Преса Британії: лідер опозиції Навальний на волі

Огляд британської преси за 21 грудня 2011 року.

В огляді британських газет:

Коли газету Guardian підписували до друку, Олексій Навальний ще чекав виходу на волю.

Газета назвала його "лідером опозиції", який очолив кампанію проти путінської партії "Единая Россия" в ході парламентських виборів.

Guardian пише, що звільнення Навального може надати нового імпульсу російській опозиції, лідери якої не можуть об'єднатися через розбіжності між сильними особистостями, що спираються на різні ідеологічні бази.

Кремль дозволив своїм політичним супротивникам провести мітинг 24 грудня, однак активісти кажуть, що тиск на них зростає і що вони стають "мішенню для все більш сумнівної кампанії, націленої на дискредитацію і подальший розкол руху", - пише Guardian.

Газета має на увазі публікацію в "пропутінському жовтому" виданні LifeNews телефонних розмов між Борисом Нємцовим та іншими людьми, де він, зокрема, називає учасників протестів "хом'яками і боязкими пінгвінами".

Guardian також наводить слова одного з керівників LifeNews, 22-річного Ашота Габрелянова, сказані в ефірі телеканалу "Дождь", що записи телефонних розмов Нємцова були отримані законним шляхом, але не сказав, як саме.

"Нємцов, вже дискредитований у Росії своїм розкішним способом життя і зв'язком з політикою 90-х років, вчора перепросив за свої слова, але додав, що деякі місця в записах були підроблені", - пише видання.

"Мета провокації очевидна - зірвати мітинг 24 грудня", - цитує Guardian запис у блозі Нємцова.

Газета додає, що багато хто вірить, що російська федеральна служба безпеки прослуховує телефони багатьох людей, в яких бачить "ворогів".

І нагадує, що записи потрапили в друк через кілька днів після того, як Путін знову звинуватив опозиційних активістів у тому, що вони отримують гроші з-за кордону для дестабілізації ситуації в країні.

Блоги та електронні поштові скриньки низки опозиціонерів були зламані. У тому числі постраждав і письменник Борис Акунін, який прилетів із Франції для участі у мітингу опозиції 10 грудня.

Газета нагадує, що опитування громадської думки в Росії показують зростаюче невдоволення Путіним. Згідно з даними Левада-центру, підтримка російського прем'єра знизилася до рекордних 35%, а за даними Фонду громадської думки - до 53,6%.

Усі британські газети пишуть про смерть лідера Північної Кореї Кім Чен Іра і про його наступника Кім Чен Ина. Світлина лежачого в скляній труні Кім Чен Іра опублікована у всіх великих виданнях.

Газети зазначають, що в місцевій пресі молодшого сина північнокорейського лідера вже називають "великим небеснонародженим" - цього титулу удостоювалися лише його батько і дід Кім Ір Сен.

Guardian пише, що Гілларі Клінтон виступила із заявою, в якій закликала лідерів Північної Кореї працювати разом з міжнародним співтовариством "на благо, процвітання і довгострокову безпеку Корейського півострова".

"Ми глибоко стурбовані благополуччям народу Північної Кореї, і наші думки і молитви зараз з ним, в ці важкі часи", - сказала держсекретар.

Відзначаючи обережність формулювань заяви зовнішньополітичного відомства США, газета, водночас, наводить слова професора Сіднейського університету Леоніда Петрова.

"Боюся, [Америка] очікує одностороннього роззброєння, демократизації та відкритості, без особливих зобов'язань з боку США змінити свою недвозначну позицію, що включає торгові санкції, відсутність гарантій безпеки і дипломатичне невизнання - ось чого найбільше побоюється Північна Корея", - наводить слова вченого Guardian.

Independent зазначає, що керівництво Південної Кореї розмірковувало цілу добу, перш ніж вирішити не скеровувати офіційну делегацію до Пхеньяна на похорон північнокорейського лідера.

Усі газети обережно натякають на можливий період нестабільності в країні у зв'язку з переходом влади до молодшого сина Кім Чен Іра, Кім Чен Ина, чий вік невідомий і лише передбачається, що йому всього 28 років.

