Згідно з проектом договору, представленому в Дурбані на конференції ООН з проблем зміни клімату, нові заходи зі зниження викидів в атмосферу набудуть чинності не раніше, ніж в 2020 році.
Вироблення конкретних угод планується розпочати в 2015 році. Багато країн
Євросоюзу та інших регіонів світу, уразливих для глобального потепління,
залишилися незадоволені підсумками саміту. Вони вважають, що до того моменту
буде занадто пізно щось змінювати, і скорочення викидів парникових газів має
початися набагато раніше.
Незважаючи
на те, що багато членів організації закликали виробити всеосяжну угоду, що
юридично зобов’язує, в проекті дурбанського договору такі зобов'язання не
позначені. Разом з тим, в ньому зафіксовано розрив між заявленою метою обмежити
зростання середньорічної температури на земній кулі двома градусами Цельсія і
реальною політикою в галузі обмеження викидів парникових газів.
Дебати в
п'ятницю затяглися за північ. У суботу конференція повинна завершити роботу.
Прихильниками
більш чіткого плану щодо боротьби з глобальним потеплінням, крім ЄС, є низка
мікродержав та інші менш розвинуті країни світу. "Нас не влаштовує цей
проект, - заявив представник Гренади в ООН Дессіма Вільямс. - Він не ставить
досить значущих цілей, юридичні умови надто невизначені, і позначені терміни
нам не підходять".
"Велика
частина змін набере чинності після 2020 року, для нас це буде занадто
пізно", - підсумував делегат. Так званий Союз мікродержав-островів
(Aosis), в який входить і Гренада, запропонував свій варіант документа, який
також не називає конкретний термін набуття договору чинності, але припускає, що це
станеться набагато раніше 2020 року.
Проект,
зокрема, зобов'язує національні уряди скоротити субсидії на видобуток корисних
копалин, посилити енергозбереження і знизити загальну кількість викидів
вуглекислого газу в судноплавстві і авіації. Остаточна версія цього видання
стала результатом компромісу між прихильниками жорсткої боротьби з парниковими
викидами і США, Китаєм, Індією та Бразилією, які побоюються, що подібні заходи
загальмують економічне зростання.
Глобальні
зміни клімату найсильніше загрожують Африці, яка і без того страждає від масової
бідності і браку продовольства. У п'ятницю біля будівлі, де відбуваються
переговори, відбулася демонстрація місцевих активістів Greenpeace, які вимагали
"прислухатися до народів, а не до забруднювачів навколишнього
середовища".
Як заявив
під час акції виконавчий директор Greenpeace International Кумі Найду, якщо не
вжити термінових і рішучих дій, "низка країн-членів ООН можуть зникнути з
карти світу". Думки вчених та експертів щодо причин кліматичних змін
розходяться. Частина фахівців пояснює їх природними причинами і прогнозує, що
до 2050 року глобальне потепління зміниться глобальним похолоданням.