затуливітер сказала, що вона не вірила в це до кінця. За її словами, вона вирішила, що може виграти тільки ціною розкриття подробиць свого особистого життя.

Вона зважила два варіанти: дозволити себе депортувати і назавжди залишитися з клеймом шпигунки або довести свою правоту. "Для мене більш важливо було довести, що я не шпигунка", - сказала вона.

Це було нелегко. "Я плакала в кабінеті мого адвоката. Я готувалася до приниження в пресі", - згадувала вона.

Професор Гліс зазначив, що провал може деморалізувати МІ-5, а це може бути тільки на руку ворогам спецслужби.

"Чим більше деморалізована МІ-5, тим більше у тих, хто хоче нам нашкодити, шансів на успіх", - сказав він.