Times пише, що Кім Чен Ір може увійти в "ексклюзивний клуб комуністичних тиранів" разом з Леніним, Сталіним і власним батьком. Видання має на увазі тих лідерів, тіла яких були муміфіковані фахівцями з московського навчально-методичного центру біомедичних технологій, що входить у Всеросійський науково-дослідний інститут лікарських і ароматичних рослин.

У редакційній статті Times пише про події в Іраку, що почалися буквально наступного дня після виведення американських військ.

Крихкий політичний консенсус може розбитися через обвинувачення, висунуте проти віце-президента країни Таріка Хашемі в тому, що він підтримував терористичну групу.

Хашемі, який ховається від арешту, у відповідь заявив, що за звинуваченням стоїть прем'єр-міністр Нурі Малікі.

Ситуація ускладнюється тим, що Хашемі - мусульманин-суніт, Малікі - шиїт, а президент Іраку Джалал Табабані - курд.

Times нагадує, що розбіжності саме між сунітами і шиїтами зовсім недавно мало не привели до громадянської війни в Іраку, проте тоді там були американці, що зуміли зупинити кровопролиття. Зараз американців немає.

Ірак володіє четвертими за величиною в світі запасами нафти. Населення країни - всього 30 мільйонів осіб. З такими ресурсами Ірак міг би стати однією з найбільш процвітаючих країн в світі. Проте в країні не вистачає стабільності.

Політична криза, що виникла через конфлікт між прем'єром і віце-прем'єром, посилюється ситуацією в регіонах, населених, головним чином, сунітами. Times пише, що вони можуть вимагати надання їм такої ж автономії, якою володіє Курдистан на півночі країни.

Ірак за Саддама Хусейна не був стабільним. "Це була пронизана корупцією, гангстерська клептократія, де закон діяв лише іноді, - пише газета в редакційній статті. - Знищення його режиму було морально виправданим".

Але Ірак поки не став стабільною країною. Жодна з політичних сил не виграє від сповзання в анархію. Проблема нинішнього керівництва країни в тому, щоб домогтися нормального функціонування держави.

"Міжнародне співтовариство втрутилося в 2003 році, щоб врятувати державу від шахраїв. Воно може не захотіти втрутитися, щоб врятувати державу, яка не відбулася", - закінчує передовицю Times.

Financial Times пише про можливі наслідки дипломатичного скандалу, що спалахує між Францією і Туреччиною.

Скандал викликаний підготовкою до обговорення у французькому парламенті законопроекту, за яким заперечення того, що масова різанина вірмен на початку XX століття в Османській імперії була геноцидом, стане кримінальним злочином.

Для того, щоб лобіювати відкликання законопроекту, в Париж прибула делегація турецьких парламентаріїв, до якої приєдналися і бізнесмени.

"Якщо він (законопроект) пройде, то це стане важким ударом по бізнесу між Туреччиною і Францією", - наводить видання слова Рифата Хісарчікіоглу, голови торгової палати Туреччини.

Він, зокрема, вказав на замовлення великої партії літаків Airbus для компанії Turkish Airlines, а також на можливі мільярдні інвестиції у розвиток енергетики Туреччини за участю французького бізнесу.

Проте МЗС Франції попередило Туреччину, що, відповідно до правил СОТ, вона повинна буде поважати укладені домовленості з Євросоюзом.

"Франція не повинна жертвувати віковою французько-турецькою дружбою, спільними інтересами і зв'язками заради дрібних політичних розрахунків", - цитує Financial Times слова президента Туреччини Абдулли Гюля, який натякнув, що прийняття законопроекту співпадає з передвиборчим періодом в країні, де проживає велика вірменська діаспора.

Туреччина завжди заперечувала, що події, що відбулися в останні роки існування Османської імперії, були геноцидом.

Франція є третім за величиною іноземним інвестором в Туреччину, повідомляє газета. У 2010 році французькі інвестиції зросли до 12 мільярдів євро. У країні працює майже тисяча французьких компаній. Зростає кількість туристів.

Згідно із законопроектом, заперечення, що події майже столітньої давності є геноцидом, буде каратися у Франції тюремним ув'язненням терміном до одного року і штрафом в 45 тисяч євро. Financial Times стверджує, що його підтримує не тільки правоцентристська партія Саркозі "Союз за народний рух", а й опозиція.