Огляд британської преси за 6 грудня 2011 року.
В
огляді британської преси:
"Залізна рука" - не заміна демократії" - статтю під таким
заголовком публікує на своїх сторінках Financial Times.
Автори - колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт і президент міжнародної
дослідницької організації Pew Research Center Ендрю Коут - розмірковують про
те, чим російський досвід побудови демократії з єльцинських часів до нинішніх
парламентських виборів міг би виявитися корисним лідерам недавніх арабських
революцій.
За даними доповіді Pew Global Attitudes, до недавнього часу лише 50% росіян
схвалювали багатопартійність, половина опитаних шкодувала про розпад СРСР, а
57% респондентів вважали, що сильний лідер важливіший для країни, ніж
демократичний уряд.
Як зазначають автори, популярність Володимира Путіна на тлі економічного
зростання і поліпшення умов життя в Росії більш як десятиліття підживлювалася
подібними настроями виборців.
Електорат шукає лідера, здатного, в його розумінні, забезпечити економічне
процвітання. У випадку Росії зростання інфляції разом зі стагнацією доходів
призвели до того, що підтримка Путіна і партії влади стала падати.
У цьому, на думку Олбрайт і Коута, і складається важливий урок для лідерів
"арабської весни": виходячи на вулиці, як це було в Росії в роки
перебудови, люди сподіваються на те, що нова влада забезпечить їм стабільність
і більш високий рівень життя.
"Людям подобається голосувати, проте їм потрібно щось їсти. Пан Путін,
здавався більш здатним, ніж пан Єльцин, забезпечити бажане. Відродження Росії
визнали заслугою Путіна, проте потім багато взялися звинувачувати його в
бездіяльності і застої, а також у тому, що влада не бажає ділитися доходами від
нафтобізнесу", - продовжують автори статті.
Реформи і економічна реструктуризація, безумовно, необхідні, однак їх
позитивний результат, як вказують Олбрайт і Коут, може виявитися лише через
багато років.
Автори статті сподіваються, що лідери арабських революцій врахують, але не
стануть повторювати досвід новітньої російської історії.
"Заклики до реформ в арабських країнах звучать значно сильніше, ніж в
Росії 20 років тому. Однак головне питання залишається тим самим: чи зможе нова
демократична влада відповідати очікуванням народу?", - резюмують Мадлен
Олбрайт і Ендрю Коут на сторінках Financial Times.
Independent на першій шпальті повідомляє про результати журналістського
розслідування діяльності могутньої піар-компанії Bell Pottinger.
"Темне мистецтво лобіювання", яким досконало володіють фахівці Bell
Pottinger, відомо далеко за межами Британії.
До їхніх послуг вдаються, наприклад, коли необхідно "підправити"
імідж політика, непопулярного лідера, компанії і навіть цілої країни.
Відомо, що клієнтами фірми кілька років тому були білоруська влада на чолі з
президентом Олександром Лукашенком.
Видання з'ясувало, що послуги Bell Pottinger вкрай недешеві: розцінки компанії
починаються з мільйона фунтів і вище.
Як пише Independent, співробітники Bell Pottinger входять до вищих ешелонів
британської влади, включаючи Даунінг-стріт і Форін офіс, і на прохання своїх клієнтів
в найкоротші терміни можуть отримати аудієнцію у прем'єр-міністра Девіда
Кемерона чи міністра закордонних справ Вільяма Хейга або ж організувати зустріч
у обхід дипломатичних каналів.
Представники офісу прем'єр-міністра в даному газеті коментарі категорично
заперечували таку можливість.
У розпорядження Independent потрапив відеозапис, зроблений представниками
незалежної організації "Бюро журналістських розслідувань", на якому
високопоставлені співробітники Bell Pottinger розповідають у подробицях про те,
які послуги вони надають.
Наприклад, як стверджує газета, при необхідності вони здатні впливати на
результати пошуку в Google, відсіваючи і видаляючи всю негативну інформацію про
клієнта.
