Суд Вахдатського району Таджикистану призначив групі парафіян мечеті "Мухаммадія", затриманих під час п'ятничного богослужіння, покарання у вигляді арешту на 10 діб за вигуки на стінах мечеті "Аллах акбар".
Суддя визнав віруючих винними за статтею 460 Адміністративного
кодексу країни "за дрібне хуліганство, нецензурну лайку в громадському
місці і образливе чіпляння до громадян".
Інша група парафіян, також затриманих після п'ятничної
молитви, що стала скандальною, в мечеті "Мухаммадія", оштрафована за
порушення громадського порядку.
Крім того, в прокуратуру для дачі свідчень викликані
настоятелі мечеті, брати Тураджонзода.
"Вони кричали "Аллах акбар" в мечеті.
Зараз вони відбувають покарання в СІЗО міста Вахдат. Ще кілька людей були
оштрафовані!", - повідомив в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі суддя
районного суду Вахдат Мірмахмад Одінаєв.
П'ятничне богослужіння - найважливіший ритуал для
віруючих мусульман. На проповіді і молитві щоп'ятниці в соборних мечетях
Таджикистану збираються до 30 тисяч чоловік. Під час читання намазу мусульманин
до 12 разів вимовляє словосполучення "Аллах акбар", що в перекладі з
арабського означає "Аллах великий".
9 грудня в мечеті "Мухаммадія" відбулося
останнє богослужіння, на якому були присутні представники офіційного духовенства
та комітету у справах релігії Таджикистану.
Вони приїхали на зустріч із парафіянами, щоб обговорити
питання про неприпустимість проведення в храмі проповідей, що пропагують релігійні
течії, нетрадиційні для сунітської більшості країни. Проте були обсвистані
віруючими, які не захотіли слухати головного муфтія країни Саідмукаррама
Абдукодізора і чиновників з державного комітету, які відповідають за відносини
з релігійними організаціями.
Наразі з'ясуванням подробиць п'ятничної молитви в мечеті
"Мухаммадія", що стала приводом для серйозного скандалу, займаються
правоохоронні органи. До прокуратури Вахдатського району для надання свідчень
були викликані богослови, брати Нуріддінджон і Акбар Тураджонзода.
"Нас кілька разів викликали в прокуратуру на допит. Влада
вважає, що ми завадили їм виконувати свої обов'язки й образили честь і гідність
чиновників", - зазначив Акбар Тураджонзода.
"Ставлять дуже багато провокаційних питань, які
можна підвести під статтю про екстремізм. Наприклад у нас запитують чому ми в
проповідях закликаємо віруючих відмовитися від вживання спиртного, не чинити
перелюб чи говоримо про необхідність вести здоровий образ. У той час як багато
наших громадян, у тому числі й чиновники, люблять випити горілки і погуляти. На
думку влади такі заклики створюють нездорову обстановку і викликають у людей
почуття розгубленості. Але це не ми придумали, це правила ісламу, які ми як
богослови зобов'язані доносити до наших парафіян", - наголошує Тураджонзода.
Ходжа Акбар Тураджонзода відомий в Таджикистані не тільки
як релігійний діяч, але і як політик. У роки громадянської війни в країні
(1992-1997) він був одним з лідерів об'єднаної таджицької опозиції, очоливши її
ісламське крило. Богослов вважає, що нинішні розбіжності з державним комітетом,
який відповідальний за релігійне життя громадян, мають політичне підґрунтя.
Таджицька власта ввела тимчасову заборону на проведення
п'ятничних молитов і проповідей в мечеті "Мухаммадія".
Невдоволення таджицької влади викликало те, що брати
Тураджонзода в п'ятничній молитві вшанували пам'ять онука пророка Мухаммеда -
імама Хусейна, убитого в Кербелі 13 століть тому. Вбивство імама загострило
суперечності серед прихильників ісламу і в підсумку привело до розділення
мусульман на сунітів і шиїтів.
Сьогодні Ашуру - день пам'яті імама Хусейна - відзначають
в Іраку, Ірані, Афганістані, Азербайджані, Бахрейні, Лівані, Пакистані,
Саудівській Аравії і Сирії.
Шиїти в цей день зазвичай одягаються в чорне, багато з
них стібають себе ланцюгами і наносять порізи на згадку про страждання, через
які пройшов імам Хусейн.
Рада улемів (шанованих ісламських богословів)
Таджикистану вважає, що сам факт того, що в мечеті відзначили Ашуру, може стати
причиною релігійних чвар між віруючими республіки.
Члени ради зажадали від таджицької влади вжити жорстких
заходів щодо імамів мечеті.
В останні кілька років мечеть "Мухаммадія"
придбала популярність завдяки проповідям братів Тураджонзода. Сім'я богословів
користується великим авторитетом у сотень тисяч віруючих таджиків.
За деякими даними, на п'ятничні богослужіння в цій мечеті
збиралися від 15 до 25 тисяч чоловік.
Священнослужителі Тураджонзода також відомі своїми
критичними зауваженнями на адресу таджицької влади та підконтрольного їм
духовенства.
Тим часом ставлення до релігійної діяльності братів
Тураджонзода в Таджикистані неоднозначне. Експерти відзначають безліч прикладів
нетоліратної, часом агресивної поведінки з боку богословів, різко критикують
світський спосіб життя жителів країни, особливо жінок, які відмовляються носити
хіджаб і жити за канонами шаріату.
Зокрема, брати закликали чоловіків відпускати дружин,
шлюб з якими був укладений на основі світських законів, або звинувачували в
моральному розкладанні жінок, що дотримуються європейського способу життя.
Проте заходи, які таджицька влада робить для захисту
світської держави, багато хто вважає невиправдано жорсткими, а їх результат
нерідко виявляється прямо протилежним і веде ще до більшої радикалізації
суспільства.
"Відповідно до закону, заарештовані за релігійні
вигуки віруючі порушили громадський порядок. Як можна його порушити в мечеті,
згадуючи Аллаха?" - дивується адвокат Абдукаюм Юсупов.
"Думаю, таким чином влада хотіла іншим показати, що
може стати з тими хто не підпорядковується. Спочатку це буде адміністративне
порушення, потім кримінальне переслідування, яке може бути дуже жорстким. Приклад
повчального уроку щодо свободолюбців", - вважає адвокат.
"Виходячи з логіки влади, тоді треба притягати до
відповідальності і християн при вимові слів "амінь" або "алілуя",
і представників інших конфесій за подібне славослів'я", - додає Юсупов.
Спостерігачі зазначають, що за останні роки в країні
посилився тиск на представників духовенства, які мають відмінний від офіційного
погляд на релігійні питання. Влада робить спроби взяти під контроль релігійне
життя громадян, особливо після подій "арабської весни".
"Влада давно стурбована зростанням впливу низки офіційно
не визнаних богословів в країні. У країнах Центральної Азії держава стала
жорсткіше ставитися до діяльності релігійних інститутів", - говорить
політолог Парвіз Муллоджанов.
"З іншого боку, радикально налаштовані організації
провокують владу. Йдеться про кілька терактів в Казахстані цього року і в
Таджикистані в минулому році. Відповідно йде зворотна реакція влади", -
додає експерт.