Крім того, на відеозаписі співробітники Bell Pottinger хваляться тим, що їм,
нібито, під силу організувати "сортування" і "коригування"
статей у Вікіпедії або влаштувати публікацію потрібного змісту в нібито
незалежних джерелах блогосфери.
За словами Independent, представники "Бюро журналістських
розслідувань" у спілкуванні з Bell Pottinger видавали себе за групу
бізнесменів, які співпрацюють із владою Узбекистану і діють на її прохання.
Видання зазначає, що сьогодні Узбекистан має репутацію однієї з найбільш
кривавих диктатур у світі, де, за даними правозахисників, жорстоко придушується
будь-яке інакомислення, а на бавовняних плантаціях використовується рабська
дитяча праця.
Незважаючи на це, як пише Independent, співробітники Bell Pottinger охоче пішли
на контакт і були готові надати владі Узбекистану власні послуги з
"коригування" міжнародного іміджу.
Газета повідомляє, що одна з головних умов, висунутих чорними піарниками перед
початком співпраці з диктаторами і одіозними режимами, полягає в тому, щоб ті
формально оголосили своє прагнення до лібералізації і почали здійснювати
будь-які реформи.
"Як заявили репортерам представники Bell Pottinger, раніше вони допомогли
переконати Євросоюз у тому, що Білорусь віддана курсу реформ. Однак незабаром
після того, як ЄС скасував заборону на в'їзд Олександра Лукашенка, країна
повернулася на колишній шлях. Заборону в підсумку було відновлено. Bell
Pottinger припинила співпрацювати з владою Білорусі в 2009 році. Минулого тижня
білоруський суд засудив двох осіб до смерті, незважаючи на заклики до милосердя
і міжнародне обурення", - пише Independent.
Лобісти лобіюють і відстоюють чиїсь інтереси, піар-компанії піклуються про
імідж своїх клієнтів. У цьому, на думку аналітиків видання, немає нічого
поганого - доти, поки ці процеси перебувають під контролем громадськості.
Independent закликає владу посилити контроль за діяльністю фірм, подібних Bell
Pottinger, і зробити її максимально прозорою, а для політиків - ввести за правило
звітувати про всі зустрічі з міжнародними майстрами "темного мистецтва
лобіювання".
Times пророкує занепад "золотої ери" бюджетного авіаперевізника
Ryanair, ще недавно - найбільшої авіакомпанії Європи.
"Кількість перевезених пасажирів Ryanair знизилася вперше з початку 90-х
років, коли почалося швидке зростання компанії", - пише газета.
За відомостями Times, в листопаді нинішнього року цей показник зменшився на 8%,
тобто, фактично авіакомпанія недорахувалася майже 400 тисяч пасажирів.
У результаті Ryanair довелося зняти з маршрутів і поставити на простій 80
літаків - такого не було навіть за часів спаду авіаперевезень у 2001 році.
Як причини експерти називають зростання цін на паливо і зниження купівельної
спроможності мешканців країн Євросоюзу.
Незважаючи на негативні показники листопада, ситуація для Ryanair поки не така
вже й погана: "авіаперевізник з Дубліна за шість місяців до кінця вересня
включно заробив 544 млн євро прибутку, тоді як річний прибуток повинен скласти
440 млн євро"
Конкуренти, тим часом, не дрімають і шукають нові шляхи розвитку: Guardian
повідомляє, що Стеліос Хаджі-Іоанну, творець авіакомпанії Easyjet, оголосив про
те, що запускає аналогічний бюджетний проект в Африці під брендом Fastjet.
До теперішнього моменту, як зазначає видання, сам Easyjet вже освоїв два
маршрути в Африку - в Марокко і Єгипет.
Крім того, до 2016 року в африканських країнах з'явиться мережа з 50
дискаунтних готелів під брендом Easyhotel, що належать Хаджі-Іоанну, пише
Guardian.
Огляд підготував Дмитро Полтавський, bbcrussian.com